16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №728/2504/24
Провадження № 1-кп/730/18/2025
"17" січня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
потерпілих (цивільних позивачів) - ОСОБА_7 , ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №12023270310000087 від 15.02.2023р. по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого й проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта вища медична, одруженого, має одну неповнолітню дитину, працюючого у КНП «Борзнянська міська лікарня» на посаді лікаря-анестезіолога, має статус учасника бойових дій, не судимого, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, -
У провадженні Борзнянського районного суду Чернігівської області знаходиться кримінальне провадження №12023270310000087 від 15.02.2023р. по обвинуваченню ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України.
Згідно обвинувального акта 14 лютого 2023 року лікар-анестезіолог КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради ОСОБА_6 перебував на робочому місці та виконував свої посадові обов'язки. 14 лютого 2023 року о 9-00 год ОСОБА_9 прибула до операційної для проведення операції: грижесічення з алопластикою методом «оnlinе», яка була проведена протягом 1 години 15 хвилин. Оперативне втручання проводилось під інгаляційним (інтубаційним) наркозом, який технічно виконується шляхом введення інтубаційної трубки в трахею, з наступним введенням через нею (трубку) відповідних загальних анастетиків разом з повітрям. Дана процедура - введення інтубаційної трубки (з наступним проведенням загального знеболення) проводилась лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 , який з моменту призначення препаратів для премедикації і до моменту повного виходу пацієнта з наркозу є відповідальним за його стан. Так, у процесі введення інтубаційної трубки лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 відбувся розрив нижньої частини трахеї з переходом на головний бронх, наявність якого (розриву) і зумовила виникнення ускладнень у вигляді масивної підшкірної емфіземи голови, тулубу та кінцівок, двобічного пневмотораксу, який в свою чергу призвів до гострої легенево-серцевої недостатності, від чого наступила смерть пацієнтки ОСОБА_9 . Відповідно до висновку експерта №19 від 03.07.2024р. внаслідок неправильно проведеної інтубації потерпілій ОСОБА_9 було спричинено тілесне ушкодження у вигляді наскрізного розриву трахеї та правого головного бронху, яке відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень. Таким чином, лікар-анестезіолог ОСОБА_6 , маючи достатній досвід, відповідну спеціальну освіту та кваліфікацію медичного працівника, неналежно виконуючи свої обов'язки, внаслідок недбалого ставлення до них, ігноруючи посадові інструкції лікаря-анестезіолога КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради, не забезпечив належне проведення інтубації пацієнтки ОСОБА_9 , що призвело до розриву трахеї, двобічного пневмотораксу, гострої дихальної недостатності II ступеню. Вказані недоліки надання медичної допомоги лікарем-анестезіологом ОСОБА_6 спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_9 .
Обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у пред'явленому обвинуваченні та цивільні позови потерпілих не визнав у повному обсязі та пояснив, що працює на посаді лікаря-анестезіолога КНП «Борзнянська міська лікарня» з 2019 року, пройшовши перекваліфікацію з хірургічної спеціалізації. ОСОБА_9 зі скаргами на болі в животі була доставлена в ургентному порядку швидкою допомогою до КНП «Борзнянська міська лікарня», де пацієнтці лікарями була надана медична допомога й запланована хірургічна операція на 14.02.2023р. Напередодні операції він оглянув ОСОБА_9 , провів необхідні премедикаційні заходи. Вранці 14.02.2023р. ОСОБА_9 самостійно прийшла на заплановану операцію, пацієнтку підготовили, дали наркоз і він провів їй інтубацію шляхом введення інтубаційної трубки в трахею; йому асистувала медсестра ОСОБА_10 , яка на трубці 20мл шприцем надула повітря в манжету з метою герметизації дихальних шляхів. Дана процедура інтубації пройшла з першого разу, тривала близько 10 секунд, складнощів не виникало й усі показники життєдіяльності пацієнтки на моніторі були в нормі, після чого ОСОБА_9 була передана лікарям-хірургам, які провели їй операцію грижесічення. Оскільки ОСОБА_9 ще не вийшла зі стану наркозу, а була наступна складна операція, то пацієнтку перевезли до палати в заінтубованому стані. Через деякий час його покликала палатна медсестра ОСОБА_11 , щоб він екстубував ОСОБА_9 , яка вже відійшла від наркозу. Пересвідчившись у свідомому стані пацієнтки, він почав проводити необхідні маніпуляції, пов'язані з процедурою екстубації трубки. Однак, коли хтось із медперсоналу відв'язав одну руку хворої, то ОСОБА_9 вивільненою рукою сама витягнула інтубаційну трубку з роздутою манжетою, таким чином самостійно екстубувавшись, а він не встиг на це відреагувати, так як у цей момент повернувся відслідкувати показники пацієнтки на моніторі. Після цього він пішов на інші операції, а близько 16-00 год його покликала медсестра і він побачив у ОСОБА_9 незначну підшкірну емфізему, у зв'язку з чим став проводити хворій відповідні маніпуляційні процедури. Однак, стан хворої погіршувався, її тіло роздувалось, показники життєдіяльності падали і він зробив ОСОБА_9 повторну інтубацію. Проте стан пацієнтки не покращувався й наступного ранку 15.02.2023р. було проведено консиліум лікарів, яким вирішено реанімобілем доставити ОСОБА_9 у Чернігівську обласну лікарню, оскільки місцева лікарня не має необхідної медичної апаратури. Стверджує, що розрив трахеї пацієнтки не міг статися при введенні ним інтубаційної трубки, а причинами вказаної травми могли бути: самоекстубація трубки хворою при роздутій манжеті або збільшений тиск надутого медсестрою в манжету трубки повітря при підвищеній травматичності стінки трахеї із-за втрати нею еластичності тканини. Вважає, що виконав усі передбачені протоколами заходи для збереження життя пацієнтки.
На розсуд учасників судового провадження було винесено питання щодо необхідності проведення повторної комісійної судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_9 .
Прокурор та потерпілі в судовому засіданні вказали на недоцільність проведення даної повторної експертизи.
Обвинувачений та його захисники в судовому засіданні вважали, що призначення вказаної повторної експертизи сприятиме повному, всебічному й об'єктивному розгляду справи; клопотали про включення додаткових питань на вирішення цієї експертизи, а також про участь у ній медичних спеціалістів з анестезіології та торакальної хірургії.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження визначено захист прав і законних інтересів суб'єктів, які потерпіли від кримінального правопорушення, охорона прав, свобод і законних інтересів учасників кримінального провадження і, насамперед, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а у випадку їх безпідставного порушення - захист шляхом відновлення в правах.
За змістом положень ч.1 ст.242, ч.1 ст.332 КПК України якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.
У ч.2 ст.242 КПК України визначено перелік обов'язкових підстав для проведення експертизи.
Крім того, згідно з ч.2 ст.332 КПК України суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
Згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Правовим підгрунтям для проведення комісійних судово-медичних експертиз слугують Закон України «Про судову експертизу», процесуальне законодавство, «Інструкція про проведення судово-медичної експертизи» та «Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи», затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995р., нормативні акти МОЗ України.
Так, згідно Правил проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №6 від 17.01.1995р., комісійні судово-медичні експертизи (далі - експертизи) проводяться у відділах комісійних експертиз бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних виконавчих комітетів, республіканського бюро (Автономної Республіки Крим) і в судово-медичному відділі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України (п.1).
Експертизи у відділі проводяться з метою усунення протиріч між раніше проведеною експертизою та іншими матеріалами справи у випадку необгрунтованості висновків або сумнівів особи, яка проводить дізнання, слідчого, прокурора, судді або суду в правильності згаданої експертизи, а також з метою встановлення терміну зачаття, здатності до запліднення, проценту втрати професійної працездатності і правильності надання медичної допомоги у випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за «професійні правопорушення» (п.3).
Залежно від характеру експертизи до складу комісії можуть входити як фахівці тільки в галузі судово-медичної експертизи, так фахівці інших медичних (у тому числі і фахівці медико-соціальних експертних комісій МОЗ) і немедичних спеціальностей. За своїм процесуальним становищем всі вони при проведенні експертизи є експертами.
Водночас у разі, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, призначається повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження, в ході досудового розслідування були отримані висновки комісійної судово-медичної експертизи №19 від 03.04.2024р. по факту смерті ОСОБА_9 .
Згідно цих висновків розрив трахеї відбувся саме під час введення інтубаційної трубки, а не під час її вилучення, що підтверджується наявністю поздовжнього розриву трахеї та правого головного бронху, який був виявлений під час проведення судово-медичної експертизи трупу. Утворення розриву трахеї за механізмом, на який вказують медичні працівники, є вкрай сумнівним. Під час госпіталізації ОСОБА_9 до КНП «Борзнянська міська лікарня» Борзнянської міської ради діагноз: «Вправима післяопераційна кила» був встановлений вірно, й було вірно призначене оперативне лікування. Оперативне вручання було вірно вирішено проводити під інгаляційним (інтубаційним) наркозом, який технічно виконується шляхом введення інтубаційної трубки в трахею, з наступним введенням через неї (трубку) відповідних загальних анастетиків разом з повітрям. Дана процедура - введення інтубаційної трубки (з наступним проведенням загального знеболення) проводиться виключно лікарем анестезіологом, який з моменту призначення препаратів для премедикації і до моменту повного виходу пацієнта з наркозу є відповідальним за його стан. Судово-медична експертна комісія обгрунтовано вважає, що в процесі введення інтубаційної трубки (лікарем анестезіологом) відбувся розрив нижньої частини трахеї з переходом на головний бронх, наявність якого (розриву) і зумовила виникнення ускладень у вигляді масивної підшкірної емфіземи голови, тулубу та кінцівок, двобічного пневмотораксу, який в свою чергу призвів до гострої легенево-серцевої недостатності, від чого і наступила смерть пацієнтки. Наявність ушкодження трахеї (головного бронху) було діагностовано лікарями Борзнянської ЦРЛ (тобто встановлено діагноз «розрив бронху») лише під час проведення консиліуму 15.02.2023р. 10-23 год, тобто майже через добу після закінчення оперативного втручання та через майже 17 годин після різкого погіршення стану хворої та наявності ознак ушкодження трахеї (головного бронху) - кашель, підшкірна емфізема, зниження рівня насиченні крові киснем, та через 15 год після різкого погіршення стану хворої (збільшення явищ підшкірної емфіземи, падіння насичення крові киснем до 72%, цианозу обличчя та виникнення явищ гострої дихальної недостатності). Тобто діагноз розриву повітряносних шляхів був встановлений не своєчасно - зі значним запізненням, що зумовило затримку з визначенням плану відповідного стану хворої лікування. Під час невірно проведеної інтубації трахеї хворій було спричинено розрив трахеї та правого головного бронху. Наявність цього ушкодження було діагностовано зі значним запізненням (при наявності характерних для цієї травми симптомів). Вкрай необхідне для лікування вказаної травми не можливо було провести в умовах Борзнянської ЦРЛ, хвора потребувала негайного транспортування до Чернігівської обласної лікарні, що було проведено, але зі значним запізненням. Отже, вказані недоліки в наданні медичної допомоги на рівні Борзнянської ЦРЛ мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті хворої, оскільки навіть при наявності ушкодження повітряносних шляхів (як наслідок невірно проведеної інтубації) при своєчасному і кваліфікованому наданні медичної допомоги прогноз щодо життя ОСОБА_9 міг би бути позитивним. Отже, неправильно проведена інтубація, внаслідок чого утворився наскрізний розрив трахеї та правого головного бронху, за ознакою небезпеки для життя в мить спричинення (як такі, що можуть призвести до настання смерті) відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні судмедексперт ОСОБА_12 підтримав наданий ними висновок комісійної судово-медичної експертизи №19 від 03.07.2024р. і пояснив, що гістологічно не було встановлено, щоб стінки трахеї ОСОБА_9 сильно втратили свою еластичність, яка могла вплинути на ушкодження органу під час процедури інтубації. У даному випадку розрив трахеї ОСОБА_9 стався механічним шляхом - від дії кінчика інтубаційної трубки при її введенні лікарем у трахею пацієнтки; ушкодження трахеї мало місце при проведенні саме процедури інтубації, тоді як внаслідок екстубації (самоекстубації) за механізмом повздовжньої лінії розриву категорично виключається; також не міг статися розрив трахеї хворої і через перероздуття манжети, оскільки вона розташовується вище місця розриву. Клінічні ознаки ушкодження трахеї могли проявитися у пацієнтки не відразу, а протягом спливу певного часу, що електронні прилади в ході хірургічної операції і не зафіксували б. Їхній експертний висновок не збігається з думкою членів клініко-експертної оцінки, однак ті, на противагу експертам, не несуть ніякої відповідальності за свої висновки. На ряд поставлених стороною захисту питань експерт не відповів, оскільки вони не ставилися на вирішення експертизи.
Крім того, за дорученням слідчого Управлінням охорони здоров'я Чернігівської ОДА було проведено засідання клініко-експертної комісії щодо якості надання ОСОБА_9 медичної допомоги в умовах КНП «Борзнянська міська лікарня» і надано висновок, який знаходиться у матеріалах кримінального провадження.
У даному висновку вказано, що зазначена в судово-медичному дослідженні масивна десквамація епітелію трахеї та головних бронхів може бути ознакою глибоких ліпо-дегенеративно-дистрофічних процесів трахео-бронхіальної стінки (що опосередковано підтверджується надмірною вагою хворої), що призвели до втрати фізіологічної еластичності тканин органу і могли стати причиною підвищеної травматичності стінки трахеї при проведенні стандартних медичних маніпуляцій. Додаткових засобів для обстеження стану повітроносних шляхів хворої у лікарів КНП «Борзнянська міська лікарня» немає і вони не передбачені протокольними вимогами лікування зазначеної основної патології (п.7). Згідно записів у медичній документації карти стаціонарного хворого №500 КНП «Борзнянська міська лікарня» хвора самостійно видалила інтубаційну трубку з трахеї, знаходячись у ранньому післяопераційному періоді. Враховуючи вищеозначені особливості ліпо-дегенеративно-дистрофічних змін стінки трахео-бронхіального дерева, визначені гістологічно за результатами судово-медичного дослідження, а також приймаючи до уваги той факт, що герметизуюча манжетка на інтубаційній трубці в момент самостійної дезінтубації була в роздутому стані, не виключено, що ці фактори і послужили механізмом ушкодження стінки трахеї. Погіршення стану ОСОБА_9 та подальші тяжкі наслідки могли бути спричинені пошкодженням трахеї роздутою манжетою при самоекстубації та можливим зміщенням і наступним повторним травмуванням трахеї ендотрахеальною трубкою на етапах надання медичної допомоги. Слід зазначити, що відсутність появи клінічних проявів пошкодження трахеї під час оперативного втручання та в ранній післяопераційний період з більшою вірогідністю є ознакою того, що пошкодження трахеї є наслідком самоекстубації хворої, а не виникли внаслідок лікарської маніпуляції - інтубації трахеї перед операцією.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що працює завідувачем хірургічного торакального відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня», має стаж роботи з 1997 року і випадок надання ОСОБА_6 медичної допомоги ОСОБА_9 був предметом клініко-експертної оцінки Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА. Зазначає, що був присутній при розтині трупа ОСОБА_9 і не погоджується з висновками комісійної судово-медичної експертизи, що повздовжній розрив трахеї міг статися лише при інтубації, таке цілком можливо й при екстубації чи самоекстубації трубки з роздутою манжетою; при цьому, сам розрив у залежності від еластичності тканини міг бути як на рівні манжети, так і нижче чи вище місця її розташування. Оскільки при розтині та експертизі трупа ОСОБА_9 у трахеї не було самої інтубаційної трубки, тому важко зробити правильний висновок щодо місця її розташування при проведенні лікарем процедури інтубації і визначити механізм розриву трахеї. Стверджує, що до розриву трахеї могло призвести й перероздуття повітрям манжети, адже сприятливим для цього фактором є втрата еластичності стінок трахеї, що спостерігалося в ОСОБА_9 . У випадку з даною пацієнткою розрив трахеї при проведенні первинної інтубації вважає вкрай малоймовірним, оскільки хвора перебувала на штучній вентиляції легень (ШВЛ) і ще б при хірургічній операції про цей дефект протягом декількох хвилин просигналізував би її стан та показники життєдіяльності, зокрема й на моніторах підключених до неї приладів (тиск, пульс, сатурація).
До аналогічних висновків зводяться й показання інших свідків - членів клініко-експертної оцінки: ОСОБА_14 , який працює завідувачем патологоанатомічного бюро КНП «Чернігівська обласна лікарня» (стаж роботи 41 рік), ОСОБА_15 , який працює завідувачем анестезіологічного відділення КНП «Чернігівська обласна лікарня» (стаж роботи 27 років). Останній також зазначив, що у його практиці були непоодинокі випадки ушкодження трахеї через перероздуття манжети у людей із певними анатомічними особливостями та супутніми захворюваннями (вік, стать, підвищена маса тіла, втрата еластичності стінок трахеї). Тиск у манжеті визначається пальпаторно, так як відсутні відповідні вимірювальні прилади (манометри). У цьому випадку розрив трахеї міг статися не обов'язково у місці знаходження манжети, а у будь якому іншому вразливому місці. Однак, про наявність даного дефекту при проведенні інтубації протягом лічених хвилин просигналізували б показники динаміки пацієнтки та підключених до неї приладів.
Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що працює медичною сестрою КНП «Борзнянська міська лікарня» і 14.02.2023р. о 12-00 год заступила на зміну. ОСОБА_9 після проведеної хірургічної операції лежала в палаті в заінтубованому стані. Через деякий час прийшов лікар-анестезіолог ОСОБА_6 , пересвідчився у стані пацієнтки, поспілкувався з нею, провів хворій екстубацію трубки, але всієї цієї процедури вона не бачила, бо стояла за спиною у лікаря. Їй достовірно відомо лише те, що після вивільнення однієї руки хворої та потягнулася до інтубаційної трубки, але лікар на неї окрикнув. Надалі стан здоров'я ОСОБА_9 був задовільний, вона поскаржилася лише, що дере в горлі, але це звичайне явище після інтубації. Після 16-00 год до ОСОБА_9 прийшла дочка, вони спілкувались і та повідомила, що в матері збільшене обличчя, про що доповіли лікарю ОСОБА_6 . Потім дочка пішла, а стан здоров'я ОСОБА_9 погіршився, її тіло стало роздуватися і вона за вказівкою ОСОБА_6 робила хворій різні маніпуляційні процедури, лікар повторно заінтубував пацієнтку. Однак, стан ОСОБА_9 до ранку не покращився, а о 08-00 год її змінила інша медсестра ОСОБА_16 .
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що працює анестезисткою Борзнянської міської лікарні понад 40 років і випадок з ОСОБА_9 є першим у її практиці. 14.02.2023р. близько 09-00 год ОСОБА_9 була проведена хірургічна операція з приводу грижі, лікарем-анестезіологом був ОСОБА_6 , а вона йому допомагала. ОСОБА_6 ввів інтубаційну трубку в трахею пацієнтки, а вона шприцем надула повітря у манжету, зафіксувавши трубку. Процедура інтубації хворої пройшла з першої спроби, без ускладнень, і за весь час операції, яка тривала трохи більше однієї години, всі показники життєдіяльності пацієнтки були в нормі, лікарі-хірурги ніяких сигналів їх бригаді анестезіологів не подавали. Після операції ОСОБА_9 почала нормально виходити з наркозу і її в заінтубованому стані помістили в палату, бо в них цього дня було ще дві операції. По закінченню робочого часу вона пішла додому, а від палатної медсестри ОСОБА_11 дізналась, що близько 17-00 год стан ОСОБА_9 погіршився, її тіло почало набрякати. На її думку у разі пошкодження трахеї під час інтубації прилади б зафіксували зміну показників динаміки пацієнтки, але в ОСОБА_9 цього не спостерігалося.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що працює завідувачем анестезіологічним відділенням Борзнянської міської лікарні, а 14.02.2023р. згідно графіку участь у трьох хірургічних операціях приймав лікар-анестезіолог ОСОБА_6 , який і інтубував та екстубував ОСОБА_9 . Дану хвору вона спостерігала в палаті після проведеної операції і та ні на що не скаржилася, ніяких проблем не виникало, її відвідувала дочка. Про погіршення стану ОСОБА_9 їй ніхто не повідомляв, лише наступного ранку вона побачила ОСОБА_9 повторно заінтубованою в стані медикаментозного сну, її тіло було роздуте. Про дану подію вона доповіла керівництву лікарні, скликали консиліум і вирішили транспортувати пацієнтку до Чернігівської обласної лікарні.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що асистував лікарю-хірургу ОСОБА_19 під час проведення 14.02.2023р. операції з приводу грижі ОСОБА_9 , а лікарем-анестезіологом був ОСОБА_6 , який інтубував хвору. Процедура інтубації та сама операція пройшли без ускладнень, а про погіршення стану здоров'я ОСОБА_9 (її тіло сильно роздулось) дізнався лише наступного дня, після чого провели консиліум і вирішили транспортувати пацієнтку до Чернігівської обласної лікарні.
Свідок ОСОБА_16 суду пояснила, що вона працює медсестрою і 14.02.2023р. після проведеної хірургічної операції ОСОБА_9 привезли в заінтубованому стані в палату, де пацієнтка прийшла в себе після наркозу, почувалася добре; як проходила процедура екстубації не пам'ятає. Прийшовши на зміну наступного ранку, побачила тяжкий стан ОСОБА_9 , тіло якої було роздуте, а лікарі з цього приводу довго спілкувались, після чого відправили пацієнтку реанімобілем до м. Чернігова.
Отже, наявний у матеріалах кримінального провадження висновок комісійної судово-медичної експертизи суперечить вищевказаним показанням свідків та іншим матеріалам справи (зокрема висновку клініко-експертної комісії Управління охорони здоров'я Чернігівської ОДА), допит експерта в судовому засіданні не усунув цих протирічь, які носять істотний характер.
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що з метою повного, всебічного, об'єктивного й неупередженого вирішення справи, виконання завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України, в справі необхідно призначити повторну комісійну судово-медичну експертизу, до участі в проведення якої за необхідності залучити відповідних медичних фахівців, зокрема в області анестезіології та торакальної хірургії.
Зважаючи на те, що продовження розгляду справи неможливе до отримання висновку експертів, на час проведення даної повторної експертизи судовий розгляд справи необхідно відкласти.
Крім того, з огляду на доцільність призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи, це на думку суду не потягне за собою порушення розумних строків розгляду кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 242, 332, 372 КПК України, суд, -
Призначити в кримінальному провадженні №12023270310000087 від 15.02.2023р. по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КК України, повторну комісійну судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:
1.Чи вірно було встановлено діагноз ОСОБА_9 та чи вірно надавалась медична допомога останній ?
2.Чи відповідали дії медичного персоналу КНП «Борзнянська міська лікарня» діям, які б мали вчинятися відповідно до нормативної документації та посадовим обов'язкам ?
3.Який характер, спосіб і механізм утворення наявного в ОСОБА_9 тілесного ушкодження (наскрізний розрив трахеї та правого головного бронху) та до якого ступеня тяжкості воно відноситься ?
4.Чи могло дане тілесне ушкодження виникнути:
а/ при проведенні процедури інтубації безпосередньо інтубаційною трубкою (кінчиком провідника, кінчиком трубки), внаслідок перероздуття повітрям герметизуючої манжети, у тому числі й з огляду на фізіологічні зміни еластичності тканин трахеї хворої, або в інший спосіб (який саме) ?
б/ у разі пошкодження трахеї при проведенні процедури інтубації (під час введення інтубаційної трубки) як саме і протягом якого проміжку часу це відобразилося б на стані пацієнтки (показники гемодинаміки, дихання) й чи могло б це спостерігатися ще під час хірургічної операції з урахуванням перебування хворої на апараті ШВЛ ?
в/ чи містила б інтубаційна трубка секрет (слиз, кров) при розриві трахеї під час інтубації з урахуванням перебування хворої на апараті ШВЛ ?
г/ при самоекстубації пацієнткою інтубаційної трубки з роздутою манжетою в ранній післяопераційний період з урахуванням наявних у хворої дистрофічних змін задньої стінки трахеї?
5.Чи перебувають дії медичного персоналу КНП «Борзнянська міська лікарня» у прямому причинно-наслідковому зв'язку з фактом заподіяння ОСОБА_9 зазначеного тілесного ушкодження та настанням її смерті ?
6.Якщо так, то чиї саме дії призвели до заподіяння ОСОБА_9 вказаного тілесного ушкодження та настання її смерті ?
Проведення експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України» (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд.9).
При проведенні експертизи за необхідності залучити відповідних спеціалістів, зокрема медичних фахівців в області анестезіології та торакальної хірургії.
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст.384, 385 КК України.
Для проведення експертизи до експертної установи направити копію даної ухвали з матеріалами кримінального провадження №12023270310000087 від 15.02.2023р., у яких міститься первісний висновок комісійної судово-медичної експертизи №19 від 03.04.2024р. по факту смерті ОСОБА_9 .
Експертизу виконати в можливо стислі строки.
На час проведення експертизи та надходження до суду висновку експертів судовий розгляд даного кримінального провадження відкласти.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її оголошення.
Суддя Борзнянського районного суду ОСОБА_1