Номер провадження 2/754/2580/25
Справа № 754/975/25
Іменем України
17 січня 2025 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя: О. Грегуль,
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна - позивач
ОСОБА_1 - відповідач 1
ОСОБА_2 - відповідач 2
ОСОБА_3 - третя особа 1
ОСОБА_4 - третя особа 2
Позивачем у порядку цивільного судочинства подано позов про визначення частки майна боржника ОСОБА_1 (відповідач 1) у майні, яким він володіє спільно з іншими особами в порядку ст. 443 ЦПК України у прохальній частині якого позивач просить 1) Прийняти позов; 2) Визначити частку майна у спільному майні подружжя (відповідача 1 і відповідача 2) на автомобіль в розмірі 1/2 частини за кожним з подружжя.
Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, 4. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.03.2024 у справі № 2-3185/2010: «У разі, якщо майно належить двом або більше особам на праві спільної власності із визначенням часток кожного з них у праві власності, то відповідно до частини першої статті 356 ЦК України майно належить таким особам на праві спільної часткової власності. Якщо розмір часток співвласників відомий, то спір про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, не виникає. Водночас може виникнути спір про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї (частина перша статті 366 ЦК України). Якщо ж виник спір щодо визначення частки майна боржника у майні, яке належить боржнику та іншим особам на праві спільної сумісної власності, то судове рішення у разі задоволення позову має наслідком зміну матеріального правовідношення - право спільної сумісної власності припиняється, натомість виникає право спільної часткової власності (див mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2813/18 (провадження № 12-71гс20, пункт 8.74). При цьому відбувається припинення права власності одного виду і виникнення права власності іншого виду не тільки боржника, а й іншої особи (співвласника), яка могла взагалі не брати участі у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Відсутність згоди такої особи на визначення частки майна боржника у спільному майні, у тому числі заперечення самого існування права спільного з боржником права власності (як у справі, що переглядається), свідчить про наявність матеріального спору, який не вирішувався і не міг бути вирішений у справі, в якій ухвалене судове рішення проти боржника. Це новий матеріальний спір, який не може розглядатися як процесуальне питання, а тому не може вирішуватися за правилами розділу VI "Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)" ЦПК України. Такий спір має бути вирішений судом у порядку позовного провадження. Стаття 443 ЦПК України підлягає застосуванню виключно за відсутності спору про право. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким позовом в порядку позовного провадження. Повноваження виконавця на звернення з позовною заявою про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в порядку позовного провадження є повноваженням звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 4, частина четверта статті 42 ЦПК України), в тому числі за позовом про визнання недійсним правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна (оспорення фраудаторного правочину). Спір про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, є спором між боржником і іншими співвласниками майна. Після відкриття провадження за позовною заявою виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, боржник набуває статусу позивача (абзац перший частини п'ятої статті 56 ЦПК України).».
Ураховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду боржник ОСОБА_1 (відповідач 1) за позовом приватного виконавця набуває статусу позивача.
Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, 1. Позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до наданої на запит суду інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання особи від 17.01.2025 ОСОБА_2 (відповідач 2) з 10.10.2008 по теперішній час зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ч. 1 і ч. 6 ст. 81 ЦПК України, 1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. 6. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, 1. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: 1) справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Практика ЄСПЛ виходить з того, що реалізовуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення ЄСПЛ від 16.12.1992 у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції).
ЄСПЛ зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, суди повинні уникати надмірного формалізму, який би зашкодив справедливості розгляду.
Будь-яких конкретних правових доказів, які б на стадії вирішення питання про відкриття провадження давали правові підстави для розгляду вищевказаного позову Деснянським районним судом м. Києва позивачем у позові не зазначено та відсутні такі докази і в додатках до позову.
За таких обставин справа передається за територіальною юрисдикцією (підсудністю) іншому суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання/перебування відповідача 2.
Передача справи за підсудністю не є перешкодою в доступі до правосуддя.
Керуючись ст. 31 ЦПК України,
Справу № 754/975/25 за позовом приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик Марії Олексіївни (місцезнаходження: м. Київ, вул. О.Кониського, 20, оф. 5, РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) і ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) передати Печерському районному суду міста Києва.
Передачу справи здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів.
Згідно ст. 261 ЦПК України, 1. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. 2. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).