Справа № 367/130/25
Провадження по справі № 1-кп/367/643/2025
16 січня 2025 року суддя Ірпінського міського суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному порядку обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12024116040000471 від 09.12.2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергії Путильського району Чернівецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою; АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,
Органом досудового розслідування встановлені фактичні обставини вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Встановлено, що наприкінці вересня 2023 року, (більш точна дата та час не встановлені), ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю водійського посвідчення, з метою уникнення встановленої Законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, вирішив придбати підроблений документ, а саме посвідчення водія на власне ім'я з метою його подальшого використання.
В подальшому, з метою придбання підробленого документу, а саме посвідчення водія на власне ім'я, ОСОБА_2 , наприкінці вересня 2023 року в денний час доби (більш точна дата та час не встановлені), перебуваючи у Подільському районі м. Києва (більш точну адресу не встановлено), познайомився із невстановленою в ході досудового розслідування особою, з якою домовився про виготовлення підробленого посвідчення водія за ціною 8000 гривень.
Після цього ОСОБА_2 , переслідуючи свій протиправний умисел, направлений на пособництво у підробці документа, діючи в порушення вимог статті 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993, яка визначає основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами, а також постанови Кабінету Міністрів України № 340 від 8 травня 1993 року «Про затвердження положення про порядок видачі посвідчення водія та допуск громадян до керування транспортним засобом», а саме п.16, згідно якого посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ України, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо пособництва у вчиненні підроблення посвідчення водія, розуміючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, передав невстановленій досудовим розслідуванням особі фотокартку з власним зображенням, та надав свої анкетні дані для подальшого їх внесення до підробленого документу.
У подальшому, невстановлена особа, на підставі наданих ОСОБА_2 анкетних даних та його фотокартки, у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, виготовила підроблений документ - посвідчення водія, який надає право керувати транспортним засобом та видається в установленому Законом порядку з дотриманням певної процедури, а саме: бланк посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 06.10.2023, на право керування транспортними засобами категорії «В», в яке внесла анкетні дані та фотографію ОСОБА_2 , за що отримала від останнього грошові кошти в сумі 8000 грн.
Після цього ОСОБА_2 , на початку жовтня 2023 року отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи посвідчення водія серії НОМЕР_1 видане ТСЦ 8045 на ім'я ОСОБА_2 , після чого став зберігати посвідчення водія при собі задля подальшого використання.
Відповідно до висновку експерта за проведеною судово-технічною експертизою документів, бланк посвідчення водія із серійним номером НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_2 , не відповідає за способом друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України.
Відповідно до інформації, наданої ТСЦ МВС № 3247, згідно Єдиного реєстру МВС зареєстрованих транспортних засобів та їх власників, станом на 19.12.2024, посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 05.08.2024 видано ОСОБА_3 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч, 5 ст. 27 ч. 1 ст. 358 КК України -пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання.
Крім того, 08.12.2024, близько 09 год. 50 хв., ОСОБА_2 , маючи при собі завідомо підроблений документ, а саме: посвідчення водія серії НОМЕР_1 на його ім'я, керуючи автомобілем марки «Volkswagen Polo», реєстраційний номер НОМЕР_3 , рухаючись по вулиці Мечнікова в м. Ірпінь Бучанського району Київської області, поблизу будинку 336/2 був зупинений працівниками поліції.
Одразу після цього, знаходячись в тому ж місці в той же час, на законну вимогу поліцейського пред'явити документи, що посвідчують право керування транспортним засобом, діючи умисно, протиправно, розуміючи суспільно небезпечних характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку територіальним сервісним центром МВС України № 8045 не видавалося та ним не отримувалось, тобто є завідомо підробленим, з метою створити перед працівниками поліції видимість наявності у нього дійсного посвідчення водія та відповідно і з тим права на керування транспортним засобом і таким чином уникнути встановленої законом відповідальності за керування транспортним засобом без передбаченого дозволу, надав для перевірки працівникам поліції завідомо підроблений офіційний документ, а саме посвідчення водія серії НОМЕР_1 із його особистими анкетними даними та фотокарткою, яке згідно висновку експерта не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України, тобто використав завідомо підроблений документ.
Таким чином, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акта прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що підозрюваний беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Також, відповідно до вимог ч. 3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання ОСОБА_2 винуватості за вчинення ним кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні. У даній заяві захисником ОСОБА_4 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. 381-382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеним те, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_2 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних правопорушень (проступків), передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення (проступки), передбачені ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, а саме: пособництво у підробленні посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такий документ і який надає права з метою його використання та використання завідомо підробленого документа.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При визначенні обвинуваченому ОСОБА_2 міри покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься відповідно до ст. 12 КК України до проступків, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Також судом досліджено дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше несудимий, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, згідно даних вимоги СІТ ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області не притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працює.
Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 судом не встановлено.
З врахуванням всіх обставин справи, ступені тяжкості та обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, а тому призначає обвинуваченому покарання в межах санкцій ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 70 КК України у вигляді штрафу, визначивши остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого.
Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-24/72923-ПЧ від 13.12.2024 року у сумі 3183,60грн.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого суд не застосовує.
Речовими доказами суд розпоряджається відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100, 301, 302, 368-374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сергії Путильського району Чернівецької області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою; АДРЕСА_2 , офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, визнати винним у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень;
- за ч. 4 ст. 358 КК України у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-24/72923-ПЧ від 13.12.2024 року у сумі 3183,60грн.
Речовий доказ по даному кримінальному провадженню - посвідчення водія серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане ТСЦ 8045 від 06.10.2023, що запаковано у сейф-пакет «МВС ЕКСПЕРТНА СЛУЖБА Київський НДЕКЦ» № 0008397, та приєднаний на зберігання до матеріалів кримінального провадження - залишити приєднаним до матеріалів кримінального провадження № 12024116040000471 від 09.12.2024 за ознаками кримінальних проступків, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.
Цивільний позов не заявлений.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області, з урахуванням особливостей передбачених ст. 394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_1