Овруцький районний суд Житомирської області
Справа № 286/4444/24
14 січня 2025 року м. Овруч
Суддя Овруцького районного суду Житомирської області Вачко В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_2 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , за ч.1 ст.204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 043466 від 26.11.2024 року, 26 листопада 2024 року о 12 годині 45 хвилин, в контрольованому прикордонному районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 на західній околиці н.п.Чернігівка (до лінії державного кордону 16 км), було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя м.Овруч Коростенського району Житомирської області, який рухався в бік державного кордону, з метою незаконного перетину державного кордону з України в республіку білорусь. У зв'язку зі збройною агресією рф в Україні пункти пропуску між рб та Україною закриті, даний громадянин порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.204-1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, його захисником - адвокатом Лугинцем В.П. подано заперечення, в якому він просить розгляд справи здійснювати без участі правопорушника та його захисника, закрити провадження у справі № 286/4444/24 24 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
26.11.2024 року інспектором прикордонної служби 2 категорії-водієм відділення технічних засобів охорони державного кордону НОМЕР_2 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) старшим сержантом ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол серії ЧЦП № 043466 наступного змісту: 26.11.2024 року о 12 годині 45 хвилин в прикордонному контрольованому районі, на напрямку прикордонного знаку № 1359 та західній околиці н.п. Чернігівка (до лінії державного кордону 16 км.) було виявлено громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя м.Овруч, Коростенського району, Житомирської області, який рухався в бік державного кордону з метою незаконного перетину державного кордону, тобто вчинив спробу незаконного перетину державного кордону з України в республіку білорусь, у зв'язку зі збройною агресією рф в Україні пункти пропуску між рб та Україною закриті, даний громадянин порушив вимоги ст.9 ЗУ «Про державний кордон України» тобто вчинив адміністративне правопорушення ч.1 ст.204-1 КУпАП. Вважає, що адміністративний протокол серії ААД № 171474 від 28.12.2023 року було складено з порушенням норм чинного законодавства виходячи з нижчевикладеного.
Відповідно до ст.204-1 ч.1 КУпАП, слідує, що адміністративна відповідальність настає за «перетинання або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів......». Тобто враховуючи фабулу статті, жодного з пунктів ОСОБА_1 порушено не було, оскільки він рухався маршрутним автобусом «Київ-Овруч» до м.Овруч, де він проживає разом з батьками та офіційно зареєстрований по даний час, що підтверджується довідкою ЦНАП Овруцької міської ради від 19.12.2024 року за вих.№ 3766 та копією витягу з паспорта, яка перебуває в матеріалах справи № 286/4444/24. При собі наручно мав паспорт громадянина України та фото військового квитка у мобільному телефоні, що засвідчують його особу та надають право вільно пересуватись по території України згідно ст.33 Конституції України. Доказів того, що він перебуває у будь-якому розшуку правоохоронними органами до матеріалів справи не долучено. Також не надано доказів того, що спроба перетину державного кордону здійснювалась поза пунктом пропуску саме по лінії державного кордону, так як затримано його було на відстані 16 км. від державного кордону, що є значною віддаленістю від нього. Також не надано документальних доказів, що спроба перетину кордону була саме в пункті пропуску державного кордону, тобто місцем його затримання було здійснено не в пункті пропуску. В матеріалах справи відсутні дані про те, що на час затримання правопорушник визнавав факт вчинення правопорушення, передбаченого ст.204-1 ч.1 КУпАП, тому сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту». В матеріалах справи навпаки містяться його письмові пояснення де він чітко вказує, що їхав до дому та мети перетину кордону не мав. Адміністративний протокол також було складено на підставі довідки щодо проведення первинного опитування ОСОБА_1 від 26.11.2024 року, в якій зазначено, що громадянин можливо виношував намір ухилитись від проходження військової служби та незаконно перетнути ДК України до республіки білорусь, в подальшому слідувати до країн ЄС з метою працевлаштування. Тобто в матеріалах справи містяться відомості про ймовірність вчинення адміністративного правопорушення, які нічим документально не підтверджуються та які б констатували конкретний факт, що є неприпустимим. Враховуючи викладене, вважає, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Принцип презумпції невинуватості поширюється і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні адміністративного правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинності, закріпленому в ст.62 Конституції України, оскільки доказування є правом особи, а не її юридичним обов'язком.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЧЦП № 043466 від 26.11.2024 року, містяться: рапорт ІПС 2 категорії - водія відділення технічних засобів охорони державного кордону НОМЕР_2 прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_1 ) старшого сержанта ОСОБА_3 від 26.11.2024 року, копія паспорта ОСОБА_1 , письмові пояснення ОСОБА_1 , схема затримання порушника на ділянці ІНФОРМАЦІЯ_4 (з м.д. н.п.Овруч) 26.11.2024 року, довідка щодо проведення первинного опитування.
Однак, вказані докази суд не може визнати такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять належних доказів в підтвердження спроби незаконного перетину ОСОБА_1 державного кордону України.
В письмових поясненнях ОСОБА_1 , доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, заначено, що він виїхав з м.Запоріжжя, де проходить службу, їхав додому, мети перетину державного кордону не мав.
Висновок про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, не може бути зроблено лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, рапорту інспектора прикордонної служби, схеми затримання порушника та довідки про проведення первинного опитування, які містять лише припущення про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення може бути встановлена виключно на підставі доказів.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
А тому, судом не може бути зроблений беззаперечний висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене вище, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 33-35, 204-1 ч.1, 221, 247 п.1, 248, 249, 268, 278, 279, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: В. І. Вачко