Справа № 203/6670/24
Провадження № 2/0203/460/2025
10 січня 2025 року у місті Дніпрі Кіровського районного суду міста Дніпропетровська Ханієва Ф.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
19.11.2024 року через систему «Електронний суд» до Кіровського районного суду міста Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024 року цивільну справу № 203/6670/24, провадження № 2/0203/2334/2024, було розподілено головуючому судді Ханієвій Ф.М., яка передана судді канцелярією суду - 18.12.2024 року.
Суд, вивчивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про необхідність передачі цивільної справи за територіальною підсудністю до іншого суду, з огляду на таке.
Так, частиною 1 статті 27 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини 2 статті 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до частини 6 статті 187 ЦПК України, у разі, якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України, судом з метою визначення підсудності було зроблено запит до Єдиного державного демографічного реєстру.
Ухвалою суду від 20.12.2024 року було витребувано у Міністерства соціальної політики України (info@mlsp.gov.ua) інформацію з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 та відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце народження: м. Селидове Донецької області; відома адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .
07.01.2025 року (передано судді канцелярією суду - 08.01.2025 року) на адресу суду з Міністерства соціальної політики України надійшла відповідь про те, що станом на 06.01.2025 року в ЄІБД ВПО міститься інформація, що ОСОБА_1 був зареєстрований та фактично проживав: АДРЕСА_3 , адреса листування та фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_2 ; ОСОБА_2 була зареєстрована та фактично проживала: АДРЕСА_2 , адреса листування та фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , тел. НОМЕР_3 .
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 року №1382-IV, місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Як зазначає позивач у позовній заяві, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де проживає дитина в позовній заяві не зазначено та і не надано відповідних доказів, проте позивач зазначає, що шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, проживають окремо.
В обґрунтування підстав подачі позову до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська позивач послався на ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
За правилами частини 9 статті 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1, 3 статті 31 ЦПК України встановлено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, що здійснюється на підставі ухвали суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 ЦПК України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції ( підсудності).
Таким чином, враховуючи, що відповідач не зареєстрована на території м.Селидова, а її фактичне місце проживання знаходиться у Заводському районі м.Миколаєва, справа підлягає передачі на розгляд за територіальною підсудністю до Заводського районного суду м.Миколаєва.
Керуючись статтями 27, 28, частинами 1, 3 статті 31, статтями 258 - 260 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за територіальною підсудністю до Заводського районного суду м.Миколаєва.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.
Суддя Ф.М. Ханієва