П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/19245/24
Категорія: 108020000 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О.А.
Час і місце ухвалення: 11:01 год., м. Одеса
Дата складання повного тексту: 04.11.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
при секретарі - Чоран А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДФОРТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови,
У червні 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "ТРЕЙДФОРТ" звернулося до суду з позовом до Одеської митниці про:
- визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці "Про коригування митної вартості товарів" №UA500370/2024/000023/2 від 23 травня 2024 року;
- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000073 від 23 травня 2024 року.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що надав всі необхідні документи та матеріали, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товарів і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення їх митної вартості. Позивач вважав, що під час здійснення митного оформлення товару ним було надано всі необхідні та передбачені чинним законодавством документи, на основі яких можливо встановити митну вартість товару, що переміщується через митний кордон України. Відповідачем, в свою чергу, обґрунтованість використання другорядного методу визначення вартості товару не доведена.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №24UA500370003104U6 від 23 травня 2024 року містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МК України, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості №UA500370/2024/000023/2 від 23 травня 2024 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року позовну заяву ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування та картки відмови, - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000023/2 від 23 травня 2024 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000073 від 23 травня 2024 року.
Стягнуто з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 646,40 грн.
В апеляційній скарзі Одеської митниці ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги:
- у п.6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14 березня 2024 року йдеться про здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення у розмірі 110% вартості товару, та відповідний страховий поліс повинен бути наданий покупцеві. Відповідно наданого до оформлення листа вантажоотримувача від 23 травня 2024 року №2305-1 товар, начебто не страхувався;
- у копіях платіжних інструкцій від 22 березня 2024 року №7 та від 17 травня 2024 року №8 зазначено іншу адресу банка експортера ніж зазначено у рахунках-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті;
- у п.6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14 березня 2024 року йдеться про надання покупцеві сертифікату здоров'я та сертифікату якості, які до митного оформлення не надані;
- у сертифікаті про походження товару від 16 травня 2024 року №А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити то надання до митного оформлення інших комерційних документів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення;
- згідно наданих товаросупровідних та комерційних документів товар доставляється в упаковці, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
- ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 22 травня 2024 року №3.2/270 містить дані аналізу наданих документів, мережі інтернет та інформаційних видань, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 Постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440 "Про затвердження Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" (далі - Постанова №1440) звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. У зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень;
- у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи не пронумеровані та не підписані сторонами угоди.
У відзиві ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" на апеляційну скаргу вказується, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року є правильним, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської митниці, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
14 березня 2024 року між ENERGY EG CO. (продавець) та ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" (покупець) укладено контракт купівлі-продажу №001UKE-TFT/24, з додатками (а.с.41-44, 59-66).
23 травня 2024 року декларантом позивача подано до митного оформлення митну декларацію №24UA500370003104U6 щодо оформлення товару: 1) Сіль, придатна для споживання людьми.Extra Fine Salt Food Grade in PP bags 25 KG in Sling /Сіль харчова особливо дрібного помелу у поліпропіленових мішках по 25кг у слінг-бегах (спаковано у 320 слінг-бега) -400 тон.Fine Salt Food Grade in PP bags 25 KG in Sling Bag /Дрібна харчова сіль у поліпропіленових мішках по 25кг у слінгбегах (спаковано у 1200 слінг-бега)-1500 тон. Fine Salt Food Grade in big bags 1 250 KG/Дрібна харчова сіль у біг-бегах по 1250 кг (спаковано у 800 бігбега)-1 000 тон. Тех.характеристики згідно сертифікатам якості. Всього вага нетто: 2 900 000 кгНе є товаром військового призначення та товаром подвійного використання.Торгова марка: ENERGY-EGY-CO. Виробник: ENERGY EG CO. Країна виробництва: EG; 2) Сіль для промислового використання.Washed Sea Salt (industrial) in big bags/Сіль морська мита (промислова) у біг-бегах (спаковано у 343 биг-бега) - 600тон. Тех.характеристики згідно сертифікатам якості. Всього вага нетто: 600 000 кг. Не є товаром військового призначення та товаром подвійного використання. Торгова марка: ENERGY-EGY-CO. Виробник: ENERGY EG CO. Країна виробництва: EG (а.с.45-46, 138 з.б. - 139).
23 травня 2024 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000023/2, у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У п.6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14 березня 2024 року №001UKE-TFT/24 йдеться про здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення у розмірі 110% вартості товару, та відповідний страховий поліс повинен бути наданий покупцеві. Відповідно наданого до оформлення листа вантажоотримувача від 23 травня 2024 року №2305-1 товар, начебто не страхувався. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 2) у копіях платіжних інструкцій від 22 березня 2024 року №7 та від 17 травня 2024 року №8 зазначено іншу адресу банка експортера ніж зазначено у рахунках-фактурі, проформі та зовнішньоекономічному контракті; 3) У п.6.1 наданого до митного оформлення контракту купівлі-продажу товарів від 14 березня 2024 року №001UKE-TFT/24 йдеться про надання покупцеві сертифікату здоров'я та сертифікату якості, які до митного оформлення не надані; 4) У сертифікаті про походження товару від 16 травня 2024 року №А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити то надання до митного оформлення інших комерційних документів. Таким чином, виникли достатні підстави вважати, що в наданих документах зазначені недостовірні відомості, які потребують уточнення. 5) відповідно до пп. в) п.2 ч.10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням. Згідно наданих товаросупровідних та комерційних документів товар доставляється в упаковці, проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, тощо) відсутні дані щодо включення даної складової митної вартості до ціни товару та її фактичний розмір, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. 6) Експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ" від 22 травня 2024 року №3.2/270 містить дані аналізу наданих документів, мережі інтернет та інформаційних видань, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 Постанови №1440 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз'яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень; 7) У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди. Враховуючи вищезазначене, відповідно ч.3 ст. 53 МК України, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартостні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларантом " Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 " листом від 23 травня 2024 року №1/23 повідомлено, що більше документів подаватись не буде. Зазначеним вище листом не спростовано усіх виявлених розбіжностей та не надано усіх запитуваних додаткових документів. Таким чином, у визначений законом час, декларантом не спростовані наявні розбіжності у наданих документах відповідно до умов, зазначених у статті 53 МКУ. Згідно ч.6 ст. 54 митні ограни України можуть відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів. Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України, у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні, відповідно до ч.3 ст. 58 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 МК України. Згідно ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МКУ. Згідно ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при обчисленні. Відповідно ч.3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст. 57 МК України. Згідно з положеннями п.1 ст. 55 митним органом буде здійснено коригування митної вартості товарів. Оскільки відповідно до п.2 ст. 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до п.3 ст. 58 застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч.1 ст. 57 Кодексу. Відповідно п.1 ст. 64 МК України у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 МК України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням опису, фізичних характеристик, даних щодо виробника товару та встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено є більшим і становить: по товару №1 - 0,13 дол. США/кг (МД від 19 березня 2024 року №UA500110/2024/001633 та від 30 березня 2024 року №UA100160/2024/001633); товару №2 - 0,1455 дол. США/кг (МД від 15 травня 2023 року №UA500370/2023/003823 та від 23 лютого 2024 року №UA500090/2024/002120) (а.с.75-76, 136-137).
23 травня 2024 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000073, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.74, 137 з.б. - 138).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано до суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Тобто, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.1 ст. 1, п.24 ч.1 ст. 4, ст.ст. 49, 50, ч.1 ст. 51, ч.2 ст. 52, ч.ч.1, 3 ст. 53, ч.ч.1-3 ст. 55, ст. 57, ч.ч.4, 5 ст. 58, ч.3 ст. 318 МК України.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
В силу вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно п.24 ч.1 ст. 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів Україні, укладених у встановленому законом порядку.
Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.ч.4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Частиною 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Згідно ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно ч.2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товарів позивач визначив їх митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Відповідно ч.1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно ч.2 ст. 53 МК України, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч.5, 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно ч.ч.1-3 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч.6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених ч.3 ст. 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Разом з тим, відповідно ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Тобто, згідно норм МК України митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Відповідно ч.3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Також згідно ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
З матеріалів справи вбачається, що у рішенні про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року №UA500370/2024/000023/2, зазначено, що його прийнято у зв'язку із тим, що подані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Разом з тим, згідно договору купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року, п.п.2.1, 2.3 тип, кількість, ціна, умови поставки та вартість товару узгоджуються між продавцем і покупцем і відображатимуться в рахунку-фактурі та/або додаткових угодах, що складаються оремо до кожної поставки і є невід'ємною частиною договору. Якщо в рахунках-фактурах та/або у додаткових угодах не погоджено інше положення Інкотермс, вартість товарів включає пакування та оформлення супровідних та митних документів.
Тобто, за умовами договору купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року, ціна товару включає вартість пакування, а тому відповідно до приписів пп."в" п.1 ч.10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначені митної вартості, та, відповідно, вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
При цьому, копія договору купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року надавалась декларантом ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" до митного органу.
Отже, відповідно до приписів п.1 ч.10 ст. 58 МК України ці витрати не додаються до ціни, що фактично сплачена за товар, при визначенні митної вартості, та, відповідно вони не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості.
Також, з митної декларацій від 23 травня 2024 року №24UA500370003104U6 вбачається, що в ній в графі 37 вказано процедуру постачання "ZZ00".
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД "37. Процедура" митної декларації має бути зазначено "ZZ32", в той час як у вказаній графі митних декларацій поданої Декларантом зазначено "ZZ00" (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором.
Крім того, договором купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року не визначено того, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням підлягає окремій сплаті постачальнику.
З огляду на викладене, є безпідставним посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року №UA500370/2024/000023/2, на те, що у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме такої складова митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.
Щодо витрат на страхування оцінюваних товарів, колегія суддів вказує наступне.
З матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" надано лист від 14 березня 2024 року №001UKE-TFT/24, про що безпосередньо зазначено в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, яким повідомлено, що вантаж не страхувався, у зв'язку з військовим станом на території України та складною ситуацією у сфері страхування суден, які йдуть до українських портів, а також внаслідок того, що страхові компанії або відмовляються страхувати або страхова ставка є необґрунтовано підвищеною та впливає на собівартість та конкуренто спроможність придбаного товару.
Тобто, у митного органу були в наявності відомості про те, що товар, митне оформлення якого здійснювалось, не страхувався, що не заперечується відповідачем.
При цьому, з наданих до митного оформлення документів вбачається, що доставка товару здійснювалась на умовах CFR, які за умовами "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, що свідчить про те, що компанією ENERGY EG CO., як постачальником, не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення.
Верховний Суд в постанові від 13 лютого 2018 року по справі №803/1112/17 зазначив, що якщо за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження того, що товар, о поставлявся підлягав обов'язковому страхуванню та був застрахований відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суду не надано.
Також, з матеріалів справи вбачається, що в договорі купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року, додатках до нього, рахунках-фактурі та проформі зазначено банк продавця: ARAB INVESTMENT BANK, DAMIETTA BRANCH ADD. DAMIETTA KORNISH EL NIEL ALSAYAD MALL PLAZA, AIBANK DAMIETTA BRANCH, SWIFT CODE: AINBEGCAXXX.
В платіжних інструкціях від 22 березня 2024 року №7 та від 17 травня 2024 року №8, які надавались до митного оформлення в графі 57 "найменування надавача платіжних послуг отримувача" зазначено - ARAB INVESTMENT BANK CAIRO SKY BUILDINNG 8 ABD EL-KHLEK SARWAT EGYPT, SWIFT CODE: AINBEGCAXXX, в графі 56 "найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг/посередника" - ARAB INVESTMENT BANK CAIRO SKY BUILDINNG 8 ABD EL-KHLEK EG CAIRO.
Відповідно ч.2 ст. 40 Закону України "Про платіжні послуги" від 30 червня 2021 року №1591-IX платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції.
Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України 28 липня 2008 року №216, зокрема п.14 розділу 2 визначено, що платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах, оформлена ініціатором в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов'язкові реквізити: 1) номер документа для ініціювання платіжної операції (може містити цифри та літери); 2) дату складання документа для ініціювання платіжної операції (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами); 3) унікальний ідентифікатор платника або найменування (повне або скорочене) платника/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), номер рахунку платника в іноземній валюті або банківських металах, адресу платника; 4) найменування та місцезнаходження надавача платіжних послуг платника (назви країни і міста); 5) цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 лютого 1998 року №34 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 квітня 2016 року № 269) (зі змінами) (далі - Класифікатор); 6) суму платіжної операції або масу банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою) та словами; 7) унікальний ідентифікатор отримувача або найменування отримувача/прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), номер рахунку отримувача в іноземній валюті або банківських металах, на який перераховуються кошти або банківські метали (для отримувача - фізичної особи, який не має рахунку, реквізит номера рахунку не заповнюється); 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача [для банку - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача; для небанківського надавача платіжних послуг отримувача - SWIFT-код/(BIC) або інший ідентифікатор банку отримувача, у якого небанківський надавач платіжних послуг має відкритий розрахунковий рахунок та номер розрахункового рахунку небанківського надавача платіжних послуг]; 9) комісійні - зазначається порядок сплати комісійних винагород (витрат) надавачу платіжних послуг платника й іншим надавачам платіжних послуг за перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів за рахунок платника (OUR) або отримувача (BEN) або платника та отримувача (SHA), надається право надавачу платіжних послуг платника утримувати комісійну винагороду без платіжної інструкції платника; 10) призначення платежу; 11) код країни отримувача (три символи) відповідно до його місцезнаходження або проживання (за наявності такої інформації) або країни реєстрації (заповнюється платником або надавачем платіжних послуг платника); 12) ідентифікаційний код платника - для юридичних осіб зазначається код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) або обліковий номер, який присвоюється контролюючими органами, для фізичних осіб зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті/запис в електронному безконтактному носії або в паспорті проставлено слово "відмова"); 13) підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком, або код автентифікації; 14) резидентність - зазначає платник - фізична особа свою та отримувача резидентність словами "резидент" чи "нерезидент" під час перерахування коштів в іноземній валюті або банківських металів на користь іншої фізичної особи в межах України. Надавач платіжних послуг має право передбачати в платіжній інструкції в іноземній валюті або банківських металах додаткові реквізити.
При цьому, в платіжних інструкціях від 22 березня 2024 року №7 та від 17 травня 2024 року №8 міститься посилання на контракт, зазначено дату операції, суму операції у валюті - долар США, та найменування банку відправника і банку отримувача, є код відправлення. Також зазначено SWIFT CODE: AINBEGCAXXX, який відповідає коду, зазначеному в договорі купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року, додатках до нього, рахунках-фактурі та проформі, а також містить зазначення банку надавача послуг - ARAB INVESTMENT BANK.
В постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17, Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі №420/18880/21.
В постанові від 11 червня 2019 року по справі №813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
Колегія суддів також вважає необґрунтованим посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що у сертифікаті про походження товару від 16 травня 2024 року №А 0682580 зазначені інші реквізити рахунку-фактури, що може свідчити про надання до митного оформлення інших комерційних документів, оскільки згідно листа ENERGY EG CO. від 23 травня 2024 року, вбачається, що в сертифікаті про походження товару від 16 травня 2024 року №А 0682580 на товар, завантажений на т/х "Ocean Star" допущено помилку в п.10 "Номер та дата інвойсу". Вважати номер рахунку-фактури №002UKE-TFT/24 від 16 травня 2024 року правильним (а.с.94 т.1).
Зі змісту оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 23 травня 2024 року №UA500370/2024/000023/2 не вбачається, яким саме чином обставини не надання до митного оформлення сертифікату здоров'я та сертифікату якості вплинули на достовірність визначення декларантом задекларованої митної вартості. Вказані обставини жодним чином не свідчить про наявність розбіжностей чи відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В той же час, вказані документи не містяться у переліку документів, які декларант повинен подавати митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраного методу її визначення.
Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача як на підставу для коригування митної вартості на те, що у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному контракті та доповненнях до нього листи, окрім останнього не пронумеровані та не підписані сторонами угоди, оскільки в рішенні від 23 травня 2024 року №UA500370/2024/000023/2 не зазначено яким чином вказані посилання митниці доводять наявність ознак підробки, які мають вплив на правильність визначення митної вартості (ч.3 ст. 53 МК України). При цьому, відсутність нумерації сторінок та підписів на кожному аркуші не може свідчити про ознаки підробки вказаного документа.
Відповідно абз.13 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) домовленість двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Згідно ч.2 ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Відповідно до приписів ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.
Таким чином, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку сторін за правочином вчинення дій щодо нумерації сторінок договору, проставляння підписів та печаток на кожній сторінці договору чи додатку до нього, який містить більше ніж одну сторінку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься контракт купівлі-продажу №001UKE-TFT/24 від 14 березня 2024 року та додаткові угоди до нього в яких наявні підписи та печатки сторін (ENERGY EG CO. (продавець) та ТОВ "ТРЕЙДФОРТ" (покупець)).
Колегія суддів зазначає, що доводи митного органу про те, що експертний висновок ДП "ДЕРЖЗОВНІШФОРМ" від 22 травня 2024 року №3.2/270 не відповідає вимогам Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого Постановою №1440, є необґрунтованими, оскільки Національний стандарт №1 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Разом з тим, ДП "ДЕРЖЗОВНІШФОРМ" не є суб'єктом оціночної діяльності і не здійснює діяльність з оцінки майна та не здійснює рецензування звітів про оцінку майна.
В той же час, колегія суддів наголошує, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вказана позиція викладена Верховним Судом в постановах від 19 лютого 2019 року по справі №805/2713/16-а, від 25 листопада 2020 року по справі №1.380.2019.001657, від 15 червня 2021 року по справі №804/2584/16.
В постанові від 30 квітня 2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказав, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не підтверджено належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та, як наслідок, не доведено правомірності коригування митної вартості товарів за резервним методом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення про коригування митної вартості №UA500370/2024/000023/2 від 23 травня 2024 року є протиправним, та підлягає скасуванню.
При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UA500370/2024/000023/2 від 23 травня 2024 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UA500370/2024/000073 від 23 травня 2024 року, колегія суддів вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ТРЕЙДФОРТ".
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17 січня 2025 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.