П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/24661/24
Перша інстанція: суддя Радчук А.А.,
повний текст судового рішення
складено 28.10.2024, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Федусика А.Г.,
суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУПФ) та просив:
- визнати протиправними дії ГУПФ щодо відмови у проведенні індексації пенсії ОСОБА_1 окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах КМУ від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (далі Постанова №124), від 1 квітня 2020 р. №251 "Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році" (далі Постанова №251), від 22 лютого 2021 р. №127 "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" (далі Постанова №127);
- зобов'язати ГУПФ провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах №124, №251 та №127, без застосування максимального розміру пенсії;
- зобов'язати ГУПФ виплатити ОСОБА_1 заборгованість, що виникла, однією сумую, без будь-яких відстрочок;
- зобов'язати ГУПФ негайно виконати рішення суду в частині виплати основного розміру пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць, відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України;
- зобов'язати ГУПФ подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення у повному обсязі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її часткового задоволення з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , з 24.09.2013 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ). Розмір пенсії позивача станом на дату призначення складав 2945,96 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому позивача було переведено на пенсію по інвалідності.
Згідно наявних в матеріалах пенсійної справи позивача перерахунків пенсії, пенсія позивача з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 року була проіндексована.
Відповідно до протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 року позивач отримує пенсію у розмірі 68% грошового забезпечення (вислуга років 26) у розмірі 27927,6. З урахуванням індексації: 39609,44. З урахуванням доплати:
Індексація базового ОСНП 2022 (27927,6*0,1400): 3909,86
Індексація базового ОСНП 2023 (31837,46*0,1970): 6271,98
Індексація базового ОСНП 2024 (33337,46*0,1796): 1500,00
Щомісячна доплата до 2000 відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021: 2000,00
Підсумок пенсії (з надбавками): 41609,44 грн.
З урахуванням максимального розміру пенсії: 41609,44 грн.
02.07.2024 року позивач звернувся з запитом до ГУПФ з проханням, серед іншого, здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах №124, №251 та №127. У вказаній заяві позивач також просив виплатити заборгованість по пенсії загальною сумою (одним платежем), починаючи з 01.01.2018 р., з урахуванням вже виплачених сум та нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходу, а також надати детальній розрахунок всієї суму боргу та суми компенсації.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 30.07.2024 року №21653-19109/Б-02/8-1500/24 повідомив, що проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати в 2019, 2020 та 2021 роки вищезазначеними постановами не було передбачено, оскільки пенсія призначена за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ. Крім того, у листі зазначено, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, а тому законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивача відповідно до Закону №2262-ХІІ перерахована та виплачується відповідно до покладених на ГУПФ зобов'язань, в установленому чинним законодавством порядку, а тому підстави для задоволення позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у вказаних Постановах КМУ відсутні.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон №2262-ХІІ. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів позову, позивач отримує пенсію відповідно до Закону №2262-XII.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених КМУ. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до статті 64 Закону №2262-XII (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей пенсії підвищуються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
За змістом статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що індексація пенсій здійснюється шляхом їх підвищення відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частини 1 статті 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, (далі - Порядок №1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачуються замість пенсії, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що пенсії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, водночас індексації не підлягає частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
20.02.2019 року КМУ прийнято Постанову №124, пунктом 2 якої встановлено, що у 2019 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17.
Відповідно до частини 2 статті 42 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 Постанови №124 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені:
- згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі відшкодування фактичних збитків;
- з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Оскільки Постановою №124 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, підстави для перегляду розміру пенсії позивача з 01.03.2019 року у ГУПФ відсутні.
01.04.2020 року КМУ прийнято Постанову №251, пунктом 2 якої установлено, що у 2020 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Пунктом 2 Постанови №251 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки Постановою №124 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, підстави для перегляду розміру пенсії позивача в 2020 році у ГУПФ відсутні.
22.02.2021 року КМУ прийнято Постанову №127, пунктом 1 якої установлено, що у 2021 році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,11.
Пунктом 1 Постанови №127 передбачено проведення перерахунку пенсії, які обчислені згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Оскільки Постановою №127 не передбачено проведення перерахунку розміру пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, підстави для перегляду розміру пенсії позивача в 2021 році у Головного управління відсутні.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» від 15.02.2022 року №2040-ІХ внесені зміни до статті 64 Закону №2262-ХІІ, згідно яких у разі якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному КМУ, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.
У вказаній редакції стаття 64 Закону №2262-XII застосовується лише з 1 березня 2022 року.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаної норми індексація пенсії позивача була проведена з 01.03.2022 року, 01.03.2023 року та 01.03.2024 року, що підтверджується матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 та не заперечується позивачем.
Враховуючи наведене, пенсія позивача відповідно до Закону №2262-ХІІ перерахована та виплачується в установленому чинним законодавством порядку, а тому підстави для задоволення позовних вимог щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням індексації окремо за 2019, 2020 та 2021 роки із застосуванням відповідних коефіцієнтів 1,17; 1,11; 1,11 збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, які зазначені у Постановах №124, №251 та №127, відсутні, про що вірно зазначив суд 1-ї інстанції.
Більш того, з матеріалів справи вбачається, що пенсія позивача також не обмежена максимальним розміром, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01.10.2024 року.
Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку стосовно спірних правовідносин.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Федусик
Судді А.В. Бойко О.А. Шевчук