16 січня 2025 року м. Дніпросправа № 335/3646/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2024 року (головуючий суддя Романько О.О.)
в адміністративній справі №335/3646/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування рішення, дій чи бездіяльності суб'єкту владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 02.04.2024 до Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просив:
- скасувати постанову серії винесену АА №00015929 від 13.12.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Стягнути на користь позивача судовий збір 484,48 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив що 31.03.2024 року йому у системі «ДІЯ» прийшло повідомлення про відкриття відносно нього виконавчого провадження. У повідомлені було зазначено про дату відкриття виконавчого провадження, - 20.03.2024 року та про підставу, - постанова від 13.12.2023 року № АА 00015929 Державної служби України з безпеки на транспорті. Надалі позивач за допомогою сервісу АСВП отримав доступ до виконавчого провадження, та зміг ознайомитися з зі змістом постанови Державної служби України з безпеки на транспорті від 13.12.2023 року № АА 00015929, з якого вбачається, що 12.12.2023 року об 11 годині 23 хвилини за адресою М-30, км. 440+527, Вінницька область, позивач допустив рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на одну вісь транспортного засобу на 5,913 % (0,68 т.), при дозволеному максимальному навантажені на вісь 11.5 т., відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Згідно постанови, на позивача накладено стягнення у розмірі 8500грн, та попереджено про підстави сплати штрафу у подвійному розмірі. Вказує, що постанова складена за порушенням, що зафіксоване в автоматичному режимі, тому під час її винесення, позивач був відсутній, засобами поштового зв'язку примірник постанови позивач не отримував, про її існування йому стало відомо вже після сплину строку на її оскарження з повідомлення у системі «ДІЯ» про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим позивач бажає її оскаржити у судовому порядку. Зазначає, що він дійсно 12.12.2023 об 11 годині 23 хвилини за адресою М-30, км. 440+527, Вінницька область перебував за кермом транспортного засобу ІVЕКО, днз. НОМЕР_1 , що рухалася з напівпричепом - цистерною МЕNСІ, днз. НОМЕР_2 , так як перевозив вантаж: олія соняшникова нерафінована невиморожена (пресова екстракційна). Зазначена обставина підтверджується ТТН № 63573 від 11 грудня 2023 року, згідно якої вантаж прямував з м. Вінниця до міста Ізмаіл (Одеська область). Тобто, 12.12.2023 транспортний засіб здійснював перевезення наливного (рідкого) вантажу. Щодо необхідності врахування положень Методики затвердженої та введеної в дію наказом по Державному підприємству Служба міжнародних автомобільних перевезень (ДП СМАП) Міністерства транспорту та зв'язку України від 03.07.2008р. №337, та встановлює методику виконання вимірювань вагових параметрів транспортних засобів при здійсненні контролю вагових параметрів ТЗ, а, саме, маси кожної навантаженої осі і загальної маси ТЗ, на пунктах вагового контролю на державному кордоні України та інших об'єктах ДП СМАП. Ця методика розроблена відповідно до вимог ГОСТ 8.010- 99. Також, з врахуванням приписів Механізму фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019 №1174. Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за № 512. На думку позивача, оскаржувана постанова містить посилання на фото як на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Однак, з вказаного фото неможливо встановити габарити автомобіля, категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількості коліс) на вісі, не були враховані усі технічні характеристики транспортного засобу та напівпричепу, а також не зазначено номерний знак напівпричепу, не враховано при розрахунках, що напівпричіп має строєні осі та у постанові не зазначено на яку саме вісь було перенавантаження. Зауважує, що з зазначених фото не зафіксовано повністю подію адміністративного правопорушення, відтак такі фото не свідчать про вчинення ним правопорушення, а містить лише фотофіксацію автомобіля та не дозволяють встановити вид і вагу вантажу, який перевозиться. Отже, 12.12.2023 позивач як водій здійснював перевезення рідкого наливного вантажу, а саме: олія соняшникова нерафінована невиморожена (пресова, екстракційна), однак порушення було зафіксовано в автоматичному режимі, тобто автомобіль рухався, а його вагу було вимірено всупереч встановленій методиці не у статичному положенні, що є недопустимим при перевезені наливних вантажів. Таким чином, у разі перевезення вказаного вантажу виключається одночасне перевезення й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних у первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу. Вважає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2024 року позов задоволено.
Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії АА № 00015929 від 13.12.2023, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 8 500гривень, а справу про адміністративне правопорушення - закрито. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що постанова не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містить інформації щодо причепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що постановою серії АА № 00004798 від 06.02.2023 зафіксовано: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу - MENCI SA 955, АР2188ХF; кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 850 мм, 2-3: 3620 мм, 3-4: 1320 мм; 4-5: 1330 мм; навантаження на вісь 1 - 6700 кг, 2 - 14500 кг, 3 - 5300 кг, 4 - 5600 кг; 5 - 5350 кг; загальна маса - 37450 кг. Таким чином, висновки про те, що зміст постанови не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 132-1 КУпАП, відсутні, є суб'єктивними, адже Інструкція містить вказівку лише на форму постанови, в той час як вимоги щодо змісту постанови встановлені КУпАП та Порядком №1174. Отже, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вище ненаведеним критеріям, містить необхідну інформацію, передбачену КУпАП та зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2024 позивачу у системі «ДІЯ» прийшло повідомлення про відкриття відносно нього виконавчого провадження.
У повідомлені зазначено про дату відкриття виконавчого провадження, - 20.03.2024 року та про підставу, - постанова від 13.12.2023 року № АА 00015929 Державної служби України з безпеки на транспорті.
13.12.2023 відповідачем складено постанову серії АА №00015929, згідно з якою встановлено, що 12.12.2023 об 11 год 23 хв., за адресою М-30, км 440+527 Вінницька область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб IVECO LD 440, номерний знак НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України: навантаження на одинарну вісь транспортного засобу на 5.913 % (0,68 тон), при дозволеному максимальному навантаженню на вісь 11,5 тон, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постановою серії АА № 00015929 від 13.12.2023 зафіксовано: марку, модель, державний номерний знак транспортного засобу - IVECO LD 440, номерний знак НОМЕР_1 ; кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 3850 мм, 2-3: 3620 мм, 3-4: 1320 мм; 4-5: 1330 мм; навантаження на вісь 1 - 6700 кг, 2 - 14500 кг, 3 - 5300 кг, 4 - 5600 кг; 5 - 5350 кг; загальна маса - 37450 кг.
За вказаних обставин постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 8 500 грн.
Позивач вважає протиправною вказану постанову відповідача.
Суд першої інстанції позов задовольнив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III, Закону України «Про дорожній рух», Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), норми Правил дорожнього руху України, що затверджені Постановою КМУ від 10.10.2001 р. №1306.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.10 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» (№ 2344-III) на території України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, у сфері міжнародних автомобільних перевезень здійснює:
габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, вимоги до облаштування та технічного оснащення яких затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту.
Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III передбачено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах (ст. 33 ЗУ № 2344-III).
Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.
Автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів (ч.1 ст.34 ЗУ № 2344-III).
В силу частини 1 статті 47 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов'язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об'єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.
До комплексу допоміжних операцій, пов'язаних із внутрішніми перевезеннями вантажів автомобільним транспортом, належать:
завантаження та розвантаження автомобільних транспортних засобів;
перевантаження вантажів на інший вид транспорту чи транспортний засіб;
сортування, пакування, обмірювання та маркування вантажу;
накопичення, формування або дроблення партій вантажу;
зберігання вантажу;
транспортно-експедиційні послуги.
Правила перевезень вантажів транспортними засобами затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту.
Правила технологічних перевезень вантажів транспортними засобами затверджуються керівництвом виробничого об'єкта.
Умови та порядок організації мультимодального перевезення за участю автомобільного транспорту визначаються Законом України «Про мультимодальні перевезення».
Відповідно до частини першої, другої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків (ч.4 ст.48 ЗУ №2344-III).
Частиною 2 статті 49 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов'язаний:
мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 р. № 128/2568).
Згідно з пунктами 3.1-3.5. пункту 3 Правил перевезення вантажів договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі (Перевізники), та вантажовідправниками або вантажоодержувачами (надалі - Замовники). Примірний договір про перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському та міжміському сполученні (Договір) наведений в додатку 1.
Згідно статті 1 Закону № 2344, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Наказом Міністерства інфраструктури України №512 від 27.09.2021 затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті (Інструкція №512).
Відповідно до абзацу 6 пункту 2 Інструкції №512 під час опрацювання інформаційних файлів уповноважена посадова особа оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктами 4-6 Інструкції №512 визначено, що під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу з використанням системи уповноважена посадова особа з'ясовує:
наявність фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, ознаки якого зафіксовані на фотознімках, відеозаписі (за наявності) в інформаційному файлі;
відповідність символів номерного знака транспортного засобу на отриманих фотознімках, відеозаписі (за наявності) символам, розпізнаним системою;
наявність та повноту інформації про зафіксований транспортний засіб; відповідність типу, марки та моделі зафіксованого транспортного засобу його реєстраційним даним, отриманим із системи;
наявність у системі інформації про те, що до моменту вчинення правопорушення зафіксований транспортний засіб вибув із володіння особи, зазначеної у статті 14-3 КУпАП, внаслідок протиправних дій інших осіб або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать цьому транспортному засобу;
наявність та повноту інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу;
наявність інформації про обставини, що виключають адміністративну відповідальність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;
наявність і відповідність дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Опрацювання матеріалів інформаційного файлу здійснюється в один або два етапи (рівні) залежно від наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб або про особу, яка притягається до відповідальності, а також оцінки інших матеріалів інформаційного файлу у справі про адміністративне правопорушення.
Зафіксовані в автоматичному режимі, на першому етапі (рівні) за результатами опрацювання матеріалів інформаційного файлу уповноважена посадова особа:
1) за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення стосовно осіб, зазначених у частинах 1 та 2 статті 14-3 КУпАП, щодо відповідності символів номерного знака зафіксованого транспортного засобу, наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб та відповідальну особу або особу, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України, відсутності інформації про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами та відсутності обставин, що виключають адміністративну відповідальність особи, виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з підтвердженням прийнятого рішення шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки;
2) у разі потреби додаткової перевірки фактичних даних учинення адміністративного правопорушення, відсутності достовірної та/або повної інформації щодо зафіксованого транспортного засобу, особи, яка притягається до відповідальності, постанову не виносить, а матеріали адміністративної справи невідкладно передає з використанням засобів системи на другий етап (рівень) іншій уповноваженій посадовій особі із зазначенням підстав передання для продовження їх розгляду шляхом детального опрацювання та уточнення наявних матеріалів інформаційного файлу, іншої інформації стосовно транспортного засобу та особи, яка притягається до відповідальності, отриманої із системи, з подальшим прийняттям відповідного рішення;
3) невідкладно передає з використанням засобів системи в автоматизовному режимі таку інформацію до відповідної функціональної підсистеми єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України (ФП ЄІС МВС). При цьому постанова не виноситься.
На другому етапі (рівні) уповноважена посадова особа опрацьовує не пізніше 2-х місяців з дня вчинення правопорушення передані на розгляд з першого етапу (рівня) матеріали інформаційного файлу, аналізує їх та, у разі потреби, уточнює необхідні відомості для прийняття рішення у справі шляхом отримання інформації відповідно до законодавства та за результатами опрацювання:
1) у разі наявності у матеріалах інформаційного файлу відомостей про вчинення адміністративного правопорушення, відсутності в матеріалах інформаційного файлу даних про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами, відсутності обставин, визначених статтею 247 КУпАП, з використанням засобів системи виносить адміністративну постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, з накладенням кваліфікованого електронного підпису;
2) за наявності хоча б однієї з обставин, визначених статтею 247 КУпАП, закриває провадження у справі без винесення постанови з унесенням відповідної інформації до системи та накладенням кваліфікованого електронного підпису;
3) у разі отримання відомостей про протиправне використання зафіксованого транспортного засобу або його номерних знаків іншими особами невідкладно передає в автоматизованому режимі таку інформацію до ФП ЄІС МВС з метою інформування відповідних органів (підрозділів) Національної поліції України для прийняття рішення згідно із законодавством. При цьому постанова не виноситься.
Відповідно до частини 4 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно частини 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:
п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;
однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%;
двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%;
трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Матеріалами справи підтверджується, що постанова відповідача від 13.12.2023 не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку напівпричепа MENCI SA 955, номерний знак НОМЕР_3 .
Згідно абзацу 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» (Порядок №1174) метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.
Отже, аналіз змісту Порядку №1174 та Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 року №512, дають підстави для висновку про обов'язковість зазначення у постанові марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).
З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 132-1 КУпАП.
Оскільки постанова відповідача не містить інформації про тип транспортного засобу (сідловий тягач, контейнеровоз, вантажний самоскид тощо), взагалі не містить інформації щодо причепа, що ставить під сумнів врахування вказаного критерію при встановленні факту перевищення, встановлених законодавством вагових норм, які складають об'єктивну сторону адміністративного правопорушення.
Відповідно п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
При цьому, сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності (на стадії її оскарження) не є доказом вчинення порушення.
Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, про що вказав Верховний Суд у справі №338/1/17 від 26.04.2018.
Єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, є сама оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення. Однак, зазначена постанова є предметом спору між сторонами та не може розглядатися, як доказ, за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності постанови відповідача по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті від 13.12.2023 як такої, що прийнята на підставі непідтверджених висновків щодо порушенням саме позивачем вимог пункту 22.5 ПДР України в частині перевищення нормативних параметрів, є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП.
При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 11.11.2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 16.01.2025 та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова