17 січня 2025 року справа № 280/6893/24
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №280/6893/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Військова частина НОМЕР_1 , не погодившись з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року, після отримання 07 жовтня 2024 року його копії, 11 січня 2025 року звернулася до суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповідності до частини 1 та частини 2 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Враховуючи, те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції скаржником отримано 07 жовтня 2024 року, про що зазначено самим скаржником у поданій ним апеляційній скарзі, а з апеляційною скаргою Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду 11 січня 2025 року, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що скаржником пропущено встановлений законом тридцятиденний строк для звернення до суду з апеляційною скаргою.
Разом з цим, суд вважає такими, що не є підставою для поновлення скаржнику строку звернення до суду з апеляційною скаргою його доводи про те, що Військова частина НОМЕР_1 з 03.08.2024 року прийняла смугу оборони на території Запорізької та Дніпропетровської областей, оскільки Військова частина НОМЕР_1 є юридичною особою із певним штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які виконують в тому числі і роботу з підготовки і подачі апеляційних скарг та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання, а отже зазначені обставини не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою Військовій частині НОМЕР_1 .
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не можуть бути підставою для поновлення скаржнику строку звернення до суду з апеляційною скаргою у цій справі посилання на те, що у військової частини НОМЕР_1 виникли "перешкоди і труднощі із пов'язані з доступом до електронного кабінету...", оскільки зазначені обставини є формальними так як не конкретизують період та обставини, що унеможливили доступ скаржника до Електронного кабінету, як і не надано доказів в підтвердження такої обставини.
При цьому, слід зазначити й те, що скаржник, маючи намір подати апеляційну скаргу у встановлений законом строк, не був позбавлений можливості на звернення до суду з апеляційною скаргою в інший спосіб ніж через доступ до мережі Інтернет з використанням сервісу Електронний Суд, зокрема через засоби поштового зв'язку.
Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.
Щодо посилань скаржника на його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги у зв'язку з поданням повторної апеляційної скарги у найкоротший строк, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Обов'язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникає з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання повного судового рішення, що оскаржується - 07.10.2024 року був більш ніж достатній для здійснення його сплати в межах строку встановленого законом на подачу апеляційної скарги.
При цьому, дії відповідача щодо не своєчасної сплати судового збору, враховуючи його обізнаність щодо норм діючого законодавства, що передбачає такий обов'язок, свідчать про умисне порушення ним такого елементу здійснення принципу верховенства права як і принципу юридичної визначеності, що спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
Тобто, дії відповідача щодо своєчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі мали бути розпочаті з 07.10.2024 року, натомість доказів вчинення відповідачем таких дій до апеляційної скарги не надано.
Судом апеляційної інстанції враховано і те, що ухвалу суду апеляційної інстанції щодо залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги у зв'язку з не наданням документу про сплату судового збору скаржником отримано 23.11.2024 року, що підтверджується довідкою про доставку до електронного кабінету Військової частини НОМЕР_1 через систему “Електронний суд» копії зазначеної ухвали суду.
При цьому, як вбачається з платіжного доручення №72, копію якого додано до повторноподаної апеляційної скарги, сплату судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі відповідачем здійснено 21 грудня 2024 року.
Тобто, станом на час отримання ухвали суду про залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги - 23.11.2024 року, скаржнику було відомо, що апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з відсутністю документу про сплату судового збору, при цьому враховуючи дату платіжного доручення №72 - 21 грудня 2024 року такий судовий збір було сплачено до повернення попередньоподаної апеляційної скарги, що мало місце 07 січня 2025 року.
Однак, скаржник, у встановлений судом десятиденний строк вищезазначений документ до суду не надав, у зв'язку з чим ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 січня 2025 року зазначену апеляційну скаргу і було повернуто скаржнику.
Зазначені обставини свідчать про те, що сплата судового збору мала місце під час попередньоподаної апеляційної скарги, проте скаржник не зазначає обставин не можливості надання цього платіжного документу на виконання ухвали суду про залишення без руху попередньоподаної апеляційної скарги, що спростовує доводи скаржника про спростовує твердження скаржника про його сумлінне і добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов'язків, встановлених законом та вчинення усіх можливих і залежних від нього дій для вчасного подання апеляційної скарги.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини “Лелас проти Хорватії» суд звернув увагу на те, що “держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу».
У справі “Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування». Він передбачає, що “…у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб…».
Тобто, виходячи з принципу “належного урядування», державні органи загалом зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді відкриття провадження у справах, строк звернення до суду в яких не дотримано.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
Приймаючи до уваги, що скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження, проте зазначені ним обставини не є поважними підставами для його поновлення, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 120, 298 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2024 року у справі №280/6893/24 - залишити без руху та запропонувати протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Чепурнов Д.В.