Справа № 560/16148/24
іменем України
17 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в частині його виключення з військового обліку, видати військово-обліковий документ замість втраченого, з відміткою про виключення з військового обліку.
В обґрунтування позову зазначає, що він не є військовозобов'язаною особою з огляду на те, що був засуджений за вчинення тяжкого злочину за частиною 2 статті 206 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року). Вказує на те, що звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про виключення його з військового обліку як особи, яка була раніше засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, однак відповіді на звернення не отримав.
Відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Вироком Хмельницького міського суду від 18 вересня 2001 у справі №1-759 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 206 Кримінального кодексу України ( в редакції 1960 року) і призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік.
19.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою, у якій просив видати військово-обліковий документ з відомостями про виключення його з військового обліку замість раніше втраченого.
08.07.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви позивача від 19.06.2024 та надання документу, який підтверджує виключення останнього з військового обліку.
У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 26.07.2024 за №11463 рекомендував ОСОБА_1 прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з оригіналом військово-облікового документу для встановлення перебування/виключення останнього з військового обліку військовозобов'язаних.
06.08.2024 представник позивача повторно звернувся з адвокатським запитом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив надати інформацію про те, чи проходив останній військову службу як призовник, і якщо ні, то з якої причини ОСОБА_1 не був призваний на військову службу.
У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_3 листом від 22.08.2024 №13237 повідомив, що відповідно до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 був переданий з військового обліку призовників в запас на військовий облік військовозобов'язаних 22.05.2004 за станом здоров'я.
02.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 з заявою, у якій просив внести зміни до ЄДРПВР щодо його виключення з військового обліку за вчинення тяжкого злочину, повторно видати військово-обліковий документ з даними про виключення з військового обліку, надати належним чином завірений документ (довідку ВЛК від 2004 про його стан здоров'я), на підставі якого його було передано з військового обліку призовників в запас на військовий облік військовозобов'язаних за станом здоров'я, однак відповіді на заяву не отримав.
18.10.2024 представник позивача звернувся з адвокатським запитом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо розгляду заяви позивача від 02.09.2024, на що відповіді також не отримав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Згідно із частиною 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 статті 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово був продовжений та триває до цього часу. Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Відповідно до пунктів 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних встановлено Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487). Згідно з п. 1 Порядку він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Відповідно до п. 79 Порядку районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Згідно з ч. 9 статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії:
1) допризовники громадяни чоловічої статі віком до 18 років;
2) призовники громадяни віком від 18 до 27 років, що приписані до призовних дільниць;
3) військовослужбовці громадяни, які проходять військову службу;
4) військовозобов'язані громадяни, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.
5) резервісти громадяни, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до Закону №2232-ХІІ від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Згідно зі ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Статтею 37 Закону №2232-ХІІ врегульовані підстави для:
- взяття на військовий облік та зняття з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини перша-п'ята);
- виключення з військового обліку у відповідних ТЦК та СП (частина шоста).
Так, зняттю з військового обліку військовозобов'язаних у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України: - які вибувають в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України до нового місця проживання; - які прийняті на службу до Національної поліції України, Служби судової охорони, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України, органів і підрозділів цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України; - які вибули на строк більше трьох місяців за межі України; - в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України.
Виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:
1) призвані чи прийняті на військову службу;
2) проходять військову службу (навчання) у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;
3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;
4) досягли граничного віку перебування в запасі;
5) припинили громадянство України;
6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;
7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;
8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Отже, виключення громадянина України з військового обліку як такого, що раніше був засуджений до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, свідчить про те, що держава в особі компетентного органу (ТЦК та СП) прийняла рішення звільнити цю особу від виконання військового обов'язку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яку у 2001 році вироком суду визнано винним у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ст. 206 ч. 2 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року), призначено покарання у вигляді позбавлення волі (а.с. 7 зворот).
Водночас, до 05.01.2023 діяв Порядок організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2016 № 921 (далі - Порядок № 921). Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) військові комісаріати здійснювали виключення з військового обліку військовозобов'язаних у випадках, передбачених законодавством. Цим же пунктом Порядку №921 було передбачено, що виключення з військового обліку осіб, які за рішенням суду засуджені до позбавлення волі, здійснювалось без їх особистої присутності, про що у їх військово-облікових документах проставлялись відповідні відмітки.
Крім того, частиною 5 статті 38 Закону №2232 (в редакції, чинній на момент набрання законної сили вироком у справі №1-759, 18.12.2001) за судами був закріплений обов'язок у семиденний строк повідомити районні (міські) військові комісаріати про призовників, щодо яких ведеться дізнання або попереднє (досудове) слідство, а суди - про призовників, кримінальні справи яких розглядаються судом, а також про вироки стосовно військовозобов'язаних і призовників, що набрали законної сили. Відповідно до п. 2 частини 5 статті 38 цього Закону військові квитки військовозобов'язаних і посвідчення про приписку призовників, засуджених до позбавлення волі, в тому числі умовно і з відстрочкою виконання вироку, надсилаються судами до відповідних військових комісаріатів.
Суд оцінює критично доводи позивача про те, що ним був втрачений військово-обліковий документ, позаяк жодного доказу на підтвердження вказаного суду надано не було.
Водночас, на час розгляду справи Законом України від 11 квітня 2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" (набрав чинності 18 травня 2024 року) статтю 37 Закону №2232-XII викладено у новій редакції.
Частиною 6 статті 37 Закону №2232-XII встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Отже, підстава «громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину» була виключена з переліку таких, згідно з якими відбувалось виключення особи з військового обліку.
Відтак, під час розгляду документів позивача щодо виключення його з військового обліку відповідач повинен був застосовувати ч. 6 статті 37 Закону №2232-XII у редакції Закону від 11 квітня 2024 №3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку".
Разом з тим, станом на момент розгляду справи суду не надані належні докази того, що заява позивача від 02.09.2024 була розглянута по суті. Доказів протилежного відповідач суду не надав, отже не спростував протиправну бездіяльність.
З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 та прийняти рішення в межах наданих повноважень та з урахуванням висновків суду.
З огляду на вказане вище, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Що стосується судових витрат, судом встановлено, що за подання до суду позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2444,40 грн., тоді як слід було сплатити 1211,20 грн. ( одна з вимог є похідною і окремо судовим збором не оплачується). Отже, 1233,20 грн. сплачені надміру, відтак підлягають поверненню згідно з п. 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" ( за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом) Позивач має право звернутись до суду із клопотанням про повернення надміру сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 02.09.2024.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.09.2024 та прийняти рішення в межах наданих повноважень ( з урахуванням висновків суду)
У задоволенні решти вимог позову - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1200 грн. за рахунок асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 січня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя І.С. Козачок