Справа № 560/15785/24
іменем України
17 січня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною, зобов'язання надати відстрочку від призову на військову службу на підставі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". В обґрунтування позову зазначає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», однак відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки, не зважаючи на те, що позивачем надані усі необхідні для цього документи.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що позивач не надав документи, які б могли підтвердити відсутність інших невійськовозобо'язаних осіб, які відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю, відтак було відмовлено у наданні відстрочки на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою від 24.07.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (у зв'язку з наявністю одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
До заяви позивач додав копії паспорта, витягу з реєстру територіальної громади, довідку про склад сім'ї, нотаріально завірену копію військово-облікового документу, свідоцтва про народження позивача, довідки МСЕК стосовно матері ( ОСОБА_2 ), пенсійного посвідчення матері, свідоцтва про розірвання шлюбу батьків від 28.03.2024, заяву матері.
30.07.2024 повідомленням №4/748 за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача інформовано про те, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 30.07.2024 №36 ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови є те, що не підтверджено умову відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю.
13.08.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". До заяви позивач додав копії паспорта, витягу з реєстру територіальної громади, довідку про склад сім'ї, нотаріально завірену копію військово-облікового документу, свідоцтва про народження позивача, довідки МСЕК щодо матері, пенсійного посвідчення матері, копію паспорта та довідки про ІПН матері, свідоцтва про розірвання шлюбу батьків, заяу матері.
20.08.2024 повідомленням №4/1464 за підписом ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 позивача інформовано про те, що за результатами розгляду його заяви протоколом від 20.08.2024 №41 ухвалене рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Причиною відмови є те, що відсутній додаток 15 відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, документально не підтверджено умову відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні регулюються Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» №3543-XII (далі - Закон України №3543-XII. Мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. Згідно зі ст. 22 Закону України №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Статтею 23 даного Закону визначено перелік військовослужбовців, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації та яким може бути надана відстрочка від військової служби.
Особами, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України №3543-XII, є, зокрема, військовозобов'язані (в редакції Закону на момент виникнення спірних правовідносин), які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю.
18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, з подальшими змінами).
Відповідно до пунктів 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Згідно з пунктом 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Судом встановлено, що мати позивача, ОСОБА_2 , є особою з інвалідністю ІІ групи (висновок до 01.04.2027), що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААГ №940603 від 08.03.2028. Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 28.03.2024 підтверджується те, що між ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_2 (мати) 28.03.2024 шлюб був розірваний.
Позивач стверджує, що відсутні інші особи, які за законом зобов'язані здійснювати догляд за матір'ю.
Водночас, відповідно до п. 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560, військовозобов'язані, які відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначають у заяві (додаток 4) про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а за умови наявності кількох військовозобов'язаних - додають заяву особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
Додаток 4 до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 №560, передбачає те, що заявник повинен проставити відмітку про відсутність (зазначити потрібне):
- інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках, передбачених у пункті 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- інших членів сім'ї першого (першого та другого) ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зазначеної у пункті 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зі змісту поданих позивачем заяв від 24.07.2024 та від 13.08.2024 встановлено, що у них він не зазначає про відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб (матір позивача), зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В свою чергу зазначення у заяві про те, що матір позивача згідно з її нотаріально завіреною заявою перебуває на його утриманні, а також і ця заява безпосередньо не є належними доказами відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати осіб, зазначених у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Водночас, Порядком припускається й можливість того, що наявні декілька військовозобов'язаних осіб, які можуть здійснювати утримання особи, зазначеної у пункті 13 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». В таких випадках подається також заява особи з інвалідністю I або II групи за формою згідно з додатком 15, у якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, яку особа з інвалідністю обирає для здійснення свого утримання.
У той же час, наданими відповідачу і суду доказами ніяк не спростовується те, що крім позивача можуть бути наявними і інші військовозобов'язані особи, які можуть здійснювати утримання матері позивача.
Отже, оскільки позивач у заяві документально не підтвердив умову відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати особу з інвалідністю, а також не подав заяву за формою 15, відповідач правомірно встановив підстави для відмови, відображені у протоколі № 41 та у подальшому доведені до відома заявника повідомленням № 4/1464 від 20.08.2024.
Зважаючи на це, підстави відмови, наведені відповідачем у повідомленні від 20.08.2024, є обґрунтованими та правомірними, відтак позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 17 січня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )
Головуючий суддя І.С. Козачок