Рішення від 17.01.2025 по справі 560/15898/24

Справа № 560/15898/24

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2025 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідачів в якому просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 24 червня 2024 року № 222430003386 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 21 травня 2024 року.

В підтвердження позовних вимог позивач зазначила, що 21.05.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, яке 24 червня 2024 року прийняло рішення № 222430003386 про відмову позивачу у задоволенні заяви в зв'язку із відсутністю необхідного віку.

Позивач вважає рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки має достатньо страхового стажу для її призначення та досягла встановленого законодавством пенсійного віку, тому звернулася в суд з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відзив на позовну заяву в суд не подала.

Представник відповідача-Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подала в суд відзив на позовну заяву, в якій позовні вимоги не визнала, у задоволенні позову просить відмовити.

В підтвердження заперечень позовних вимог представник відповідача вказала, що 21.05.2024 року ОСОБА_1 , звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV з врахуванням положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

При проведенні розподілу за принципом екстериторіальності, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області визначено як структурний підрозділ органу, що призначає пенсію.

Після перевірки наданих позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області встановлено, що вік позивача становить 54 роки 2 місяці, страховий стаж складає 20 років 04 місяці 20 днів, період роботи (проживання) особи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, починаючи з 17.09.1990 року складає 4 роки 3 місяці.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 29.05.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії в зв'язку із недосягненням встановленого віку та страхового стажу.

Після доопрацювання наданої позивачем заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області винесено рішення про відмову у призначенні пенсії № 222430003386 від 24.06.2024 року на заміну рішення № 222430003386 від 29.05.2024 року в зв'язку із відсутністю необхідного віку.

Страховий стаж позивача обчислений становить 25 років 0 місяців 20 днів.

У разі винесення наступного рішення, попереднє рішення автоматично скасовується.

За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.

З наведеного вбачається, що у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком.

На підставі викладеного, представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, враховує наступне.

Судом встановлено, що 29.02.2024 року позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Подана заява та додані до неї за переліком документи згідно із розпискою-повідомленням прийняті 29.02.2024 року та зареєстровані у пенсійному органі за № 531, що підтверджується копією розписки-повідомлення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 222430003386 від 07.03.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

21.05.2024 року позивач повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII.

Подана заява та додані до неї документи за переліком згідно із розпискою-повідомленням прийняті 21.05.2024 року та зареєстровані у пенсійному органі за № 1104, що підтверджується копією розписки-повідомлення.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ пенсійного органу, що призначає пенсію-Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

За результатами розгляду заяви та доданих до неї документів, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 29.05.2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII в зв'язку із відсутністю необхідного віку та страхового стажу.

Вказане рішення прийняте на підставі таких обставин.

Вік заявника на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку становить 54 роки 2 місяці.

За наданими документами період роботи (проживання) особи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, починаючи з 17.09.1990 складає 4 роки 3 місяці, відповідно право на зниження пенсійного віку становить 4 роки (без застосування початкової величини зниження пенсійного віку). Вік права на дострокову пенсію-56 років.

Необхідний страховий стаж, зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку-29 років.

Страховий стаж становить 20 років 4 місяці 20 днів.

За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

За наданими документами розглянуто зниження пенсійного віку особам які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.02.1997 (Категорія 2). Зараховано всі періоди проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення згідно довідки від 05.01.2023 № 11/03.

Додатковий коментар: для розгляду права на зниження пенсійного віку згідно довідки від 15.02.2024 № 298 про проживання на території яка відноситься до 3 категорії немає підстав, оскільки заявницею надано посвідчення 2 категорії.

Згідно із змістом копії посвідчення (категорії 2) серії НОМЕР_2 громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (ла) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), виданого на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що пред'явник посвідчення має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції від 19 грудня 1991 року із змінами і доповненнями від 1 липня 1992 року) для осіб, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224).

Відповідно до копії довідки від 15 лютого 2024 року № 298, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що вона дійсно з дати народження по вересень 1990 року, та з 04 травня 2001 року по 01 липня 2007 року була зареєстрована та проживала в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області.

Територія вважається забрудненою радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення).

Відповідно до копії довідки від 05.01.2023 року № 11/03, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради Сарненського району ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в тім, що вона дійсно проживала у селі Великі Озера Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області з 17.09.1990 року по 1995 рік (дата не зазначена).

Село Великі Озера відносилося до другої зони, зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС до 01.01.2006 року.

Відповідно до копії довідки від 23.12.2024 року № 1142, виданої Володимирецькою селищною радою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що вона дійсно проживала з 07.05.1996 року по 17.04.2001 року в селі Біле Володимирецького району Рівненської області, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, III категорії радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно постанови КМ УРСР від 23.07.1991 року № 106.

Згідно із копією диплому серії НОМЕР_3 від 28 червня 1990 року, ОСОБА_3 , в 1986 році вступила до Дубнівського педагогічного училища Ровенської області і в 1990 році закінчила повний курс цього училища.

Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом № 2200-0304-9/53907 від 02.06.2024 на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області просило названі пенсійні органи переглянути рішення про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , опрацювати електронну пенсійну справу без використання принципів черги та про результати повідомити Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області. оскільки вважає за можливе призначити пенсію ОСОБА_1 , зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за періоди проживання в зоні гарантованого добровільного відселення без встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю потерпілій 2-ї категорії.

Лист мотивований тим, що ОСОБА_1 , надано посвідчення потерпілої від аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_4 категорії, однак в заявниці наявні періоди проживання в зоні безумовного (обов'язкового) відселення 4 роки 4 місяці 13 днів та в зоні гарантованого добровільного відселення 15 років 6 місяців.

У відповідь на вказаний лист, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області направило Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області лист № 2000-0303-9/104342 яким повідомило, що відсутні підстави щодо призначення ОСОБА_1 , пенсії за періоди проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки відсутній факт проживання в зоні гарантованого добровільного відселення менше 3-х років станом на 01.01.1993 та відсутнє посвідчення 3 категорії, що передбачено підпунктом 7 пункту 2.1 Порядку № 22-1.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у відповідь на лист Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області № 2200-0304-9/53907 від 02.06.2024 направило лист № 2200-0304-9/53907 від 02.06.2024 яким повідомило, що з врахуванням обставин, викладених у листі управління не погоджується з можливістю призначення пенсії ОСОБА_1 , із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за періоди проживання в зоні гарантованого добровільного відселення без встановлення додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю потерпілій 2-ї категорії, виходячи з наступного.

Період проживання у зоні безумовного (обов'язкового) складає 4 роки 3 місяці, відповідно право на зниження пенсійного віку становить 4 роки (без застосування початкової величини зниження пенсійного віку). Вік права на дострокову пенсію-56 років.

Також заявницею надано довідку від 15.02.2024 № 298 про проживання на території яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення за період з дня народження по вересень 1990 та з 04.05.2001 по 02.07.2007, разом з цим надано диплом серії НОМЕР_3 від 28.06.1990 яким підтверджено навчання з 01.09.1986 по 27.06.1990 в Дубнівському педагогічному училищі у м. Дубно, яке не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, час постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 складає 0 років 4 місяці 6 днів.

Додавання періодів проживання в різних зонах радіоактивного забруднення законодавством не передбачено, відповідно право на призначення пенсії за заявою від 21.05.2024, відсутнє.

Водночас управління погодилося з необхідністю зарахування до страхового стажу періоду добровільного страхування відповідно до договору від 18.03.2024 № О2422239100005.

Отже в послідуючому, на заміну рішення № 222430003386 від 29.05.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняло рішення № 222430003386 від 24.06.2024 яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII в зв'язку із відсутністю необхідного віку.

Вказане рішення прийняте на підставі таких обставин.

Вік заявника на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку становить 54 роки 2 місяці.

За наданими документами період роботи (проживання) особи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, починаючи з 17.09.1990 складає 4 роки 3 місяці, відповідно право на зниження пенсійного віку становить 4 роки (без застосування початкової величини зниження пенсійного віку). Вік права на дострокову пенсію-56 років.

Необхідний страховий стаж, зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку-29 років.

Страховий стаж становить 25 років 4 місяці 20 днів.

За наданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи.

За наданими документами розглянуто зниження пенсійного віку особам які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення згідно посвідчення серії НОМЕР_2 від 05.02.1997 (Категорія 2). Зараховано всі періоди проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення згідно довідки від 05.01.2023 № 11/03.

Додатковий коментар: для розгляду права на зниження пенсійного віку згідно довідки від 15.02.2024 № 298 про проживання на території яка відноситься до 3 категорії немає підстав, оскільки заявницею надано посвідчення 2 категорії.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі Закон № 796-XII).

Згідно із пунктом 2 статті 9 цього Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктами 2, 3 статті 11 Закону № 796-XII, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

-особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення-не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

-особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років.

Згідно із пунктами 2, 3 статті 14 Закону № 796-XII, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

-учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження, в тому числі особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;

-а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які:

-постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які за станом на 1 січня 1993 року прожили у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

-постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII, підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Відповідно до статті 49 Закону № 796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді державної пенсії.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 55 Закону № 796-XII, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

-потерпілі від Чорнобильської катастрофи:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років-4 роки* та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років;

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років-3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, який чинності з 1 січня 2004 року, (далі-Закон № 1058-IV).

Згідно із частиною 1 статті 4 Закону № 1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

В солідарній системі як один із видів пенсійних виплат призначається пенсія за віком, що передбачено пунктом 1 частини 1 статті 9 Закону №1058-IV.

Згідно із частинами 1, 2, 4 статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою-третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Частинами 1, 3 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1 частини 1, частини 1 статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім такого випадку коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Згідно із пунктом 1.1 розділу I "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України постановою від 25.11.2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, (далі Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 1.8 розділу I Порядку № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 2.1 розділу II Порядку № 22-1, встановлено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, які додаються до заяви про призначення пенсії.

До заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

До заяви про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку: потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

-для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

-для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

-для осіб, які евакуйовані із зони відчуження у 1986 році, додаються документи, видані Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями;

-посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи-за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Згідно із пунктом 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні пенсії із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Аналіз змісту наведених правових норм та оцінка встановлених у справі обставин надають суду підстави зробити такі висновки.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 на заміну рішення № 222430003386 від 29.05.2024, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII в зв'язку із відсутністю необхідного віку, оскільки за наданими документами період роботи (проживання) особи в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, починаючи з 17.09.1990 складає 4 роки 3 місяці, відповідно право на зниження пенсійного віку становить 4 роки (без застосування початкової величини зниження пенсійного віку).

Вказаним рішенням визначено, що вік заявника на дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку становить 54 роки 2 місяці, вік права на дострокову пенсію визначено пенсійним органом у 56 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Початкова величина зменшення пенсійного віку в розмірі 4 роки відповідно до пункту 2 статті 55 Закону № 796-XII пенсійним органом не застосована в зв'язку із тим, що відповідно до довідки від 05.01.2023 року № 11/03, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради Сарненського району ОСОБА_2 , позивач дійсно проживала у селі Великі Озера Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області з 17.09.1990 року по 1995 рік (дата не зазначена), яке відносилося до другої зони, зони безумовного (обов'язкового) відселення внаслідок аварії на ЧАЕС до 01.01.2006 року, що за підрахунком пенсійного органу становить 4 роки 3 місяці.

Відповідно до довідки від 15 лютого 2024 року № 298, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з дати народження по вересень 1990 року, та з 04 травня 2001 року по 01 липня 2007 року була зареєстрована та проживала в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, територія якого вважається забрудненою радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення).

Беручи до уваги наведене, суд робить висновок про те, що в період часу з дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 24.06.1986 року по 31 липня 1986 року позивач постійно не проживала, а також постійно не працювала саме у зоні безумовного (обов'язкового) відселення, тому Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у рішенні № 222430003386 від 24.06.2024 правомірно відмовило позивачу у встановлені початкової величини зниження пенсійного віку в розмірі 4 роки, обчисливши тільки період проживання у такій зоні на підставі довідки від 05.01.2023 року № 11/03, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради Сарненського району в розмірі 4 роки 3 місяці, та визначивши позивачу вік призначення пенсії за віком у 56 років в зв'язку із його зменшенням на 4 роки.

Отже відмова у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , як потерпілій від Чорнобильської катастрофи, тобто особі, яка постійно проживала або постійно працювала у зоні безумовного (обов'язкового) відселення за умови, що вона за станом на 1 січня 1993 року прожила або відпрацювала у цій зоні не менше 2 років в зв'язку з тим, що позивач не досягла пенсійного віку, так як звернулася із заявою про призначення пенсії за віком у віці 54 роки, є такою що відповідає вимогам абзацу 3 пункту 2 статті 55 Закону № 796-XII.

Разом із заявою про призначення пенсії за віком позивач подала довідку від 15 лютого 2024 року № 298, видану виконавчим комітетом Дубровицької міської ради ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що вона дійсно з дати народження по вересень 1990 року, та з 04 травня 2001 року по 01 липня 2007 року була зареєстрована та проживала в селі Зелень Сарненського (Дубровицького) району Рівненської області, територія якого вважається забрудненою радіонуклідами внаслідок Чорнобильської катастрофи і відноситься до 3 категорії (зони гарантованого добровільного відселення).

Згідно із пунктом 2 частини 1, частиною 1 статті 55 Закону № 796-XII, право на пенсії за віком мають особи, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу:

-потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років-3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно із пунктом 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII в зв'язку із відсутністю необхідного віку, містить додатковий коментар: для розгляду права на зниження пенсійного віку згідно довідки від 15.02.2024 № 298 про проживання на території яка відноситься до 3 категорії немає підстав, оскільки заявницею надано посвідчення 2 категорії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2018 року № 551 "Деякі питання видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян" затверджено "Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян", (далі Порядок № 551).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 551, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Пунктом 5 Порядку № 551 встановлено, що потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особам, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття) та особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 2) серії Б сірого кольору.

Згідно із пунктом 6 Порядку № 551, потерпілим від Чорнобильської катастрофи (не віднесеним до категорії 2), які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або які станом на 1 січня 1993 року прожили в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення-не менше трьох років та відселені або самостійно переселилися з цих територій, і таким, що постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, віднесеним до категорії 3, видаються посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" (категорія 3) серії Б зеленого кольору.

Згідно із пунктом 11 Порядку № 551, посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами.

Посвідчення видаються: особам, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися в зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а в зоні гарантованого добровільного відселення-не менше трьох років,-на підставі довідки встановленого зразка (додаток 6).

Із змісту Порядку № 551 вбачається, що таким Порядком не передбачена видача посвідчень потерпілого від Чорнобильської катастрофи різних категорій, тобто наявність посвідчення у позивача однієї категорії, в даному випадку категорії 2 посвідчує її статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи як за період проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення так і у зоні гарантованого добровільного відселення.

Суд вважає, що за таких обставин відсутня необхідність отримання посвідчень різних категорій, а право на можливе призначення пенсії за віком відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 55 Закону № 796-XII може бути підтверджене відповідною довідкою, а саме довідкою від 15 лютого 2024 року № 298, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, та посвідченням (категорії 2) серії НОМЕР_2 громадянина (громадянки), який (яка) постійно проживав (ла) у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28 червня 1989 року № 224), виданого на ім'я ОСОБА_1 , оскільки таке посвідчення видається громадянам які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.

Пенсійний вік за бажанням особи при цьому може бути дійсно знижено тільки за однією підставою, передбаченою пунктом 2 статті 55 Закону № 796-XII, тобто зниження пенсійного віку може бути обчислено пенсійним органом тільки як особі яка постійно проживала на територіях зон безумовного (обов'язкового), або як особі яка постійно проживала на територіях зон гарантованого добровільного відселення. Додавання початкових величин зниження пенсійного віку та величин додаткового зниження пенсійного віку за кожний рік проживання, роботи у відповідних зонах, але не більше встановленого строку, Законом № 796-XII, не допускається.

Таким чином, довідка від 15 лютого 2024 року № 298, видана виконавчим комітетом Дубровицької міської ради за вказаних обставин є самостійним документом для вирішення пенсійним органом питання про призначення позивачу пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку та із врахуванням наявності посвідчення потерпілої від Чорнобильської катастрофи.

Враховуючи наведене, суд робить висновок про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 яким не проведено розгляд права позивача на зниження пенсійного віку згідно із довідкою від 15.02.2024 № 298 в зв'язку із проживанням її на території яка відноситься до 3 категорії, оскільки позивач надала посвідчення 2 категорії, суперечить вимогам чинного законодавства, яким регулюються питання реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи на отримання пенсійних виплат, тобто є протиправним, тому його необхідно скасувати.

Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області при прийнятті рішення № 222430003386 від 24.06.2024 року не надало правової оцінки довідці від 15 лютого 2024 року № 298, виданої виконавчим комітетом Дубровицької міської ради, яка була надана позивачем разом із заявою, не провело обчислення розміру постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, таким чином не розглянуло право позивача на призначення пенсії за віком відповідно до абзацу 2 пункту 2 статті 55 Закону № 796-XII.

Згідно із частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, а також із врахуванням того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 року є протиправним, суд вважає, що необхідно зобов'язати пенсійний орган за місцем проживання позивача-Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , від 21.05.2024 року № 1104 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, із врахуванням правових висновків суду.

Підсумовуючи викладене, аналізуючи все в сукупності, суд вважає, що позов обґрунтований частково, доведений дослідженими доказами частково, тому підлягає задоволенню частково.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивач не сплачувала судовий збір як потерпіла внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії.

Таким чином, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 222430003386 від 24.06.2024 року яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, в зв'язку із відсутністю необхідного пенсійного віку.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.05.2024 року № 1104 про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до пункту 2 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII, із врахуванням правових висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,Одеська обл., Одеський р-н,65012 , код ЄДРПОУ - 20987385) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський

Попередній документ
124499042
Наступний документ
124499044
Інформація про рішення:
№ рішення: 124499043
№ справи: 560/15898/24
Дата рішення: 17.01.2025
Дата публікації: 20.01.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (09.06.2025)
Дата надходження: 28.10.2024
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії