(про відмову у забезпеченні позову)
16 січня 2025 року м. Житомир справа № 240/1013/25
категорія 109020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Фаворит Компані" до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб" про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство "Фаворит Компані" з позовом до Житомирської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб", в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 в частині пункту 1.3., додатку № 3, яким було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою: м. Житомир, майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га - Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб».
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №1286 від 19.12.2024 у частині пункту 1.3., додатку № 3, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою м. Житомир майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га. - Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» - до ухвалення судового рішення, яке набере законної сили за результатами розгляду справи.
- заборони Житомирській міській раді, Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» вчиняти будь-які дії та приймати рішення відносно виконання або спрямовані на виконання (реалізацію) рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради № 1286 від 19.12.2024 у частині пункту 1.3., додатку № 3, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою м. Житомир, майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га, до ухвалення судового рішення яке набере законної сили за результатами розгляду справи.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивачем вказано, що позовні вимоги стосуються оскарження нормативно правового акту індивідуальної дії, який направлений на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів, для отримання права прокладення та експлуатації ліній електропередачі, електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, інших лінійних комунікацій (розміщення кабельної лінії, електричної станції для заряджання електромобілів та іншого технологічного обладнання), за адресою м. Житомир, майдан Перемоги, орієнтовною площею, 0,0034 га. На момент завершення розроблення технічної документації указаний спірний акт вичерпає свою дію фактичним виконанням, що фактично приведе до повного невиконання судового рішення, що у свою чергу є найвищим ступенем загрози ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.
Частинами першою та другою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо :
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина 2 статті 151 КАС України).
В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС України).
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.
При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.
Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення 47 сесії восьмого скликання Житомирської міської ради №1286 від 19.12.2024 у частині пункту 1.3., додатку № 3.
Відповідно до ч.5 ст. 151 Кодексу зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною 2 статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті, яке фактично ґрунтується на тих самих аргументах, які покладені в підстави позову, є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Наведені заявником обставини, на думку суду не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним позивачем, оскільки матеріали справи не містять доказів розроблення проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з метою встановлення земельних сервітутів.
Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених в постановах від 28 листопада 2018 року у справі №826/5735/16, від 23 січня 2019 року у справі №308/10112/16-а, від 18 грудня 2019 року у справі №160/4211/19, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність та не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом.
Таким чином, припущення позивача щодо ймовірного розроблення технічної документації юридичною особою не може бути підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову, адже до моменту встановлення земельних сервітутів законодавство не містить будь-яких заборон щодо можливості претендувати на її зайняття іншим особам.
Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження факту розроблення технічної документації на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський енергетичний хаб» та подання останнім до Житомирської міської ради заяви про затвердження проекту землеустрою, а відтак позивачем не доведена наявність реальної загрози встановлення земельних сервітутів, з якою позивач пов'язує виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення його позову.
З урахуванням викладеного, позивачем не доведено реальності настання наслідків, з якими останній пов'язує неможливість або ускладнення виконання рішення по суті в даній справі, з огляду на що, відсутні підстави для забезпечення позову.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для забезпечення позову у даному випадку відсутні.
Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Фаворит Компані" у забезпеченні позову.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя М.С. Токарева