Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 січня 2025 року Справа№200/7704/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебувала у шлюбі із ОСОБА_2 з 25.04.1998, та весь час перебування у шлюбі спільно проживала із чоловіком однією сім'єю у м. Мирноград. Позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_8 року ОСОБА_2 загинув на підприємстві ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» під час виконання трудових обов'язків. Загиблий отримав механічну асфіксію від здавлення грудної клітини тупим предметом - на загиблого обірвався протипожежний трубопровід 150 мм, про що було складено акт за формою Н-1 від 03.05.2024 року. 07.05.2024 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення страхової виплати у зв'язку із смертю годувальника. Своїм листом від 16.05.2024 року відповідач повідомив про відмову одноразової допомоги сім'ї загиблого на підставі п.5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління фонду соціального страхування №11 від 19.07.2018 (чинної на дату страхового випадку) у зв'язку з тим, що для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого (згідно з відміток в паспорті, реєстрація місця проживання позивача та померлого потерпілого не співпадає). Факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку. Позивач зауважила, що 25.05.2024 року вона заявою просила прийняти рішення у вигляді постанови, на що їй листом від 12.06.2024 року було повідомлено, що питання затвердження відповідної форми рішення про призначення/перерахування щомісячних страхових виплат в паперовому вигляді доопрацьовується, то Головним управлінням листами від 16.05.2024 №0500-0208- 8/49172 та №0500-0221-8/49110 (відправлення номер №0600920972907) надано роз'яснення щодо відмови в призначенні позивачу страхових виплат. Шляхом трекінгу відправлення з'ясовано, що лист отримано 25.05.2024. Позивач закцентувала свою увагу на тому, що відповідач проігнорував наявність акту фактичних обставин проживання особи без реєстрації №68 від 07.05.2024 року, згідно якого ОСОБА_2 - чоловік проживав спільно із сім'єю ОСОБА_1 - дружиною, ОСОБА_3 - донькою за адресою АДРЕСА_1 . Так, листом від 02.07.2024 року відповідач повторно повідомив про відмову одноразової допомоги сім'ї загиблого на підставі п.5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління фонду соціального страхування №11 від 19.07.2018. І цю ж інформацію надав на адвокатський запит листом від 05.09.2024 року.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив наступне, що 17 березня 2024 року на Відокремленому підрозділі «Шахта Капітальна» Державного підприємства «Мирноградвугілля» стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з ОСОБА_2 (чоловік позивача), що підтверджується Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 30.04.2024, який затверджено начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці 03 травня 2024 року. 07.05.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області звернулася ОСОБА_1 (дружина потерпілого) з заявою про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 за № НОМЕР_1 . Згідно листа Відділу обслуговування громадян №5 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області за вих. №0500-0208-8/49172 від 16.05.2024 року прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової допомоги сім'ї потерпілого (загиблого) у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 із змінами (діяв на момент настання страхового випадку), для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. Відповідач зазначив, що згідно паспорту померлого потерпілого ОСОБА_2 його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , а згідно паспорту його дружини зареєстроване місце її проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, згідно витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2024 адреса місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Таким чином, реєстрація місця проживання дружини - ОСОБА_1 не співпадає з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого ОСОБА_2 , тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні одноразової допомоги на сім'ю є законною. Відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.11.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві; копію прийнятого рішення за наслідком розгляду заяви позивача від 07.05.2024 року про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника.
Про відкриття провадження у справі, учасники справи були повідомлені належним чином, відповідно до наявності у представника позивача адвоката Сакун В.А. та відповідача кабінету електронного суду, про що свідчить відповідна відмітка та в графі «доставлено» зазначена дата 18.11.2024 року.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , є громадянкою України відповідно до наявної в матеріалах справи копії паспорту серії НОМЕР_3 виданого Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області від 29.10.1998 року.
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є дружиною ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 25.04.1998 року, виданого Дмитровським міським відділом реєстрації актів громадянського стану.
В паспорті позивача серії НОМЕР_3 на сторінці 10 «сімейний стан» зазначено - м. Димитров, 25.04.1998 р. з гр. ОСОБА_2 1976 р.н. На сторінці 12 «місце проживання» зазначено - АДРЕСА_1 , 10.08.2012.
З наявного у матеріалах справи копії витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2024 року №2024/003041833 судом встановлено, що адреса місця проживання позивача зазначена - АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 10.08.2012 року.
В паспорті чоловіка позивача - ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 на сторінці 10 «сімейний стан» зазначено - м. Димитров, 25.04.1998 зареєстровано шлюб з гр. ОСОБА_4 , 1978 р.н. На сторінці 11 «місце проживання» зазначено АДРЕСА_2 , 03.10.1997.
З наявної в матеріалах справи копії довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої Координаційним комітетом органів самоорганізації населення Мирноградської міської територіальної громади від 25.03.2024 року №47, судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 та до складу сім'ї (зареєстрованих входять): ОСОБА_1 - дружина, ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_3 - донька, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Також слід зазначити, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії акту фактичних обставин проживання особи без реєстрації за №11 від 07.05.2024 року, представником комітету органів самоорганізації населення Мирноградської МТГ м. Мирноград було проведено обстеження сім'ї ОСОБА_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . В ході обстеження встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; склад сім'ї - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 (дружина); ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 (донька); даний факт було підтверджено сусідами за адресою: АДРЕСА_4 ( ОСОБА_5 ) та 12 ( ОСОБА_6 ).
Відповідно до свідоцтва про смерть від 21 березня 2024 року серії НОМЕР_6 виданого Виконавчим комітетом Мирноградської міської ради, чоловік позивача - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 про що 21.03.2024 складено відповідний актовий запис №143.
З наявної в матеріалах справи копії Лікарського свідоцтво про смерть №164 виданого Покровським відділенням судово-медичної експертизи від 18.03.2024 року судом встановлено, що ОСОБА_2 , дата смерті - ІНФОРМАЦІЯ_6 , смерть настала у шахті «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» внаслідок нещасного випадку у зв'язку з виробництвом внаслідок механічної асфіксії від здавлення грудної клітини твердим тупим предметом. Дане свідоцтво було отримано особисто позивачем про що свідчить її особистий підпис.
З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки ОСОБА_2 серії НОМЕР_7 , судом встановлено, що з 11.03.2021 року чоловік позивача був прийнятий машиністом електровозу підземним 4 розряду з повним робочим днем в шахті на ВП «Шахта «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (номер запису 18 в трудовій книжці) та ІНФОРМАЦІЯ_8 зроблено запис №19 - робота припинена у зв'язку зі смертю пов'язаною з виробництвом.
Згідно з висновком акта спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_8 року о 14-20 год на ВП «шахта Капітальна» ДП «Мирноградвугілля» (форми Н-1/П) затвердженого Начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці від 03.05.2024 року, нещасний випадок з машиністом електровозу підземного 4 розряду ОСОБА_2 із смертельним наслідком визнано таким, що пов'язаний з виробництвом.
Слід зазначити, що в даному акті на 2 сторінці в графі «Відомості про потерпілого», в графі «задеклароване (зареєстроване) місце проживання (перебування) зазначено - АДРЕСА_2 ; при цьому в графі «місце проживання (у випадку, коли місце проживання не збігається із зареєстрованим (задекларованим)» зазначене - АДРЕСА_1 .
Як встановлено судом та підтверджується наявною в матеріалах справи копією заяви №12527 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з заявою про призначення страхової виплати у зв'язку зі смертю годувальника, в якій просила здійснити страхові виплати у зв'язку зі смертю годувальника ОСОБА_2 померлого внаслідок нещасного випадку. В даній заяві вона зазначила, що є його дружиною та до дня смерті перебувала на його утриманні й отже має право на одержання страхової виплати. Позивач до цієї заяви додала наступні копії документів: заяву; пам'ятку; паспорт; код; код померлого; Акт Н-1/П; трудову книжку; Витяг про реєстрацію місця проживання дитини; свідоцтво про народження дитини; свідоцтво про шлюб; свідоцтво про смерть; заяву банк; акт фактичних обставин; довідку з УСЗН; довідку про навчання.
Дану заяву було прийнято відповідачем про що свідчить особистий підпис заступника начальника відділу обслуговування громадян №11 (сервісний центр) відповідно до розписки-повідомлення.
На вищезазначену заяву відповідачем було надано відповідь від 16.05.2024 року №0500-0221-8/49110 наступного змісту: - «[…], що за результатами розгляду Вашої заяви від 07.05.2024 про отримання одноразової допомоги сім'ї загиблого, одноразової страхової виплати кожній особі, яка має право на одержання утримання від потерпілого та щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі втрати годувальника від імені неповнолітньої дитини загиблого ОСОБА_3 їй призначено одноразову страхову виплату, як особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого та щомісячну страхову виплату. У призначені одноразової допомоги сім'ї загиблого відмовлено на підставі пункту 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (зі змінами, затвердженими Постановою правління Фонду соціального страхування України 25.02.2021 №7, чинної на дату страхового випадку): для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
Позивач на адресу відповідача скерував заяву від 25.05.2024 року, в якій просила прийняти рішення у вигляді постанови та повідомити її про таке рішення.
Відповідачем було надано відповідь від 12.06.2024 року наступного змісту: - «[…]. Враховуючи те, що питання затвердження відповідної форми рішення про призначення/перерахування щомісячних страхових виплат в паперовому вигляді доопрацьовується, то Головним управлінням листами від 16.05.2024 №0500-0208- 8/49172 та №0500-0221-8/49110 (відправлення номер №0600920972907) надано роз'яснення щодо відмови в призначенні Вам страхових виплат. Шляхом трекінгу відправлення з'ясовано, що лист отримано 25.05.2024. […].».
Також, відповідачем було надано відповідь від 02.07.2024 року наступного змісту: - «[…]. Повторно Вам повідомляємо, що за результатами розгляду Вашого звернення за призначенням страхової виплати у зв'язку з втратою годувальника від 07.05.2024 №12527 призначено одноразову страхову виплату, як особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого в розмірі 56 800,00 грн та щомісячні страхові виплати особам, які мають на неї право в разі втрати годувальника в розмірі 6357,90 грн на ОСОБА_3 . Розмір щомісячної страхової виплати визначається виходячи із середньомісячної заробітної плати потерпілого за вирахуванням частки, що припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мали права на страхові виплати. Отже, середньомісячна заробітна плата за 12 календарних місяців на дату настання страхового випадку (з 01.03.2023 по 29.02.2024) склала 19073,70 грн, з вирахуванням частки на ОСОБА_2 та Вас, ОСОБА_1 , щомісячна страхова виплата склала 19073,70 грн / 3 члена сім'ї = 6357,90 грн. Вам в призначенні одноразової страхової виплати у разі смерті годувальника відмовлено на підставі пункту 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління фонду соціального страхування №11 від 19.07.2018 (чинної на дату страхового випадку) у зв'язку з тим, що для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого (згідно з відміток в паспорті реєстрація Вашого місця проживання та померлого потерпілого не співпадає). Факт перебування на утриманні потерпілого встановлюється в судовому порядку. […].».
Аналогічну відповідь було надано відповідачем від 05.09.2024 року на адвокатський запит представника позивача, суд не вбачає підстав наводити її зміст.
Позивач звертаючись до суду з даним адміністративним позовом просила:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразову допомогу сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити позивачу відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразову допомогу сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 .
Отже, спірним питанням в даній справі є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю її чоловіка ОСОБА_2 , у зв'язку з тим, що на підставі пункту 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління фонду соціального страхування №11 від 19.07.2018 (чинної на дату страхового випадку) для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого та згідно з відміток в паспорті реєстрації позивача місця проживання та померлого потерпілого не співпадає.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд виходив з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №1105-XIV(чинного на час виникнення спірних правовідносин) (далі Закон №1105-ХІV).
Частиною першою статті 4 Закону №1105-XIV унормовано, що уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку (далі - уповноважений орган управління) є Пенсійний фонд України.
На уповноважений орган управління та його територіальні органи, серед іншого, покладено завдання здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до цього Закону (пункт 2 частини першої статті 5 Закону №1105-XIV).
За приписами частини першої статті 30 Закону №1105-XIV, страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Пунктом 2 частини сьомої статті 30 Закону №1105-XIV передбачено, що страхові виплати складаються з страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого).
Згідно з частиною першою статті 35 Закону №1105-XIV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого.
Відповідно до частини другої статті 35 Закону №1105-XIV, непрацездатними особами, передбаченими частиною першою цієї статті, є:
1) діти, які не досягли 18 років;
2) повнолітні діти, які є здобувачами освіти за денною формою навчання (у тому числі у період між завершенням навчання в одному закладі освіти та вступом до іншого закладу освіти або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим освітньо-кваліфікаційним рівнем, за умови що такий період не перевищує чотири місяці), - до закінчення ними навчання, але не довше ніж до досягнення 23 років, або визнані особами з інвалідністю з дитинства;
3) особи, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якщо вони не працюють;
4) особи з інвалідністю - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності.
Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один із батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли восьмирічного віку (частина третя статті 35 Закону №1105-XIV).
Частиною п'ятою статті 36 Закону №1105-XIV установлено також, що у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім'ї виплачуються:
1) одноразова допомога його сім'ї у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату;
2) одноразова страхова виплата кожній особі, яка мала право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату.
Наведене свідчить, що у разі смерті потерпілого законодавець встановив коло осіб, які мають право на щомісячні страхові виплати, та осіб, які мають право на отримання одноразових страхових виплат сім'ї - допомоги сім'ї потерпілого (виплачується сукупно на сім'ю потерпілого) та страхової виплати (виплачується особам, які мали право на одержання утримання від потерпілого, а також на дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого).
Відповідно до частини першої статті 37 Закону №1105-XIV, для призначення страхових виплат потерпілий або особи, які мають право на такі виплати у разі смерті потерпілого, подають до уповноваженого органу управління в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України заяву про призначення виплати (особисто або через уповноваженого представника) за формою, затвердженою правлінням Пенсійного фонду України. За малолітніх або неповнолітніх осіб заяву подає один із батьків або інший законний представник. Заява може бути подана до Пенсійного фонду України у формі паперового документа.
Приписами частини другої статті 37 Закону №1105-XIV визначено, що територіальні органи уповноваженого органу управління приймають рішення про призначення страхових виплат на підставі заяви та отриманих шляхом автоматизованого обміну наявними даними між інформаційно-комунікаційними системами органів державної влади, підприємств, установ, організацій:
1) акта розслідування нещасного випадку або акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами;
2) даних про встановлення інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності;
3) даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження особи, яка має право на виплати, та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть потерпілого та інших актів цивільного стану, необхідних для призначення страхових виплат;
4) даних реєстру застрахованих осіб та реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про працевлаштування, нараховану заробітну плату (дохід) і сплату страхових внесків та інших даних, необхідних для призначення виплат;
5) наявних даних Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію місця проживання;
6) даних органів реєстрації про реєстрацію місця проживання;
7) даних Єдиної державної електронної бази з питань освіти про навчання;
8) даних Державного реєстру боржників про виплату аліментів;
9) даних Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб щодо статусу внутрішньо переміщеної особи;
10) даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Як встановлено частиною третьою статті 37 Закону №1105-XIV, потерпілий або особи, які мають право на страхові виплати, у разі відсутності необхідної інформації в державних реєстрах і базах даних мають право надати додаткові документи, необхідні для призначення страхових виплат.
Стаття 38 Закону №1105-XIV встановлює порядок розгляду справи про страхові виплати, згідно з якою територіальні органи уповноваженого органу управління розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи і приймають відповідні рішення протягом 10 календарних днів, не враховуючи дня надходження зазначених документів. Рішення оформлюється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та строки їх здійснення або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.
Пунктом 4 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року №11 з метою вдосконалення порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат і здійснення управліннями (відділеннями) виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України страхових виплат потерпілим (членам їх сімей) у разі настання нещасного випадку на виробництві та/або професійного захворювання затверджено Порядок №11 (Порядок був чинний на момент настання нещасного випадку на виробництві, тут в редакції на час виникнення спірних правовідносин).
Розділом V Порядку №11 врегульовано питання призначення, зокрема, одноразової допомоги особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого, де також, шляхом встановлення різних умов призначення, визначено наявність двох окремих видів одноразових страхових виплат - на сім'ю померлого та на кожну особу окремо.
Відповідно до пункту 5.1 розділу V Порядку №11, для призначення одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати в разі смерті потерпілого членами сім'ї та особами, які мають право на виплати, до управління (відділення) виконавчої дирекції Фонду подаються:
заяви (колективна чи індивідуальні) для призначення страхових виплат за встановленою виконавчою дирекцію Фонду формою;
копії паспорта;
копії реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) або сторінки паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
копії свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть потерпілого;
копії документів, що підтверджують родинні зв'язки померлого й потерпілого (свідоцтво про шлюб потерпілого, свідоцтво про народження його дітей, у разі призначення виплати батькам потерпілого подається свідоцтво про народження потерпілого);
довідка про реєстрацію місця проживання (у разі відсутності відмітки про реєстрацію місця проживання в документах, що засвідчують особу).
Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого.
21 березня 2024 року набрав чинності Порядок призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 26 січня 2024 року №4-1; одночасно втратив чинність Порядок №11. При цьому дискримінаційних умов, які стосуються обов'язковості однакового зареєстрованого місця проживання усієї родини, Порядок №4-1 не містить.
Спірним питанням та саме підставою відмови Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні позивачу відповідної допомоги, а саме виплаті одноразової допомоги на сім'ю, про що зазначає відповідач у своїх наступних відповідях: від 16.05.2024 року №0500-0221-8/49110; від 02.07.2024 року №17108-15504/Б-02/8-0500/24; від 05.09.2024 року №0500-0202-8/88945 - дружині потерпілого ОСОБА_2 , є невідповідність пункту 5.1 розділу V Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 (зі змінами, затвердженими Постановою правління Фонду соціального страхування України 25.02.2021 №7, чинної на дату страхового випадку): для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна збігатися з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого, про що також відповідач зазначає у відзиві на позовну заяву.
Суд зазначає, що ані Закон №1105-XIV, ані Порядок №11 поняття родини/сім'ї не визначають.
Для такого правового регулювання з урахуванням предмета спору, Сімейний Кодекс України є спеціальним законом, який має враховуватись при визначенні поняття сім'ї та її членів при вирішенні питань про наявність права на отримання допомоги, передбаченої Законом №1105-XIV.
Відповідно до частин другої, четвертої статті 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Конституційний Суд України у Рішенні від 03 червня 1999 року №5-рп/99 визначив, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт тощо.
При цьому Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2024 року у справі №420/17371/22 сформулював висновок, відповідно до якого враховуючи передбачену Основним Законом можливість вільного вибору особою свого місця проживання, а також те, що положення Цивільного кодексу України та Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачають можливість проживання у двох і більше місцях і при цьому не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації; зареєстроване місце проживання не є безумовним, єдиним та безпосереднім доказом проживання заявника з потерпілим однією сім'єю на момент його смерті. Тому встановлена Порядком №11 обов'язковість збігу зареєстрованого місця проживання усієї родини для отримання одноразової допомоги на сім'ю у разі смерті потерпілого є додатковою обмежуючою умовою, що значно звужує обсяг встановлених законом прав сімей застрахованих осіб, що загинули на виробництві. Верховний Суд також зауважував, що Закон №1105-XIV не містить вимоги співпадіння зареєстрованого місця проживання усієї родини для отримання одноразової допомоги на сім'ю у разі смерті потерпілого та не вбачається серед переліку підстав для відмови в призначенні страхових виплат і наданні соціальних послуг застрахованому. Враховуючи встановлену під час розгляду справи невідповідність положень пункту 5.1 розділу V Порядку №11, що визначають підстави набуття права на одноразову допомогу сім'єю загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві, положенням Закону №1105-XIV, Верховний Суд дійшов висновку, що правильним є застосування правового акта, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, за змістом висновків Верховного Суду, сформульованих у наведеній справі, неоднакове зареєстроване місце проживання членів сім'ї не впливає на отримання одноразової допомоги сім'ї потерпілого. Тому визначальним є факт проживання однією сім'єю.
У розглядуваній справі беззаперечним є факт родинних зв'язків між ОСОБА_1 (дружина) та потерпілим ОСОБА_2 (чоловік), про що свідчить наявне свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 та відповідні відмітки у паспортах позивача та її чоловіка в графі «сімейний стан».
Відповідно до інформації з витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2024 року №2024/003041833 ОСОБА_1 , дружина потерпілого, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з паспорту серії НОМЕР_5 потерпілий ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач відмовляючи у призначенні допомоги посилається на те, що зазначене цитування з відзиву на позовну заяву: - «[…]. Для отримання одноразової допомоги на сім'ю дружиною (чоловіком) або дитиною, реєстрація їх місця проживання повинна співпадати з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого. Крім того, згідно витягу з реєстру територіальної громади від 26.03.2024 адреса місця проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Таким чином, реєстрація місця проживання дружини - ОСОБА_1 не співпадає з реєстрацією місця проживання померлого потерпілого ОСОБА_2 , тому відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні одноразової допомоги на сім'ю є законною. […].».
В свою чергу слід зауважити, що довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 25.03.2024 №47; актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався ІНФОРМАЦІЯ_8 від 03.05.2024 форми Н-1/П; актом фактичних обставин проживання особи без реєстрації від 07.05.2024 року №68, якими підтверджується, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_3 .
Отже, встановленими у справі обставинами підтверджується, що ОСОБА_2 , який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, до смерті проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_1 та донькою ОСОБА_3 однією сім'єю. Водночас, саме факт спільного проживання позивача та її померлого чоловіка є достатньою підставою для отримання одноразової допомоги на сім'ю.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової допомоги як член сім'ї потерпілого, передбаченої частиною п'ятою статті 36 Закону №1105-ХІV, а тому відмова відповідача у призначенні такої соціальної виплати є протиправною.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у призначенні, нарахуванні та виплаті позивачу відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 , та як похідна вимога зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, нарахувати та виплатити позивачу відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразову допомогу сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 02.11.2024, позивач за подання адміністративного позову сплатила 968,96 грн. судового збору.
Отже, суд повертає позивачу судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у розмірі 968,96 грн.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 9, 32, 139, 243 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд.3, ЄДРПОУ: 13486010) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) у призначенні, нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразової допомоги сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відповідно до частини 5 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» одноразову допомогу сім'ї у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві у сумі, що дорівнює сорока розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на страхову виплату, у зв'язку із смертю чоловіка ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; адреса: 84100, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3) судові витрати у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 січня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець