Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2025 року Справа №200/251/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії/бездіяльність, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про:
- визнання протиправними дії/бездіяльність відповідача 1, відповідача 2 щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення;
- визнання протиправним та скасувати Рішення 057050011669 від 06.12.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківський області;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області зарахувати до мого пільгового стажу за списком № 1 періоди: 01.08.1994 - 04.03.2001 - 6 років 5 місяців 03 дні; 19.09.2005 - 31.01.2007 - 01 рік 4 місяці 12 днів. що становить 7 повних років;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 05 лютого 2024 року.
У відповідності до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частина 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Як вбачається зі змісту ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а у разі подання позову особою, звільненою від сплати судового збору, до позову додаються документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що закріплено також у ч. 8 ст. 160 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року №3674-VI зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3674) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, зокрема, про:
- визнання протиправними дії/бездіяльність відповідача 1, відповідача 2 щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення;
- визнання протиправним та скасувати Рішення 057050011669 від 06.12.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківський області.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем надана квитанція про сплату судового збору № 3951-7429-0138-1358 від 14.01.2025 у сумі 968,96 грн.
Отже, за подання даного позову повинен бути сплачений судовий збір за кожну відповідну позовну вимогу або докази підтверджуючі звільнення особи від сплати судового збору.
Також, суд роз'яснює, що відповідно ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду документ про сплату судового збору (реквізити сплати: р/р UA 308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу за подання адміністративного позову: «Судовий збір за позовом (найменування позивача), Донецький окружний адміністративний суд») у встановленому розмірі.
Поряд із цим, згідно п. 4, 5, 9 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суд зазначає, що правову категорію “зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст та обсяг порушеного права та виклад обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть бути різними, але поряд з цим принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Суд зазначає, що обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
З позовних вимог вбачається, що позивач, зокрема, просить суд визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача 1, відповідача 2 щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення.
У постанові від 13.06.2017 у справі № 12-1393а17 Верховний Суд України та згодом Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі № 800/426/17 сформулювала такий підхід до оцінки бездіяльності державного органу:
"Протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень слід розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів особи"
Однак, доказів щодо бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення до суду не надано.
Таким чином, суд вважає, що позивачу необхідно надати до суду докази протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення.
Із позовної заяви вбачається, що протиправність дії відповідачів позивач вбачає в контексті рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.10.2024 № 057050011669 та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 057050011669 від 06.12.2024.
У позовних вимогах позивач, зокрема просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення 057050011669 від 06.12.2024, прийняте Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Харківський області.
Так, до суду надано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 18.10.2024 № 057050011669, однак, у позовній заяві відсутні вимоги щодо визнання його протиправним та скасування.
Відтак суд вважає, що позивачу необхідно привести коло заявлених відповідачів у відповідність до заявлених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з позовної заяви, зазначено номер телефону позивача - « НОМЕР_1 », що не відповідає п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відтак відсутні будь-які засоби зв'язку з позивачем - ОСОБА_1 .
Таким чином, необхідно надати до суду позовну заяву із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку позивача.
Водночас, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відповідача, що не відповідає пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду позовну заяву із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відповідача.
Згідно з частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії/бездіяльність, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали шляхом надання:
- квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі;
- докази протиправної бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо реалізації позивачем права на пенсійне забезпечення;
- уточнену позовну заяву із визначеним формулюванням позовних вимог;
- позовну заяви із зазначенням відомих номерів засобів зв'язку та із зазначенням відомостей про наявність/відсутність електронного кабінету стосовно позивача та відповідача.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Направлення даної ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.
Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Галатіна