Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
17 січня 2025 року Справа №200/280/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Черникова А.О., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії, -
15 січня 2025 року ОСОБА_1 (далі-позивач) через свого представника, адвоката Мандрика Владислава Володимировича, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі-відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періодах перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів, з урахуванням фактично виплачених сум;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно дням перебуванням на стаціонарному лікуванні з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періодах перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів, з урахуванням фактично виплачених сум.
Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. ст.160,161,172 цього Кодексу.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є виплата військовослужбовцю Національної гвардії України додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період його перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я з 4 грудня 2023 року по 26 грудня 2023 року та періодах перебування у відпустках за станом здоров'я рекомендованими Довідкою ВЛК №326 від 29 червня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №10369 від 15 вересня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК №11569 від 17 жовтня 2023 року на 30 календарних днів, Довідкою ВЛК № 138 від 28 грудня 2023 року на 30 календарних днів.
Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав свобод чи інтересів.
Зважаючи на ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року по справі «Щокін проти України» (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 2011 року по справі «Серков проти України» (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли на ці відносини з частині оплати праці може бути поширена дія положень ст.233 Кодексу законів про працю України.
Згідно зі ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції до внесення змін Законом України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ відносно вимог найманого працівника про стягнення коштів в оплату праці (як у формі заробітної плати, так і у формі грошового забезпечення) взагалі не застосовувався будь-який строк давності.
Згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Винятки з цієї норми за ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ не підлягають поширенню на спірні правовідносини.
Тлумачення змісту ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону України від 1 липня 2022 року №2352-ІХ відповідає правовій позиції, сформульованій у постановах Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 6 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22, від 3 серпня 2023 року у справі № 280/6779/22 та інших справах за подібних правовідносин.
Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду із трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно із Витягом із наказу командира військово частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 8 травня 2024 року № 133, позивач звільнений у запас за підпунктом «б» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з переоглядом 6-12 місяців), з 8 травня 2024 року виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всі видів забезпечення, а з 9 травня 2024 року знятий з котлового забезпечення.
З адміністративним позовом позивач звернувся 15 січня 2025 року.
Таким чином, позивачем поданий позов до суду із порушенням строку.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, в порушення зазначених вище положень, до матеріалів позовної заяви позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску.
Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 123, 132, 160, 161, 169, 171, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду із даним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова