Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 січня 2025 року Справа№200/8078/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області,
Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 31 жовтня 2024 року №052530004769 про відмову у призначенні пенсії позивачу;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати позивачу до страхового стажу періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 та період роботи з 1996 по 1999 роки згідно довідки № 42 від 30 травня 2000 року та призначити позивачу пенсію за віком з 24 жовтня 2024 року.
Ухвалою суду від 25 листопада 2024 року відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачам надати суду відзив на позов та зобов'язано надати додаткові доказі по справі (а.с. 36).
Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року внесені виправлення в ухвалу суду від 25 листопада 2024 року (а.с. 44).
11 грудня 2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив на позов та витребувані судом додаткові докази (а.с. 50-90).
12 грудня 2024 року до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов відзив на позов (а.с. 93-97).
Суд вважає за необхідне зазначити, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
В обґрунтування позовних вимог у позові зазначено наступне.
24 жовтня 2024 року позивач звернулась до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За наслідком розгляду її заяви та доданих до неї документів Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області 31 жовтня 2024 року прийняло рішення № 052530004769 про відмову в призначенні пенсії.
Зазначене рішення було прийнято у зв'язку із не врахуванням пенсійним органом до стажу позивача періодів її роботи, наведених у трудовій книжці, з тих підстав, що трудова книжка НОМЕР_1 заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а також не зарахований до трудового стажу період з 1996 року по 1999 рік згідно довідки № 42 від 30 травня 2000 року, оскільки даний період не записаний в трудовій книжці.
Позивач вважає, що зазначене у трудовій книжці ім'я « ОСОБА_2 » є або опискою, або не чітким почерком (написано не каліграфічним почерком). Вочевидь мова йде про ім'я « ОСОБА_3 ».
Також позивач зазначає, що неповне заповнення трудової книжки та записів у ній не спростовує факту її трудової діяльності, а лише свідчить саме про неповне заповнення трудової книжки підприємством.
Посилається на постанову Верховного Суду від 21 лютого 2018 року по справі № 687/975/17.
Не зарахування до її трудового стажу періоду за 1996 - 1999 роки на підставі довідки № 42 від 30 травня 2000 року позивач вважає також протиправним, так як згідно з п. 3 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, які містять відомості про періоди роботи.
На переконання позивача, її стаж, визначений трудовою книжкою та наданими довідками, складає більш ніж 31 рік і це є достатнім для призначення пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач вважає, що спірне рішення про відмову у призначенні їй пенсії є таким, що порушує її право на належний соціальний захист (а.с. 1-4).
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.
24 жовтня 2024 року позивач звернулась через органи Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 березня 2021 року № 339/35961.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області в результаті опрацювання заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 24 жовтня 2024 року було винесено рішення від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 про відмову у призначенні пенсії за віком.
Аналізуючи трудову книжку позивача НОМЕР_1 , відповідач встановив, що дана трудова книжка заповнена із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: на першій (титульній) сторінці у графі «дата заповнення» відсутня інформація, ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »; не зараховано до трудового стажу період з 1996 року по 1999 року згідно з довідкою № 42 від 30 травня 2000 року, оскільки даний період не записаний в трудовій книжці.
Відповідач наполягає, що рішення від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є правомірним та обґрунтованим, оскільки за наданими документами станом на момент звернення у позивача відсутній необхідний страховий стаж, а саме - 31 рік (а.с. 93-95).
У відзиві Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області також зазначає про відсутність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог, обґрунтовуючи це наступним.
ОСОБА_1 звернулася із заявою від 24 жовтня 2024 року № 3654 про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до відділу обслуговування громадян № 3 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (м. Кременчук).
До заяви про призначення пенсії від 24 жовтня 2024 року № 3654 позивачем було надано наступні документи: паспорт громадянина України від 14 квітня 2000 року серії НОМЕР_2 , виданий Димитровським МВ УМВС України в Донецькій області; довідка про присвоєння ідентифікаційного коду без номеру від 19 жовтня 1998 року; довідки про роботу: 1) видана правлінням КСП ім. Суворова Красноармійського району в Донецькій області від 30 травня 2000 року № 42; 2) видана Костянтинівською районною радою від 29 листопада 2004 року № 1027; 3) видана Костянтинівською районною радою від 29 листопада 2004 року № 1027; 4) довідка про заробітну плату, видана Костянтинівською районною радою від 7 грудня 2004 року № 1064; свідоцтво про народження дитини від 30 жовтня 1982 року серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про народження дитини від 12 червня 1990 року серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про укладення шлюбу від 28 травня 1982 року серії НОМЕР_5 ; трудова книжка серії НОМЕР_1 .
Заяву було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2024 року право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
У разі відсутності страхового стажу, передбаченого ч. 1 ст. 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 23 до 34 років; після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2028 - від 15 до 25 років.
Страховий стаж позивача на дату звернення склав 23 роки 3 місяці 2 дні.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
За наданими документами до страхового стажу ОСОБА_1 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не зараховано всі періоди роботи згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки ім'я позивача « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »; на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_1 відсутня дата заповнення трудової книжки.
Також не зараховано до трудового стажу період роботи позивача в КСП ім. Суворова, коли позивач була задіяна на сільгосп-роботах на правах члена колгоспу з 1996 року по 1999 року згідно із довідкою від 30 травня 2000 року № 42, оскільки даний період не записаний в трудовій книжці та потребує зустрічної перевірки щодо обґрунтованості видачі документа.
Страховий стаж з 15 травня 1993 року по 15 листопада 1993 року, з 15 травня 1994 року по 15 жовтня 1994 року, з 15 травня 1995 року по 15 листопада 1995 року зараховано згідно з довідкою від 29 листопада 2004 року № 1026; страховий стаж за період з 1 жовтня 2000 року зараховано за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи наведене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області було правомірно прийнято рішення від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу (а.с. 50-55).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України згідно з паспортом НОМЕР_2 від 14 квітня 2000 року, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с. 5-8).
Перший відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 97).
Другий відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади та належним відповідачем у справі (а.с. 56).
Як встановлено судом, 24 жовтня 2024 року позивач звернулась до Кременчуцького управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заява зареєстрована за № 3654 (а.с. 9).
Відповідно до розписки-повідомлення та наданих суду позивачем та другим відповідачем матеріалів, до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додала: довідки про прийняття на роботу (навчання) №№ 7112, 1064, 1026, 42; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт НОМЕР_2 ; свідоцтва про народження дитини №№ НОМЕР_4 , НОМЕР_7 ; свідоцтво про шлюб НОМЕР_8 ; заяву про спосіб виплати пенсії (а.с. 10-30, 63-83).
Згідно із трудовою книжкою серії НОМЕР_1 позивач:
- з 18 травня 1985 року по 9 червня 1993 року працювала у яслах-садку № 34 м. Димитрова на посаді кухонної (записи №№ 1, 2);
- з 18 травня 1993 року по 5 листопада 1993 року працювала в радгоспі «Берестовий» робітницею по уходу за с/г культурами та їх збирання (записи №№ 4, 5);
- з 18 травня 1994 року по 25 жовтня 1994 року працювала в радгоспі «Берестовий» робітницею по уходу за с/г культурами (записи №№ 5, 6);
- з 18 травня 1995 року по 5 листопада 1995 року працювала в радгоспі «Берестовий» робітницею по вирощуванню с/г культур (записи №№ 7, 8);
- з 15 жовтня 2000 року по 8 квітня 2001 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду на дільниці тепломережі у опалювальний сезон (записи №№ 9, 10);
- з 26 квітня 2001 року по 1 жовтня 2001 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 11, 12);
- з 20 жовтня 2001 року по 13 квітня 2002 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду на дільниці тепломережі у опалювальний сезон (записи №№ 13, 14);
- з 3 травня 2002 року по 16 жовтня 2002 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 15, 16);
- з 16 жовтня 2002 року по 16 квітня 2003 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду на дільниці тепломережі у опалювальний сезон (записи №№ 17, 18);
- з 13 травня 2003 року по 24 листопада 2003 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 19, 20);
- з 1 грудня 2003 року по 30 березня 2004 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду на дільниці тепломережі у опалювальний сезон (записи №№ 21, 22);
- з 9 квітня 2004 року по 19 вересня 2004 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 23-24);
- з 25 жовтня 2004 року по 11 квітня 2005 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду на дільниці тепломережі у опалювальний сезон (записи №№ 25, 26);
- з 23 травня 2005 року по 18 вересня 2005 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 27, 28);
- з 19 вересня 2005 року по 15 квітня 2006 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду у котельній школи-інтернату на час подачі гарячої води до кінця опалювального сезону (записи №№ 29, 30);
- з 16 квітня 2006 року по 16 жовтня 2006 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради сторожем до початку опалювального сезону (записи №№ 30, 30);
- з 17 жовтня 2006 року по 14 квітня 2007 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду до кінця опалювального сезону (записи №№ 30, 31);
- з 15 квітня 2007 року по 16 жовтня 2007 року працювала сторожем до початку опалювального сезону (записи №№ 31, 32);
- з 17 жовтня 2007 року по 14 квітня 2008 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду в опалювальний сезон (записи 32, 33);
- з 15 квітня 2008 року по 15 жовтня 2008 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради підсобно-транспортною робітницею до початку опалювального сезону (записи №№ 33, 34);
- з 16 жовтня 2008 року по 31 березня 2009 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду в опалювальний сезон (записи №№ 34, 35);
- з 1 квітня 2009 року по 28 жовтня 2009 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради сторожем до початку опалювального сезону (записи №№ 35, 36);
- з 29 жовтня 2009 року по 7 квітня 2010 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради машиністом (кочегаром) 3 розряду в опалювальний сезон (записи №№ 36, 37);
- з 7 квітня 2010 року по 1 вересня 2010 року працювала на Підприємстві житлово-комунального господарства Димитровської міської ради підсобно-транспортною робочою до початку опалювального сезону (записи №№ 37, 38);
- з 6 жовтня 2010 року по 30 грудня 2010 року працювала на ПП «Доминант-Сервіс» машиністом-кочегаром 1 розряду на час опалювального сезону з 6 жовтня 2010 року по 30 грудня 2010 року (записи №№ 39, 40);
- з 4 січня 2011 року по 31 березня 2011 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІІ ступенів Димитровської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 41-44);
- з 12 квітня 2011 року по 5 жовтня 2011 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 45-46);
- з 29 жовтня 2012 року по 29 березня 2013 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Димитровської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 47, 48);
- з 9 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року перебувала на обліку у Димитрівському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 49, 50);
- з 30 вересня 2013 року по 31 березня 2014 року працювала загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Димитровської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону у (записи №№ 51, 52);
- з 16 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Димитровської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 53, 54);
- з 16 жовтня 2015 року по 5 квітня 2016 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Димитровської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 55, 56);
- з 15 жовтня 2016 року по 7 квітня 2017 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Мирноградської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 57, 58);
- з 17 жовтня 2017 року по 6 квітня 2018 року працювала у загальноосвітній школі-інтернаті І-ІІ ступенів Мирноградської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 59, 60);
- з 23 квітня 2018 року по 29 квітня 2018 року перебувала на обліку у Мирноградському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 61, 62);
- з 30 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року працювала у дитячо-юнацькій спортивній школі Мирноградської міської ради Донецької області кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 63, 64);
- з 2 січня 2019 року по 15 квітня 2019 року працювала у Комунальному позашкільному навчальному закладі «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 65, 66);
- з 23 квітня 2019 року по 9 жовтня 2019 року перебувала на обліку у Мирноградському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 67, 68);
- з 16 жовтня 2019 року по 15 квітня 2020 року працювала у Комунальному позашкільному навчальному закладі «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 69, 70);
- з 16 жовтня 2020 року по 16 квітня 2021 року працювала у Комунальному позашкільному навчальному закладі «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 71-72);
- з 5 травня 2021 року по 15 жовтня 2021 року перебувала на обліку у Мирноградському центрі зайнятості як безробітна (записи №№ 73, 74);
- з 18 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року працювала у Комунальному закладі спеціалізованої позашкільної освіти «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 75, 76);
- з 1 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року працювала у Комунальному закладі спеціалізованої позашкільної освіти «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» (записи №№ 77, 78);
- з 2 листопада 2023 року по 31 березня 2024 року працювалау Комунальному закладі спеціалізованої позашкільної освіти «Дитячо-юнацька спортивна школа Мирноградської міської ради» кочегаром на час опалювального сезону (записи №№ 79-80) (а.с. 11-25, 76-83).
Відповідно до довідки від 30 травня 2000 року (вих. № 42), виданої Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Суворова сел. Новотроїцька Красноармійського району Донецької області, ОСОБА_1 працювала на даному господарстві та була долучена до сільськгосп-праці на правах члена колгоспу за період з 1996 рік по 1999 рік, а саме: у 1996 році відпрацювала 102 дні (148,15 грн), у 1997 році - відпрацювала 99 днів (280,22 грн); 1998 році відпрацювала 99 днів (283,32 грн); у 1999 році відпрацювала 36 днів (107,79 грн). У довідці також зазначено, що позивач членом колгоспу не була, прибутковий податок із заробітної плати утримувався, соціально страхові виплати нараховувались; оплата праці проводилась за кожний відпрацьований день по нормам і розрахункам, які застосовувались при оплаті праці в господарстві. Дана довідка видана на підставі розрахункових відомостей головою КСГП ім. Суворова А.П.Масло та інспектором ВК Г.Н.Ковальовою (а.с. 27).
Згідно з поясненнями відповідачів, заява позивача за принципом екстериторіальності була розподілена для розгляду до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (а.с. 51, 93).
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу: 31 рік.
В рішенні зазначено наступне.
Вік заявниці 59 років 11 місяців 19 днів.
Страховий стаж особи становить 23 роки 3 місяці 2 дні.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
- за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 , яка заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: на першій (титульній) сторінці у графі «дата заповнення» відсутня інформація, ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 »;
- не зарахований до трудового стажу період з 1996 року по 1999 рік згідно довідки № 42 від 30 травня 2000 року, оскільки даний період не записаний в трудовій книжці (а.с. 30, 90).
Відповідно до довідки за формою РС-право від 16 квітня 2024 року, станом на 24 жовтня 2024 року до страхового стажу позивача були зараховані наступні періоди:
- з 25 жовтня 1982 року по 24 жовтня 1985 року - догляд за дитиною до 3 років (3 роки 0 місяців 0 днів);
- з 9 червня 1990 року по 14 травня 1993 року - догляд за дитиною до 3 років (2 роки 11 місяців 6 днів);
- з 15 травня 1993 року по 15 листопада 1993 року (0 років 6 місяців 1 день);
- з 15 травня 1994 року по 15 жовтня 1994 року (0 років 5 місяців 1 день);
- з 15 травня 1995 року по 15 листопада 1995 року (0 років 6 місяців 1 день);
- з 1 жовтня 2000 року по 8 квітня 2001 року (30617632 К) (0 років 6 місяців 8 днів);
- з 20 жовтня 2001 року по 13 квітня 2002 року (30617632 К) (0 років 5 місяців 24 дні);
- з 17 жовтня 2002 року по 16 квітня 2003 року (30617632 К) (0 років 6 місяців 0 днів);
- з 1 грудня 2003 рок по 31 грудня 2003 року (30617632 К) (0 років 1 місяць 0 днів);
- з 1 січня 2004 року по 30 березня 2004 року (30617632 К) (0 років 3 місяці 0 днів);
- з 1 червня 2004 року 1 червня 2004 року (00191738 П ) (0 років 0 місяців 1 день);
- з 25 жовтня 2004 року по 11 квітня 2005 року (30617632 К) (0 років 6 місяців 8 днів);
- з 19 вересня 2005 року по 31 серпня 2010 року (30617632 К) (4 роки 9 місяців 0 днів);
- з 6 жовтня 2010 року по 30 грудня 2010 року (35457641) (0 років 3 місяці 0 днів);
- з 4 січня 2011 рок по 14 квітня 2011 року (25689528) (0 років 3 місяці 24 дні);
- з 15 квітня 2011 року по 5 жовтня 2011 року (Безробіття) (0 років 5 місяців 29 днів);
- з 1 жовтня 2012 року по 29 березня 2013 року (25689528) (0 років 5 місяців 4 дні);
- з 9 квітня 2013 року по 30 вересня 2013 року (Безробіття) (0 років 5 місяців 22 дні);
- з 1 жовтня 2013 року по 31 березня 2014 року (25689528) (0 років 6 місяців 0 днів);
- з 16 жовтня 2014 року по 31 березня 2015 року (25689528) (0 років 5 місяців 20 днів);
- з 16 жовтня 2015 року по 5 квітня 2016 року (25689528) (0 років 6 місяців 12 днів);
- з 15 жовтня 2016 року по 7 квітня 2017 року (25689528) (0 років 6 місяців 10 днів);
- з 17 жовтня 2017 року по 6 квітня 2018 року (25689528) (0 років 6 місяців 15 днів);
- з 23 квітня 2018 року по 29 жовтня 2018 року (Безробіття) (0 років 6 місяців 28 днів);
- з 30 жовтня 2018 року по 30 грудня 2018 року (22039296) (0 років 3 місяці 0 днів);
- з 2 січня 2019 року по 15 квітня 2019 року (33215248) (0 років 3 місяці 26 днів);
- з 23 квітня 2019 рок по 9 жовтня 2019 року (Безробіття) (0 років 6 місяців 26 днів);
- з 16 жовтня 2019 року по 15 квітня 2020 року (33215248) (0 років 7 місяців 0 днів);
- з 12 жовтня 2020 року по 15 жовтня 2020 року (Безробіття) (0 років 0 місяців 27 днів);
- з 16 жовтня 2020 рок по 16 жовтня 2021 року (33215248) (0 років 6 місяців 27 днів);
- з 5 травня 2021 року по 17 жовтня 2021 року (Безробіття) (0 років 5 місяців 27 днів);
- з 19 жовтня 2021 року по 31 березня 2022 року (33215248) (0 років 6 місяців 0 днів);
- з 1 листопада 2022 року по 31 березня 2023 року (33215248) (0 років 5 місяців 0 днів):
- з 2 листопада 2023 року по 31 березня 2024 року (33215248) (0 років 5 місяців 0 днів);
Всього: 23 роки 3 місяці 2 дні (а.с. 88).
Будучи не згодною із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 про відмову в призначенні їй пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон № 1058-IV).
Згідно зі ст. 8 Закону № 1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: […] з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року […].
Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно ч.ч. 2, 4 цієї ж статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Таким чином, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, документом, що підтверджує стаж роботи.
Судом встановлено, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 24 жовтня 2024 року не було враховано записи, наявні у наданій позивачем трудовій книжці НОМЕР_1 , у зв'язку із тим, що вказана трудова книжка заповнена із порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме: на першій (титульній) сторінці у графі «дата заповнення» відсутня інформація, ім'я « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (а.с. 30, 90).
При дослідженні судом титульного аркушу трудової книжки НОМЕР_1 встановлено, що ім'я особи, стосовно якої оформлено зазначену трудову книжку, вказано як « ОСОБА_3 », але з дефектом написання літери "и" (російською мовою): при написанні зазначеної літери не «промалювався» слід шарикової ручки у місці написання діагональної лінії у літері - при цьому обидві вертикальні лінії (праворуч та ліворуч діагональної лінії) є чіткими (а.с. 11, 76).
Посилання відповідача на те, що перша вертикальна лінія після літери «м» є буквою «е» судом відхиляються, так як ця лінія не схожа на літери «е», написані особою, що заповнювала титульний аркуш трудової книжки, в інших словах титульного аркушу («ПанащЕнко», «АлЕксандровна», «срЕднЕЕ», «общЕЕ»).
Враховуючи наведене, суд висновує, що відповідачем зроблено помилковий висновок про те, що ім'я, зазначене на титульному аркуші трудової книжки НОМЕР_1 , не є ім'ям «Людмила».
Стосовно посилань відповідачів на те, що титульний аркуш справи не містить дати її заповнення, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року № 162 (у редакції постанови Держкомпраці СРСР від 2 серпня 1985 року № 252), із змінами, внесеними постановою Держкомпраці СРСР від 19 жовтня 1990 року за № 412 (яка діяла станом на час заповнення титульного (першого) аркушу трудової книжки позивача), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства […].
Відповідно до п. 2.10 вказаної Інструкції відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами), та дата народження зазначаються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. […].
Згідно з п. 2.11 зазначеної Інструкції після вказівки дати заповнення трудової книжки працівник підписом засвідчує правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або друк відділу кадрів), де вперше заповнювалася трудова книжка.
Контроль за дотриманням порядку ведення трудових книжок здійснювався в порядку, передбаченому постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 6 вересня 1973 року № 656 «Про трудові книжки робітників і службовців» (п. 8.1. Інструкції № 162).
Згідно з п. 18 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС № 656 від 6 вересня 1973 року «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та п р а в и л ь н е заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти висновку, що обов'язок правильності заповнення трудової книжки особи, в тому числі першого (титульного) аркуша, покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому, на переконання суду, наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу особи згідно з записами в трудовій книжці за умови їх виконаними у відповідності до вимог Інструкції № 162.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для призначення пенсії є встановлення наявності відповідного стажу роботи.
Відповідач, виносячи оскаржуване рішення, не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 28 лютого 2018 року у справі № 428/7863/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 423/1881/17, від 29 березня 2019 року у справі № 548/2056/16-а, де вказав, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Разом з тим, записи у трудовій книжці НОМЕР_1 , їх співставлення між собою, не містять протиріч та у своїй сукупності підтверджують факт роботи позивача у визначені у трудовій книжці періоди.
Зауважень до правильності внесення записів у трудову книжку НОМЕР_1 стосовно періодів трудової діяльності позивача спірне рішення не містить.
Також у постанові від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
З наданої позивачем трудової книжки вбачається, що на титульній сторінці вона містить відомості щодо прізвища, ім'я, по батькові позивача, дату її народження, її підпис як власника трудової книжки, підпис особи, яка відповідальна за видачу трудової книжки; в розділі Відомості про роботу вона містить відповідні записи про її роботу (а.с. 11-25, 76-83).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем неправомірно не враховано при розгляді заяви позивача про призначення пенсії від 24 жовтня 2024 року трудову книжку НОМЕР_1 (записи у наведеній трудовій книжці).
Стосовно не врахування до страхового стажу позивача періодів її роботи з червня 1996 року по серпень 1999 року (у КПС ім. Суворова Красноармійського району Донецької області) на підставі довідки від 30 травня 2000 року (вих. № 42), виданої вказаним КСП, у зв'язку із тим, що записи про вказані у довідці періоди трудової діяльності позивача відсутні у трудовій книжці, суд виходить з такого.
Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 3 Закону № 1788-ХІІ право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом: а) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів, […] - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України; […].
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, […] а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо ч л е н к о л г о с п у не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно з п.п. 1, 2 Основних положень про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21 квітня 1975 року за № 310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність ч л е н і в колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх ч л е н і в колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
Відповідно до п. 5 цих Основних положень до трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання.
Пунктом 1.1 розділу І Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року за № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110 (далі - Інструкція № 58), встановлено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. «в» розділу ІІ "Заповнення трудових книжок" Інструкції № 58 до трудової книжки вносяться відомості про роботу.
Згідно із п. 2.19 розділу ІІ зазначеної Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про роботу як членів колгоспу - у тому разі, коли чинним законодавством передбачене зарахування цієї роботи в загальний трудовий стаж працівників.
Відповідно до п. 1.2 наведеної Інструкції трудові книжки раніше встановленого зразка обміну не підлягають.
Виходячи з наведеного, можна дійти висновку про те, що трудова діяльність членів колгоспів підтверджується "трудовою книжкою колгоспника" встановленого зразку, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі), або "трудовою книжкою" загального зразку (після серпня 1993 року); а трудова діяльність особи, яка не є (не була) членом колгоспу - "трудовою книжкою" загального зразку.
При цьому для зарахування до страхового стажу періоду роботи у колгоспі члена колгоспу за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, то враховується час роботи за фактичною тривалістю, якщо ж виконував встановлений мінімум трудової участі або не виконував з поважних причин, то зараховується весь період роботи. Якщо мова йде про роботу в колгоспі особи, яка н е була членом колгоспу, питання про зарахування періоду роботу цієї особи у колгоспі здійснюється на загальних підставах - як фактичний трудовий стаж працівника, який виконував певну роботу на умовах трудового договору.
Судом встановлено, що трудова книжка колгоспника позивачем разом із заявою про призначення пенсії не надавалась; у трудовій книжці НОМЕР_1 записи про роботу позивача у 1996 - 1999 роках у КПС ім. Суворова відсутні.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12 серпня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), пунктами 1 та 3 якого передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктами 23-25 Порядку № 637 встановлено, що документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності). Для підтвердження стажу роботи приймаються лише ті відомості про період роботи, що внесені до довідки на підставі документів, або відповідно до вимог цього Порядку. Довідки, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.
Згідно матеріалів справи, позивачем разом із заявою від 24 жовтня 2024 року надавалась довідка від 30 травня 2000 року (вих. № 42), видана Колективним сільськогосподарським підприємством ім. Суворова сел. Новотроїцька Красноармійського району Донецької області, в якій зазначено, що ОСОБА_1 працювала на даному господарстві та була долучена до сільськгосп-праці на правах члена колгоспу за період з 1996 рік по 1999 рік, а саме: у 1996 році відпрацювала 102 дні, у 1997 році відпрацювала 99 днів; 1998 році відпрацювала 99 днів; у 1999 році відпрацювала 36 днів. У довідці також зазначено, що позивач членом колгоспу не була, прибутковий податок із заробітної плати утримувався, соціально страхові виплати нараховувались; оплата праці проводилась за кожний відпрацьований день по нормам і розрахункам, які застосовувались при оплаті праці в господарстві. Довідка видана на підставі розрахункових відомостей, підписана головою КСГП ім. Суворова А.П.Масло та інспектором ВК Ковальовою Г.Н. (а.с. 27, 68).
Враховуючи наведене вище, беручи до уваги, що позивач не була (згідно записів у довідці від 30 травня 2000 року № 42) членом КСП ім. Суворова, а також, що вказана довідка відповідає вимогам п.п. 3, 23-25 Порядку № 637, суд дійшов висновку про протиправність не врахування записів у довідці від 30 травня 2000 року № 42, доданої позивачем до заяви про призначення пенсії (за фактично відпрацьовані у колгоспі дні).
Щодо посилань першого відповідача на те, що відомості, зазначені у довідці від 30 травня 2000 року № 42, потребували проведення перевірки, суд зазначає, що, по-перше, вказана довідка відповідає вимогам п.п. 3, 23-25 Порядку № 637 і містить всі необхідні відомості для врахування наведеного у довідці періодів роботи позивача у КСП, по-друге, жодних пояснень щодо н е проведення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області перевірки цієї довідки, яку за твердженням пенсійного органу треба було провести, суду не надані.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
Документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, визначені п. 2.1. Порядку № 22-1.
Згідно з пп. 2 п. 2.1. Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії, крім іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з п. 4.7. Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (абз. 5 п. 1.8 Порядку № 22-1).
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви; цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової п е р е в і р к и достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Частиною 3 ст. 44 Закону № 1058-IV також передбачено, що орган Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не довело, що перш ніж прийняти рішення про відмову в призначенні пенсії, для перевірки періодів роботи позивача управлінням були використані повноваження, передбачені ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV та приписами п.п. 4.7, 4.3 Порядку № 22-1, зокрема, дійшовши висновку, що для зарахування цих періодів записів в трудовій книжці недостатньо, відповідач не запропонував позивачу подати додаткові документи, не звернувся з відповідними запитом до КСП ім. Суворова тощо, тобто не забезпечив всебічного, повного і об'єктивного з'ясування цього питання.
На підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 31 жовтня 2024 року № 052530004769 прийнято не на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів, а тому є необґрунтованим та таким, що порушило право позивача на належний соціальний захист (право на своєчасне призначення пенсії), отже, є протиправним.
Як наслідок, позовні вимоги позивача в частині визнання цього рішення протиправним та скасування - підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо належного способу захисту порушеного права позивача, суд виходить з такого.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 цієї ж статті у разі скасування […] індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; […] суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Враховуючи встановлені судом обставини та керуючись приписами ч. 2 ст. 9 КАС України, а також беручи до уваги, що відмова позивача у задоволенні її заяви про призначення пенсії мала місце у зв'язку із не зарахуванням до її страхового (трудового) стажу періодів трудової діяльності, наявних у трудовій книжці НОМЕР_1 та у довідці від 30 травня 2000 року № 42, а питання призначення ОСОБА_4 пенсії з а у м о в и зарахування періодів роботи позивача, наявних у трудовій книжці та у довідці від 30 травня 2000 року № 42, - не є спірним в межах цієї справи, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 24 жовтня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із врахуванням записів, наявних у трудовій книжці НОМЕР_1 та у довідці від 30 травня 2000 року № 42.
Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до квитанції про сплату № 2948-5709-7030-9405 від 19 листопада 2024 року та виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було сплачено судовий збір у сумі 969,00 грн (а.с. 31, 35).
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог […].
Згідно з ч. 8 ст. 139 КАС України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
На підставі наведених приписів та висновків суду про протиправність рішення першого відповідача від 31 жовтня 2024 року № 052530004769, із зазначеного управління підлягає стягненню на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі, в якому підлягав сплаті судовий збір за подання даного позову відповідно до положень КАС України.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України «Про судовий збір») за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання даного адміністративного позову п і д л я г а л о до сплати судовий збір у розмірі 968,96 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 0,8 = 968,96 грн).
Тобто, позивачем за подання даного позову зайво сплачено 0,04 грн.
Беручи до уваги наведене вище, суд вважає за необхідне стягнути з першого відповідача на користь позивача судові витрати останньої зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Щодо помилково сплаченого позивачем судового збору у розмірі 0,04 грн, суд зазначає, що згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» зайво сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду.
Враховуючи наведене вище суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що він має право звернутись до суду із клопотанням про повернення зайво сплаченого судового збору.
Керуючись ст.ст. 2-4, 6, 9, 12, 72-78, 90, 94, 139, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області рішення від 31 жовтня 2024 року №052530004769 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24 жовтня 2024 року про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - із врахуванням записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , довідці від 30 травня 2000 року (вих. № 42), виданої КСП ім. Суворова сел. Новотроїцька Красноармійського району Донецької області та із дотриманням приписів ч. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV та приписів п.п. 4.7, 4.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 7 липня 2014 року № 13-1).
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ 21084076, місцезнаходження 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд. 7) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.П. Волгіна