17 січня 2025 рокуСправа № 160/34931/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
31.12.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Південно Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання повідомлення П- 3 від 28.06.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Південно Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці протягом 10 (десяти) робочих днів провести розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) у ОСОБА_1 та за результатами розслідування скласти акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4.
03.01.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.
13.01.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що позивач 19.02.2024 року звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» з метою визнання протиправних дій щодо несвоєчасного надання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім'я, по-батькові та посаду представника, якого пропонується включити до складу комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання. В свою чергу рішення суду по даній справі прийнято 03.12.2024 року, а позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою 30.12.2024 року, а отже позивачем пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою з поважних підстав, які неопосередковано пов'язані із тим, що Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області здійснювався розгляд справи №185/1952/24. На підставі зазначеного позивач просить поновити пропущений строк звернення до суду.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1,2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено судом, позивачем оскаржується бездіяльність відповідача щодо неутворення комісії з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) після отримання повідомлення П-3 від 28.06.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у позивача.
З листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/3.1/25565-23 від 12.12.2023 року, який надано на адвокатський запит представника позивача, вбачається, що повідомлення П-3 від 28.06.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння) у позивача надійшло на адресу відповідача 31.08.2023 року. При цьому станом на момент складання даного листа відповідна комісія не була утворена, про що зазначено у даному листі.
Отже після отримання такого листа від 12.12.2023 року позивачу було достеменно відомо про порушення його прав, однак позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 30.12.2024 року, тобто зі спливом більше ніж через рік з моменту обізнаності про порушення своїх прав.
Щодо посилання позивача на розгляд Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області справи №185/1952/24 як на поважну підставу пропуску строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернувся до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», в якому просив суд: визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати ПрАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» виконати вимоги п.105, п.110 та п.111 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві №337 від 17.04.2019 року, затвердженого постановою КМУ.
03.12.2024 року рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №185/1952/24 позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», треті особи: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій роботодавця неправомірними та зобов'язання скласти акт по формі П-4 розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання задоволено частково.
Визнано дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо несвоєчасного надання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування неправомірними.
В іншій частині відмовлено.
З листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/3.1/25565-23 від 12.12.2023 року вбачається, що відсутність в повідомленні про хронічне захворення (отруєння) інформації про прізвище, ім'я, по-батькові та посаду представника роботодавця Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» унеможливлює виконання пункту 105 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №337 від 17.04.2019 року, в частині утворення комісії з проведення розлідування причин виникнення хронічного професійного захворення у ОСОБА_1 , а проведення розслідування обставин і причин виникнення хронічного професійного захворення комісією з розслідування, до складу якої не входить представника роботодавця, суперечить вимогам вищезазначеного порядку.
В свою чергу позивач у позові посилається на обставину, що відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворення замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації, яку позивач визначає підставою позову.
Отже фактично позивач не погоджується із бездіяльністю Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, яка виникла після отримання 31.08.2023 року відповідачем повідомлення П-3 від 28.06.2023 року про хронічне професійне захворювання (отруєння), про яку позивач дізнався після отримання листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці №ПС/3.1/25565-23 від 12.12.2023 року.
Крім цього суд звертає увагу, що підстава даного позову, що відповідач не позбавлений права включення до складу комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворення замість представника роботодавця представника місцевої адміністрації, виключає посилання позивача на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі №185/1952/24, яким визнано протиправними дії Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» щодо несвоєчасного надання територіальному органу Держпраці письмової інформації про прізвище, ім'я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування.
Таким чином суд вважає необґрунтованим посилання позивача на розгляд Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області справи №185/1952/24 як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до суду, оскільки фактично позивач не згоден з бездіяльністю, яка виникла до моменту звернення позивача до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області, та вказана бездіяльність непов'язана із предметом спору у справі №185/1952/24.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Відповідно до ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно п.9 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених статті 123 цього Кодексу.
З огляду на положення п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 18, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки, встановлені ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський