16 січня 2025 рокуСправа № 160/739/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
13.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату боргу (недоїмки) від 18.11.2020 №Ф-637-25 на суму 43540,92 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 та виключити запис про наявність суми податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 43540,92 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи: має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Цією ж статтею передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Перевіривши адміністративний позов ОСОБА_1 , судом встановлено, що він підлягає поверненню з таких підстав.
Згідно із положеннями п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави вважати, що повноваження особи яка діє від імені юридичної особи, у тому числі підписувати позовні заяви, брати участь у справі, мають бути передбачені безпосередньо у законі або ж підтверджуватись статутом, положенням тощо.
Пунктом 1 ч. 1, ч. 3, ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Враховуючи викладене, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку, при цьому, повноваження як представника підтверджуються довіреністю юридичної особи.
Як вбачається з адміністративного позову Червонного Олександра Сергійовича, його підписано представником позивача - Ростиславом Моленем.
На підтвердження повноважень Моленя Р. до позову додана копія доручення від 01.02.2024 року №017/04.1/938, яка підписана провідним юристом відділу організації надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах управління організації надання безоплатної вторинної правової допомоги та проведення медіації Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги, уповноваженим наказом від 02 жовтня 2023 року № 71-ос - А. Іллічовим.
Однак, жодного доказу на підтвердження повноважень А. Іллічова., стосовно того, що станом на момент подання позову (13.01.2025 року) він є уповноваженою особою та має право, зокрема, видавати та підписувати доручення від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги (витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на час подання позову, наказу від 02 жовтня 2023 року №71-ос, іншого документу, який б містив інформацію щодо повноважень підписанта доручення) суду не надано.
Також, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 7 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755) Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За приписами п. 7, п. 8 ч. 3 ст. 9 Закону №755 в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, відомості про керівника юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата призначення або набуття повноважень, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті першої цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, закріплений статтею 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його ухвалах від 11.01.2021 року у справі №460/2660/20, від 18.01.2021 року у справі №640/3246/20, який підлягає обов'язковому врахуванню адміністративним судом згідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, представником позивача до позову не додано відповідних відомостей на підтвердження того, що А.Іллічов є уповноваженою особою видавати від імені Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги доручень адвокатам.
Враховуючи викладене суд вважає, що позов підписано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Таким чином, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає поверненню позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із позовом в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки)- повернути особі, яка його подала.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала адміністративний позов разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Луніна