м. Вінниця
17 січня 2025 р. Справа № 120/9107/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
11.07.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" звернулось в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області, у зв'язку з виявленням обставин та/або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ", прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.01.2024 року №127. Підставами для прийняття рішення про відповідність позивача п.8 Критеріям ризиковості платника податків вказано: код 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги; код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень).
Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а тому звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 16.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме, сплати судового збору.
У зазначений строк позивач вимоги вказаної ухвали виконав.
Ухвалою суду від 24.07.2024 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
25.07.2024 року представник позивача подав до суду копію оскаржуваного рішення.
07.08.2024 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. Включення суб'єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.
З огляду на викладене, представник відповідачів вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
14.08.2024 року представник позивача подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що вважає доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Ухвалою суду від 14.01.2025 року клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у адміністративній справі залишено без задоволення.
Вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" є юридичною особою, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 28.04.2022 року.
Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям. Інші: 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.1 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в спеціалізованих магазинах; 47.22 Роздрібна торгівля м?ясом і м?ясними продуктами в спеціалізованих магазинах; 47.23 Роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах; 47.24 Роздрібна торгівля хлібобулочними виробами, борошняними та цукровими кондитерськими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; 47.26. Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; 47.89 Роздрібна торгівля з лотків і на ринках іншими товарами та інше.
ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" зареєстровано як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 447550726595 та зареєстроване за адресою: вул. Волошкова, будинок 51а, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область.
11.01.2024 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку №127, в зв'язку із відповідністю ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Підставою для винесення даного рішення, згідно довідника кодів податкової інформації, затвердженого Наказом Державної податкової служби України від 11.01.2023 року №17, слугувало наступне:
код 06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;
код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку у рішенні зазначено: тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 04.10.2023 року по 16.11.2023 року, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 30064828 (ТОВ "ЛІТМА"); тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 01.10.2023 року по 20.12.2023 року, з 01.10.2023 року по 20.12.2023 року, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43413041 (ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ"); тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 16.10.2023 року по 16.10.2023 року, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43413041 (ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ").
На переконання представника позивача, вказане рішення є протиправним та таким, що підлягають скасування, оскільки відповідачем не було наведено обґрунтованих підстав внесення позивача до переліку ризикових платників податків. Крім цього, позивачем подані усі необхідні документи, які підтверджують правомірність та реальність здійснення ним господарських операцій, у зв'язку з чим звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Положеннями п.61.1 ст.61 ПК України встановлено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст.62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, у силу вимог пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, що передбачено пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У відповідності до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за №1165 від 11.12.2019р. (надалі - Порядок №1165).
Згідно пункту 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення.
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:
виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;
відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Судом встановлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність позивача пункту 8 критеріям ризиковості платника податку.
На момент прийняття спірного рішення, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.
Згідно додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС".
Таким чином, підставами для прийняття оскаржуваного рішення є:
- відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів) оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
- накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
- постачання товарів (послуг) платнику податку, щодо якого прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковостиі платника податку;
- постачання товарів/послуг за рахунок сформованого реєстраційного ліміту у зв'язку з придбанням товарів, не пов'язаних з господарською діяльністю платника податку.
Наказом ДПС України №17 від 11.01.2023 року затверджений довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, до переліку якого входять, окрім інших, коди:
06 - платник податку задіяний у здійсненні групою платників податку, у тому числі щодо яких прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, циклу операцій один з одним щодо придбання/реалізації одного й того ж товару/послуги для формування штучного обсягу такого товару/послуги;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Вінницькій області ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" за критерієм, передбаченим п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, в оскаржуваному рішенні податковим органом вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема:
тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 04.10.2023 року по 16.11.2023 року, код УКТЗЕД 6401, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 30064828 (ТОВ "ЛІТМА");
тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 01.10.2023 року по 20.12.2023 року, код УКТЗЕД 1602323000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43413041 (ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ");
тип операції - придбання, період здійснення господарської операції - з 01.10.2023 року по 20.12.2023 року, код УКТЗЕД 0203291300, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43413041 (ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ");
тип операції - постачання, період здійснення господарської операції - з 16.10.2023 року по 16.10.2023 року, код УКТЗЕД 8427201900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 43413041 (ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ").
При цьому, обрані товари за кодами УКТЗЕД:
6401 - водонепроникне взуття з підошвою і верхом з гуми або пластмаси, який не прикріплюється до підошви і не з'єднується з нею ні нитковим, ні шпильковим, ні гвіздковим, ні гвинтовим, ні будь-яким іншим подібним способом;
1602323000 - які містять 25 мас. % або більше, але менш як 57 мас .% м'яса чи субпродуктів свійської птиці;
0203291300 - корейка та її відруби, необвалені;
8427201900 - інші.
Тобто, встановлення відповідності платника податків критеріям ризиковості, податковим органом обумовлена операціями з придбання та постачання у контрагентів ТОВ "ЛІТМА" та ТЗОВ "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ".
Надаючи оцінку таким обставинам, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 року у справі №160/3364/19.
Суд також звертає увагу на те, що позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже поняття “добросовісний платник», що вживається у сфері податкових правовідносин, жодним чином не передбачає виникнення у платника податків додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування.
У даному випадку, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому, відповідно, і не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань.
Тобто, платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента.
Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі №826/16272/13-а, від 04.06.2020 у справі №340/422/19 та від 23.07.2020 у справі №816/1122/16.
Суд зазначає, що твердження податкового органу про ризиковість контрагентів сама по собі не може слугувати підставою для настання негативних наслідків платника податків.
Так, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські відносини з платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, є неспроможним аргументом, адже поширення на позивача "ризиковості" через відносини з іншими "ризиковими" платниками податків суперечить базовим принципам та основам податкового законодавства, принципу індивідуальної відповідальності. Зокрема, настання визначеної законом відповідальності повинно відбуватися у разі порушення податкового законодавства безпосередньо платником податків.
Вказаний підхід застосовано також і Європейським судомзправ людини, який у справах “Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03), “Бізнес Супорт Центр» проти Болгарі ї» (2010 рік, заява № 6689/03), “Компанія “Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» (заява № 36985/97), “Полторацький проти України» від 29.04.2003 (заява № 38812/97), дійшов висновку про правило “індивідуальної юридичної відповідальності», тобто платник податків не повинен нести відповідальності за порушення, допущені його контрагентами.
Отже, Європейський суд з прав людини однозначно вказав на правило індивідуальної відповідальності платника податків. Це означає, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.
Відтак, віднесення позивача до ризикових платників з тих підстав, що підприємство мало господарські стосунки із платниками податків, по відношенню до яких податковим органом прийнято рішення про відповідність останніх критеріям ризиковості, суд оцінює критично.
Що стосується іншої підстави, що слугувала включенню позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, суд зазначає наступне.
27.09.2023 року між ТОВ "ЛІТМА" (Постачальник, Продавець) та ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" (Покупець) укладений договір поставки №2023/09/27-ЛТ від 27.09.2023 року, відповідно до п. 1.1. Постачальник зобов'язується систематично протягом строку дії Договору постачати і передавати у власність Покупця Товар, визначений у Специфікації до цього договору, а Покупець прийняти та своєчасно здійснювати його оплату на умовах договору.
Відповідно до п. 5.1. загальна сума даного Договору складає загальну вартість поставленого Товару, яка зазначена в усіх рахунках-фактурах, які були виставлені Постачальником для оплати Покупцю по даному Договору та інших додатках до цього Договору та у видаткових накладних Постачальника.
27.09.2023 року ТОВ "ЛІТМА" та ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" уклали Специфікацію до Договору Поставки №2023/09/27-ЛТ, де узгодили найменування Товару "Гумові чоботи, кількість пар 125 000, ціна за одиницю 399 грн., загальна вартість, з ПДВ 49 875 000,00 грн. Умови поставки: DDP: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 39. Умови оплати: попередня оплата Покупцем 70% вартості товару згідно рахунку, виставленого Постачальником, та оплата 30% за день до відвантаження товару згідно графіку.
На виконання вимог договору, продавцем 04.10.2023, 13.10.2023, 24.10.2023, 27.10.2023, 31.10.2023, 01.11.2023, 16.11.2023 здійснено поставку визначеного у специфікації до договору поставки товару.
Як вбачається зі змісту прийнятого рішення, у контролюючого органу виникли сумніви щодо наявності складських можливостей у позивача, оскільки останнім накопичено значну кількість товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, що і стало підставою для включення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Разом з тим, позивач заперечує такі доводи контролюючого органу та вважає, що такі спростовуються долученими до матеріалів справи договорами складського зберігання №14/03/23 від 14.03.2023, №16/03/23 від 16.03.2023 року та №27/03/23 від 27.03.2023 року.
Надаючи оцінку таким доказам, суд звертає увагу на наступне.
Так, 14.03.2023 року між Житомирським комунальним комерціалізованим підприємством “М'ясомолторг» Житомирської обласної ради (Виконавець) та ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (Замовник) укладений Публічний договір складського зберігання №14/03/23.
Згідно п.1.1 Публічного договору в порядку та на умовах визначених цим Договором Виконавець зобов'язується за плату надавати Замовнику послуги із публічного складського зберігання товару (майно)
Відповідно до п. 2.7. Публічного договору виробниче приміщення Виконавця знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Павла Сингаївського, 3.
16.03.2023 року між Житомирським комунальним комерціалізованим підприємством “М'ясомолторг» Житомирської обласної ради (Виконавець) та ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (Замовник) укладений Публічний договір складського зберігання №16/03/23.
Згідно п.1.1 Публічного договору в порядку та на умовах визначених цим Договором Виконавець зобов'язується за плату надавати Замовнику послуги із публічного складського зберігання товару (майно)
Відповідно до п. 2.7. Публічного договору виробниче приміщення Виконавця знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Павла Сингаївського, 3.
27.03.2023 року між Житомирським комунальним комерціалізованим підприємством “М'ясомолторг» Житомирської обласної ради (Виконавець) та ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (Замовник) укладений Публічний договір складського зберігання №27/03/23.
Згідно п.1.1 Публічного договору зберігач приймає від замовника на зберігання товар за плату надавати замовнику зі зберігання товару замовника в холодильній камері з подачею холоду при температурному режимі - 12С * до - 18С * в камері №119
Відповідно до п. 3.0 Публічного договору, склад знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Павла Сингаївського, 3.
Тобто, наданими договорами підтверджено наявність у позивача складських можливостей на зберігання товарів за адресою у м. Житомир.
Разом з тим, судом встановлено, що згідно товарно - транспортних накладних №2406 від 31.10.2023 року, №2345 від 27.10.2023 року, № 2303 від 24.10.2023 року, № 2169 від 13.10.2023 року, №2073 від 04.10.2023 року, від 01.11.2023 року № 2653, від 16.11.2023 року №3039, у результаті господарської операції, що виникла між позивачем та ТОВ "ЛІТМА", останнім здійснено постачання товару, а саме 125 000 пар гумових чобіт, на загальну вартість 49875000 грн. з ПДВ, за адресою "вул. Чорновола, 39, м.Хмельницький".
В той же час, жодних доказів, які підтверджують наявність у позивача складських можливостей на зберігання товару саме у м.Хмельницькому, матеріали справи не містять та позивачем не вказується, що на думку суду, підтверджує доводи податкового органу щодо накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення містить належну мотивацію підстав та причин віднесення товариства до ризикових платників податків, а тому у податкового органу були наявні законні підстави для прийняття оскаржуваного рішення про відповідність ТОВ “ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Також, суд зазначає, що приписами п.44.1 ст.44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Тобто, показники, визначені п.44.1 ст.44 ПК України повинні підтверджуватись первинними документами, які податкові органи мають право вивчати і перевіряти під час проведення перевірок, що обумовлено пп.20.1.8 п.20.1 ст.20 ПК України.
Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується і підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) на даних бухгалтерського обліку ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, тобто первинні документи з відображення господарських операцій є основою і для податкового обліку.
Отже, податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку та підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є належним чином оформленні первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій.
Також, у постанові від 6.03.2018р. по справі за №804/5444/16 Верховний Суд зазначає, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Так, з урахуванням встановлених під час розгляду обставин та фактів, суд дійшов висновку, що Комісія податкового органу прийняла оскаржуване рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 11.01.2024 року №127 виходячи із наданої інформації та документів, а тому діяла в межах та на підставі діючих норм податкового законодавства, оскільки позивачем не доведено протилежне.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" (вул. Волошкова, 51а, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 44755072);
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 44069150).
Суддя Дончик Віталій Володимирович