про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
17 січня 2025 р. Справа № 120/435/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Воробйова Інна Анатоліївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить з 01.01.2024 року становить 3028 гривень.
Отже, ставка судового збору становить 1211, 20 грн. (за кожну немайнову вимогу).
Як видно із прохальної частини позову, позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо ухилення від обов'язку з оформлення та доставлення до Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області. Зобов'язати Державну міграційну службу України вжити у межах своїх повноважень заходів із забезпечення оформлення та доставки оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 10.04.2024, дійсний до: 10.04.2034, орган, що видав 2110, від Державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів» до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 ГУ ДМС України в Закарпатській області щодо ухилення від виконання обов'язку з передання готового документу разом з копіями заяви, заяви- анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства «Документ». Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області передати оформлений на ім'я ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 10.04.2024, дійсний до: 10.04.2034, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) у встановленому порядку до Державного підприємства «Документ».;
- визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» щодо ухилення від обов'язку щодо здійснення доставки разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом- приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Вроцлав). Зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку оформленого на ім'я ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 10.04.2024, дійсний до: 10.04.2034, орган, що видав 2110, разом з копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до його відокремленого підрозділу - філії в Польщі (центр у м. Вроцлав);
- визнати протиправною бездіяльність відокремленого підрозділу Державного підприємства «Документ» - філії в Польщі (центр у м. Вроцлав) щодо ухилення від обов'язку щодо видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон, замовленого 26.03.2024 (заява-приєднання № 1876103 від 26.03.2024 до Публічного договору про надання послуг), серії GJ № 161890, дата видачі: 10.04.2024, дійсний до: 10.04.2034, орган, що видав 2110, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 26.03.2024. Зобов'язати відокремлений підрозділ Державного підприємства «Документ» - філію в Польщі (центр у м. Вроцлав) видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , дата видачі: 10.04.2024, дійсний до: 10.04.2034, орган, що видав 2110, оформлений його ім'я, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 26.03.2024, у тому числі без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Отже, фактично позивачем заявлено чотири вимоги немайногового характеру до чотирьох різних відповідачів.
У цьому випадку при зверненні до адміністративного суду з процитованими позовними вимогами розмір судового збору становить 3875,84 грн (1211, 20 грн. х 4х0,8 (ставка за подання позову через Електронний суд)).
Натомість, згідно з доданою до позовної заяви квитанції від 13.01.2025 р., позивач сплатив судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Отже, сума недоплати судового збору становить 2 906,88 грн.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 року у справі №380/2355/20.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшла такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії: для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Предметом позову у даній справі є бездіяльність відповідачів щодо не видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон . При цьому, як зазначає сам позивач та підтверджується витягом із Дії, такий сформовано ще в квітні 2024 р.
Відтак, з квітня 2024 р. позивач обізнаний про наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон та фактичну не видачу його.
Однак, до суду позивач звернувся 13.01.2025 року, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Направлення ж в січні 2025 р. заяв щодо видачі паспорту не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, а лише свідчить про дії , які почав вчиняти позивач з метою захисту своїх правю
Слід зазначити, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строків звернення до суду залежить виключно від неї самої, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, оскільки нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Суд також звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31.03.2021 року у справі № 240/12017/19, відповідно до якої триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, враховуючи процитоване, строк звернення із заявленими вимогами пропущено, при цьому заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску, не надано.
Також, ч. 2 ст. 161 КАС України визначає, що у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Так, відповідачами визначено: Державну міграційну службу України, Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державне підприємство "Документ", Відокремлений підрозділ Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав).
До позову долучено докази його направлення Державій міграційній службі України, Головному управлінню Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Державному підприємству "Документ".
Однак, не надано доказів направлення позовної заяви Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, які є окремими суб'єктами владних повноважень. Відтак, слід надати докази направлення позовної заяви із додатками Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України.
Окрім, того вказую, що відповідно частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
При цьому, згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, з наведеного видно, що відповідачем (суб'єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа) так і суб'єкт владних повноважень - орган державної влади без статусу юридичної особи.
При цьому, акцентую увагу на тому, що Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області та Ужгородський відділ №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області є двома окремими самостійними суб'єктами владних повноважень .
Позивач просить зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області вчинити дії .
Відтак, слід уточнити суб'єктний склад відповідачів та вимоги вказавши, кого із відповідачів є необхідним зобов'язати вчинити дії: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області чи Ужгородський відділ №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області.
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області в особі Ужгородського відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області, Державного підприємства "Документ", Відокремленого підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, надати докази сплати судового збору в сумі 2 906,88 грн., заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, докази докази направлення позовної заяви із додатками Відокремленому підрозділу Державного підприємства "Документ" -філія в Польщі (центру у м. Вроцлав) та Ужгородському відділу №1 Головного управління Державної міграційної служби України і уточнити суб'єктний склад відповідачів та вимоги вказавши, кого із відповідачів є необхідним зобов'язати вчинити дії: Головне управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області чи Ужгородський відділ №1 Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна