справа № 758/2298/24
провадження № 33/824/927/2025
17 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року в складі судді Павленко О. О. в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладеного адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605, 60 грн.
28.12.2024 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року.
Посилається на ті підстави, що 27.12.2024, при отриманні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з'ясувалося, що апеляційна скарга скаржника від 19.08.2024 на постанову Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року була повернута скаржнику через пропущення строку на подання апеляційної скарги, якої скаржник не отримував до цього часу і про цю постанову йому не було відомо, що є порушенням процесуальних прав скаржника, оскільки він був позбавлений права на захист свої прав, як особа, що притягується до адміністративної відповідальності.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Таким чином, строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.
З огляду на те, що оскаржувана постанова була винесена 02 серпня 2024 року, кінцевим строком для подання апеляційної скарги було 12 серпня 2024 року.
Подаючи апеляційну скаргу 28 грудня 2024 року, ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження.
Зазначені в клопотанні причини пропуску строку на апеляційне оскарження не можна визнати поважними з таких підстав.
Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Як вбачається зі змісту постанови Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року, ОСОБА_1 брав участь в розгляді справи, надавав пояснення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також зазначає, що надавав пояснення суду першої інстанції щодо обставин справи.
Таким чином, ОСОБА_1 , який був обізнаний про розгляд справи, брав участь у судовому засіданні, а тому мав вжити заходів для своєчасного оскарження судового рішення, враховуючи десятиденний строк на оскарження, встановлений законом.
За таких підстав доводи ОСОБА_1 про те, що він був відсутній при оголошенні оскаржуваної постанови не звільняло його від обов'язку подати апеляційну скаргу у визначений законом строк.
Суду не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції в строк до 12 серпня 2024 року. Як вбачається з матеріалів справи, вперше апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана лише 19.08.2024.
За відсутності належних доказів того, що ОСОБА_1 з поважних причин не міг подати апеляційну скаргу у строк, визначений законом, правові підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження відсутні.
Враховуючи вищезазначене, визначені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є непереконливими та неповажними, оскільки суду не надано доказів наявності істотних перешкод чи труднощів, які унеможливили вчасне вчинення процесуальних дій з подачі апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, а тому в поновленні строку на оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року слід відмовити, а апеляційну скаргу відповідно до вимог ст. 294 КУпАП повернути особі, що її подала.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КУпАП суд
постановив:
Відмовити ОСОБА_1 взадоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, що її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г. М. Кирилюк