Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
22-ц/824/3249/2025
м. Київ Справа № 752/12637/24
17 січня 2025 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Власюк Катерини Петрівни на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Данілова Т.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, -
У червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
У вересні 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Власюк Катерина Петрівна звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту припинення сумісного проживання.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 17 серпня 2006 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб від якого у них народилась дитина ОСОБА_3 .
Зазначає, що з 25 червня 2018 року їй стало відомо про зраду чоловіка, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Вказує на те, що примирення між нею та ОСОБА_2 неможливо, а збереження шлюбу буде суперечити її інтересам.
З огляду на вище викладене просила суд розірвати шлюб укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; встановити факт припинення сумісного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 25 червня 2018 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту припинення сумісного проживання - повернуто заявнику.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 16 жовтня 2024 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Власюк К.П. подала апеляційну скаргу в якій просила ухвалу першої інстанції скасувати.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
Звертає увагу, що численні перебивання представника відповідача, на порушення права сторони відповідача бути почутою судом, на нехтування заслуховування позиції сторони відповідача, на упередженість, однобокість, тяжіння до однієї сторони процесу, абсолютну неповагу до представника відповідача, демонстративну незацікавленість у процесуальній позиції відповідача, свідчить про порушення основних принципів цивільного судочинства - неупередженості, рівності та змагальності сторін, а також порушення процесуальних прав сторони відповідача.
Вважає, що при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд має встановити, чи на даний час проживають особи разом, якщо не проживають, з якою часу вони перестали проживати разом, а також встановити всі суттєві обставини, які впливають на їхній шлюб.
Зазначає, що при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції було порушено таємницю нарадчої кімнати.
17 грудня 2024 року до Київського апеляційного суду від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Балабон В.О. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що подаючи зустрічну позовну заяву відповідач має на меті затягнути судовий розгляд. Вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що прийняття зустрічного позову та об'єднання в одне провадження є недоцільним.
З огляду на вище викладене просив суд залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_1 адвоката Власюк К.П. про розірвання шлюбу та встановлення факту припинення сумісного проживання, суд першої інстанції посилався на те, що первісний та зустрічний позови хоч і виникають із сімейних правовідносин, проте задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, і вирішення первісного позову не вплине на правовідносини сторін щодо вимог за зустрічним позовом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
У частині першій статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частини першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Тлумачення вказаних норм дає підстави для висновку, що зустрічна позовна заява у справі приймається судом до спільного розгляду з первісним позовом у разі, якщо суд прийде до висновку, що обидва позови стосуються одного предмета спору, взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним.
Судом встановлено, що у червні 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
У вересні 2024 року представник відповідача адвокат Власюк К.П. звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та встановлення факту припинення сумісного проживання.
Звертаючись до суду з зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , проте фактично не погоджується з доводами позивача стосовно підстав для розірвання шлюбу та вважала за необхідне встановити факт припинення шлюбних відносин з 25 червня 2018 року.
З викладеного вбачається, що звертаючись з зустрічним позовом ОСОБА_1 фактично заперечувала проти мотивувальної частині позову ОСОБА_2 та погоджувалась з тим, що фактично шлюб між сторонами припинено та подальше його збереження неможливе, оскільки суперечить інтересам сторін.
Колегія суддів зазначає, що позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами хоч і виникають із сімейних правовідносин, однак не можуть зараховуватися, а задоволення зустрічного позову повністю або частково не виключить можливість задоволення первісного позову.
При цьому, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що численні перебивання представника відповідача, на порушення права сторони відповідача бути почутою судом, на нехтування заслуховування позиції сторони відповідача, на упередженість, однобокість, тяжіння до однієї сторони процесу, абсолютну неповагу до представника відповідача, демонстративну незацікавленість у процесуальній позиції відповідача, свідчить про порушення основних принципів цивільного судочинства - неупередженості, рівності та змагальності сторін, а також порушення процесуальних прав сторони відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки у випадку наявності сумнівів щодо упередженості суду першої інстанції відповідач не позбавлена можливості звернутись до суду з заявою про відвід судді навівши при цьому обґрунтовані доводи та докази, а в подальшому оскаржити рішення.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що при вирішенні питання про розірвання шлюбу суд має встановити, чи на даний час проживають особи разом, якщо не проживають, з якою часу вони перестали проживати разом, а також встановити всі суттєві обставини, які впливають на їхній шлюб колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи стосуються вирішення позову по суті, а в даному випадку відповідачем оскаржується ухвала про повернення зустрічної позовної заяви.
Відповідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника відповідача адвоката Власюк К.П.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Власюк Катерини Петрівни залишити без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 26 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: