Єдиний унікальний номер справи №757/27744/24-ц
Провадження №22-ц/824/2306/2025
16 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
24.06.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
31.07.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про повідомлення відсутності у справі ухвали про відкриття провадження. Відповідне клопотання передано головуючому судді 05.08.2024 року.
14.08.2024 року зазначене клопотання на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від позивача надійшло повторно.
15.08.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва в системі «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про повідомлення відсутності у справі ухвали про відкриття провадження та додатково зазначено, що останньою отримано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2024 року про залишення позову без руху на електронну адресу 05.08.2024 року.
Належним чином засвідчену копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2024 року про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_1 одержала 05.08.2024 року на офіційну електронну адресу зазначену останньою, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа та позивачем в клопотанні від 15.08.2024 року.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року позовна заява ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування моральної шкоди вважається неподаною та повернута позивачу. Роз'яснено позивачу право повторно звернутись із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулася до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до районного суду для продовження розгляду.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що суд першої інстанції неповно дослідив її позовну заяву, застосувавши ч. 1 ст.185 ЦПК України, оскільки вказана позовна заява містила необхідні відомості, передбачені ст.175 ЦПК України, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Згідно положень ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду даної категорії розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановлюючи строк для усунення її недоліків, зазначив, що у порушення вимог ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві не зазначено: відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Повертаючи позовну заяву, суддя першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позову без руху.
Однак, з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки він зроблений із порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог ст.175 ЦПК України відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору зазначаються у випадку якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору позивачем не зазначено, з чого можна зробити висновок про те, що у даній справі досудового врегулювання спору між сторонами, закріпленого у вигляді письмового документу, не було.
Крім того, законом не визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору у вказаній категорії справи, тому не зазначення у позовній заяві вказаних відомостей не може бути підставою для залишення її без руху.
Вимога про зазначення у позовній заяві відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви також є обов'язковою у разі, якщо такі здійснювалися. Жодних відомостей про наявність таких заходів забезпечення, матеріали не містять, відтак не зазначення про них також в позовній заяві не може бути підставою для залишення заяви без руху.
У позовній заяві позивач дійсно не зазначила орієнтовного розрахунку суми судових витрат, які вона планує понести. Разом з тим, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Отже, відповідно до пункту 13 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви, про що зазначила в позовній заяві.
Вказані обставини судом першої інстанції враховані не були.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «DeGeouffredelaPradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
Верховний Суд в постанові від 05 серпня 2020 року у справі №177/1163/16-ц вказав на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
В даному випадку повернення позовної заяви з наведених судом першої інстанції підстав є проявом надмірного формалізму.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 19 серпня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
К.П. Приходько