справа № 753/19032/24 головуючий у суді І інстанції Коляденко П.Л.
провадження № 33/824/953/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.
17 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Березовенко Р.В., розглянувши апеляційну скаргу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого
ст. 185 КУпАП,-
Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 255 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Не погодившись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 , 28 грудня 2024 року засобами електронного зв'язку на офіційну електрону адресу Дарницького районного суду міста Києва подав апеляційну скаргу у якій просив поновити строк на оскарження постановиДарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року, скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року, провадження у справі закрити у зв'язку зі спливом строку позовної давності, та у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
07 січня 2025 року матеріали справи про адміністративне правопорушення надійшли на адресу Київського апеляційного суду.
08 січня 2024 року справу передано судді- доповідачу.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Право доступу до суду апеляційної інстанції для оскарження рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий судовий розгляд з метою перевірки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Згідно ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.
У своїх рішеннях ЄСПЛ вказує, що національний суд має право поновити строк на оскарження рішення суду нижчої інстанції, якщо апелянт у відповідному клопотанні наведе причину пропуску цього строку, і суд визнає цю причину поважною. Проте можливість суду щодо поновлення строку не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України» та рішення ЄСПЛ від 14 жовтня 2003 року у справі «Трух проти України»). При визначенні наявності поважності причин пропуску, національний суд насамперед має виходити із наявності об'єктивних причин, які унеможливлювали особі вчасно подати апеляційну скаргу, або вчасно вжити заходів до оскарження судового рішення.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянт зазначає , що оскаржувану постанову від 16 грудня 2024 року направлено на електрону пошту захисника- адвоката Голинської С.В. та 18 грудня 2024 року- це первинний день отримання апелянтом оскаржуваної постанови, термін на оскарження якої закінчується не раніше 29 грудня 2024 року, а 28 грудня 2024 рік - є останнім десятим днем для подачі апеляційної скарги.
Розглянувши дане клопотання, апеляційний суд не вбачає підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, зважаючи на таке.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що оскаржувана постанова була прийнята Дарницьким районним судом міста Києва 16 грудня 2024 року (а.с.22-24).
В судове засідання апелянт та його захисник не з'явились, про час , дату та місце судового розгляду повідомлялись вчасно та належним чином.
Отже, у даній справі перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався з 16 грудня 2024 року та закінчився 25 грудня 2024 року. Апелянтом апеляційна скарга подана 28 грудня 2024 року, з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, в матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного листа документ «Постанова» від 16.12.2024 року надіслана представнику апелянта - захиснику Голинській С.В. до її електронної скриньки 18 грудня 2024 року о 14:46:34 (а.с. 37).Дане твердження не спростовується і самим апелянтом.
Апеляційний суд звертає увагу скаржника на те, що перебіг строку на апеляційне оскарження постанови суду, що прийнята за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, розпочинається з моменту винесення такої постанови судом, а не з моменту ознайомлення особи з такою постановою чи оприлюдненням її тексту в ЄДРСР.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України», якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи самостійним суб'єктом оскарження, не скористався своїм правом на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції в строки, що визначені чинним законодавством та, зважаючи на відсутність перешкод для реалізації такого права, пропустив такий строк без поважних причин.
При цьому слід зауважити, що, розглядаючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження існування обставин, які були чи об'єктивно є непереборними, і які не залежали від волевиявлення ОСОБА_1 , чи які перешкоджали або створювали труднощі, або унеможливлювали своєчасно подати апеляційну скаргу чи будь-яким способом заявити про свою незгоду з винесеним судом рішенням, або вчинити будь-які інші дії, які можна було б розцінювати як спробу для оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційному суду не надано.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, причини які апелянт зазначає в апеляційній скарзі, щодо пропуску строку не є поважними, а тому не вбачає підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року, тому апеляційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
У задоволенні клопотання Тімошика Владислава Юрійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 16 грудня 2024 року -повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Р.В. Березовенко