15 січня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна а накладено арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку транспортного засобу марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- 4 змиви ручки дверей зовнішньої частини автомобіля які поміщені до паперових конвертів.
- 4 змиви ручки дверей внутрішньої частини автомобіля які поміщені до паперових конвертів.
- 1 змив з керма який поміщено до паперового конверту.
- 1 змив з коробки перемикання передач поміщено до паперового конверту.
- стартові пакети Vodafon з тримачами для сім карт та номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вилучено та поміщено до спец пакету № ICR0127613.
- тримач для сім картки Life : НОМЕР_7 вилучено та поміщено до спец пакету № ICR0127613.
- копія паспорту на ім'я ОСОБА_8 та копії документів 2 арк, та лист кардіограми які запаковано до спец пакету № WAR1145627.
- коробка GPS TRACKER GPS-трекер, чек до неї, 2 картко тримача вилучено та поміщено до спец пакету № NPU1416795.
- пляшка з рідиною білого кольору з написом горілка запаковано до спец пакету № NPU1416796.
- фотокартки 1 арк, поліс на авто 1арк, копії документів 9 арк, поміщено до спец пакету № NPU1416801.
- свідоцтво про шлюб 1 арк, довідка 1 арк., запаковано до спец пакету № NPU1416801.
- ключи від автомобіля Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 поміщено до спец пакету № WAR111 45627.
- чорний баф( шарф), сіра кофта поміщено до спец пакету № PSP4196177.
- 2 сліди попілярних узорів з лівої частини дверей поміщено до спец пакету № ICR0005017.
- Автомобіль марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 вилучено та поміщено на спец майданчик.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року в частині арешту, накладеного на майно: автомобіль марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: WVWZZZ3CZBP350029 вилучено та поміщено на спец майданчик, ключи від автомобіля Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: WVWZZZ3CZBP350029 поміщено до спец пакету № WAR111 45627, постановити нову ухвалу, якою відмовити в арешті вказаного майна.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, зазначає про те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, а тому підлягає скасуванню.
Вказує на те, що дане клопотання розглянуто з порушенням строків, визначених КПК України.
Крім того, арештоване майно перебуває у власності ОСОБА_6 , яка ніяким чином не причетна до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України у кримінальному провадженні № 12024100060001434 від 18.06.2024.
Також на утриманні у ОСОБА_6 перебуває малолітня дитина, а відсутність автомобіля ускладнює нормальне існування ОСОБА_6 в плані переміщення, так як дитині необхідно відвідувати лікарів, центри для реабілітації та розвитку дитини відповідного віку та ін.
В судове засідання учасники провадження не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за відсутності не з'явившихся учасників.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури м. Києва здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024100060001434 від 18.06.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
19.07.2024прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуку транспортного засобу марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- 4 змиви ручки дверей зовнішньої частини автомобіля які поміщені до паперових конвертів;
- 4 змиви ручки дверей внутрішньої частини автомобіля які поміщені до паперових конвертів;
- 1 змив з керма який поміщено до паперового конверту;
- 1 змив з коробки перемикання передач поміщено до паперового конверту;
- стартові пакети Vodafon з тримачами для сім карт та номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , вилучено та поміщено до спец пакету № ICR0127613;
- тримач для сім картки Life : НОМЕР_7 вилучено та поміщено до спец пакету № ICR0127613;
- копія паспорту на ім'я ОСОБА_8 та копії документів 2 арк, та лист кардіограми які запаковано до спец пакету № WAR1145627;
- коробка GPS TRACKER GPS-трекер, чек до неї, 2 картко тримача вилучено та поміщено до спец пакету № NPU1416795;
- пляшка з рідиною білого кольору з написом горілка запаковано до спец пакету № NPU1416796;
- фотокартки 1 арк, поліс на авто 1арк, копії документів 9 арк, поміщено до спец пакету № NPU1416801;
- свідоцтво про шлюб 1 арк, довідка 1 арк., запаковано до спец пакету № NPU1416801.
- ключи від автомобіля Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: WVWZZZ3CZBP350029 поміщено до спец пакету № WAR111 45627;
- чорний баф( шарф), сіра кофта поміщено до спец пакету № PSP4196177;
- 2 сліди попілярних узорів з лівої частини дверей поміщено до спец пакету № ICR0005017;
- Автомобіль марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 вилучено та поміщено на спец майданчик.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року клопотання слідчого задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна, накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); можливість спеціальної конфіскації (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 КПК України); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, наведених вимог закону слідчий судця та сторона обвинувачення дотримались.
Так, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку та правильно зазначив в оскаржуваній ухвалі про наявність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд клопотання прокурора про арешт майна та арешту цього майна.
Крім того, на думку колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.
Доводи апеляційної скарги щодо порушень судом норм КПК України не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, згідно із ч. ч. 10, 11 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що перебувають на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна.
Окрім того, Європейський суд з прав людини своїми рішеннями неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції» від 22 вересня 1994 року, SeriesА № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, SeriesА № 52). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують, та метою, яку прагнуть досягти (рішення від 21 лютого 1986 року у справі «проти Сполученого Королівства», п. 50, SeriesА № 98).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.
Враховуючи всі обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що в даному конкретному випадку, накладення арешту на вказане в апеляційній скарзі майно у кримінальному провадженні, забезпечить справедливу рівновагу між суспільним інтересом та правомірною метою, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовують - арешт та метою, яку прагнуть досягти - збереження речових доказів, оскільки існують обставини, які підтверджують, що їхнє незастосування може призвести до незворотних наслідків.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 в частині арешту, накладеного на майно: автомобіль марки Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: НОМЕР_2 вилучено та поміщено на спец майданчик, ключи від автомобіля Volkswagen Passat чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 , WIN: WVWZZZ3CZBP350029 поміщено до спец пакету № WAR111 45627, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/208/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 757/32405/24-к
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1