Справа № 758/18317/21 Головуючий у 1 інстанції: Фінагеєва І.О.
Провадження №22-з/824/68/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
(про ухвалення додаткового рішення)
15 січня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-
У провадженні Київського апеляційного суду перебувала на розгляді справа за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, додаткових витрат на дитину та моральної шкоди, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.
Постановою Київського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 8 квітня 2024 року в частині стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінено, зменшивши розмір аліментів в твердій грошовій сумі з 3000 грн. до 2000 грн. але не більше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
09 листопада 2024 року адвокат Пилюченко І.Г. представник позивача ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку направила заяву про ухвалення додаткового рішення.
Обґрунтовує заяву тим, що подає заяву в строк, так як в судових дебатах представник заявника заявив клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Зазначає, що 09 листопада 2024 року між ОСОБА_1 та адвокатом Пилюченко І.Г. було підписано акт про надання правничої допомоги та цього ж дня сплачено гонорар у розмірі 3 000 грн. за надання професійної правничої допомоги.
13.01.2025 адвокат Пилюченко І.Г. представник ОСОБА_1 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, а заяву про ухвалення додаткового рішення просила задовольнити.
Учасники справи в судове засідання суду не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, представник заявника надіслала клопотання про розгляд справи без її участі, суб'єкт оскарження та заінтересована особа причини неявки до суду не повідомили, тому на підставі положень частини четвертої статті 270 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності її учасників, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ЦПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновки, що «розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.03.2019 року у справі №922/1163/18 та від 07.09.2020 року у справі №910/4201/19.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що адвокатом Пилюченко І.Г. представником позивача ОСОБА_1 в апеляційній скарзі було зазначено, що у зв'язку із розглядом справи ОСОБА_1 очікує понести витрати на професійну правничу допомогу орієнтовно у розмірі 3 000,00 грн. та просив суд вирішити питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу.
Представником позивача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу подано такі докази: копію договору про надання правничої допомоги №01/03/23, додаткову угоду №1 до договору про надання правничої допомоги №01/03/23, копію ордеру, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію акту приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги №01/03/23, копію квитації до прибуткового касового ордеру №1 від 08.11.2024 - фактури від 29 липня 2023 року та копію платіжної інструкції від 29 липня 2023 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі N 904/4507/18.
Від відповідача до суду жодних заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу не надходило.
Враховуючи надані представником позивача докази понесених витрат на правову допомогу та відсутність заперечень відповідача, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу понесені під час розгляду справи судом апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 ) 3000 (три тисячі) грн. витрати на правову допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 16 січня 2025 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
К.П. Приходько