Справа №359/12429/23 Головуючий у 1 інстанції: Свояк Д.В.
Провадження №22-ц/824/15493/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
20 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
при секретарі Ганжалі С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Просив стягнути заборгованість за договором №338612-КС-004 від 04.01.2022 в розмірі 140664,42 грн, яка складається з:
суми прострочених платежів по тілу кредиту - 44500,00 грн,
суми прострочених платежів по процентах - 91530,12 грн,
суми прострочених платежів за комісією - 4634,30 грн;
В обґрунтування позову зазначив, що 04.01.2022 між сторонами був укладений кредитний договір №338612-КС-004, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 48000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 0,86586807% за кожен день користування кредитом.
30.02.2022 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до зазначеного договору.
Відповідач порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість станом на 02.11.2023 в сумі 140664,42 грн, яка складається з суми прострочених платежів по «тілу» кредиту - 44500,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках - 91530,12 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4634,30 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором 338612-КС-004 від 04.01.2022 в розмірі 101370 (сто одна тисяча триста сімдесят) гривень 02 копійок, що складається із заборгованості за кредитом в розмірі 44500 (сорок чотири тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок, заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 56870 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сімдесят) гривень 02 копійок.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір в розмірі 1552 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві) гривні 86 копійок.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 07 серпня 2024 року ТОВ «Бізнес Позика» подало апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків.
Так щодо законності позовних вимог про стягнення процентів за користування кредитом зазначає, що суд першої інстанції помилково сприймає норми права вказуючи на можливість зменшення відсотків, які нараховуються за кредитним договором протягом строку кредитування.
Вважає, що відсотки по кредитному договору №338612-КС-004 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають діючому законодавству. Штрафні санкції не нараховувались та не включені до позовних вимог.
Зазначає, що 30.02.2022 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 338612-KC-004 за якою було внесено зміни до п. 1 Договору та визначено, що позичальник підтверджує наявність у нього заборгованості станом на 03.02.2022, в розмірі 48 000,00грн.
Вважає, що так як боржником було здійснено лише платежі за Договором № 338612- КС-004 про надання кредиту на суму 14 700,00 грн., чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка в розмірі 0,86586807% нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, що чітко передбачено п.2 Договору.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
В судове засідання апелянт та/або його представник не з'явились, повідомлялись належним чином.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились будучі повідомленими належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Позиція суду апеляційної інстанції
Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу які з'явились судове засідання, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню враховуючи наступне.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що 04.01.2022 між позивачем та відповідачем в електронній формі був укладений кредитний договір №338612-КС-004 на умовах пропозиції (оферти) на укладення електронного договору про надання кредиту від 04.01.2022, що акцептована відповідачем 04.01.2022, шляхом підписання електронним підписом відповідача.
До позову додано паспорт споживчого кредиту та послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту №338612-КС-004 від 04.01.2022.
Також, 03.02.2022 між позивачем та відповідачем в електронній формі була укладена додаткова угода №1 до зазначеного договору.
До позову додані паспорт споживчого кредиту до зазначеної угоди та послідовності дій щодо укладення електронної додаткової угоди №1 до договору про надання кредиту №338612-КС-004 від 04.01.2022.
Відповідно до п.1 договору та змін внесених додатковою угодою позивач надав відповідачу кредит у розмірі 48000 грн строком на 241 день на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86586807% в день (фіксована ставка) (у графіку платежів вказано, що проценти за користування кредитом складатимуть 65504,32 грн), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4634,30.
Додатковою угодою встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 01.09.2022, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник за кредитним договором складав 122388,54 грн, з яких: проценти за користування кредитом 65504,32 грн, кредит 48000,00 грн, комісія за надання кредиту 4634,30 грн.
До позову додані довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 28.11.2023 про перерахування коштів відповідачу відповідно до кредитного договору №338612-КС-004 від 04.01.2022.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд звертає увагу на те, що в порядку ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Рішення суду першої інстанції переглядається апеляційним судом в частині незадоволених позовних вимог, пред'явлених до відповідача ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції не становить предмет апеляційного перегляду, так як іншими учасниками справи не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду першої інстанції у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог за нарахованими та несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом у розмірі 34 660,10 грн та комісією у розмірі 4634,30 грн.
Як вбачається з наданих ТОВ «Бізнес Позика» доказів, з візуальної форми послідовності дій клієнта вбачається, що 4 січня 2022 року ОСОБА_1 здійснив вхід до особистого кабінету на сайті ТОВ "Бізнес Позика" www.my.bizpozyka.com, використавши номер телефону, та надав всю необхідну інформацію для формування належної пропозиції клієнту. ТОВ "Бізнес Позика" направлено ОСОБА_1 в особистому кабінеті паспорт споживчого кредиту для ознайомлення та підписання. Також клієнту за номером телефону відправлено смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання. Відповідач ознайомився і підписав одноразовим ідентифікатором паспорт споживчого кредиту. ТОВ «Бізнес Позика» направлено Мурастому О.М. індивідуальну оферту (з відповідним активним посиланням), яка містить істотні умови договору, з якою клієнт ознайомся та прийняв її умови.
Відтак, кредитний договір між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено 4 січня 2022 року в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису.
Відповідно до п.1 договору та змін внесених додатковою угодою позивач надав відповідачу кредит у розмірі 48000 грн строком на 241 день на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 0,86586807% в день (фіксована ставка) (у графіку платежів вказано, що проценти за користування кредитом складатимуть 65504,32 грн), сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 4634,30.
Додатковою угодою встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 01.09.2022, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник за кредитним договором складав 122388,54 грн, з яких: проценти за користування кредитом 65504,32 грн, кредит 48000,00 грн, комісія за надання кредиту 4634,30 грн.
ОСОБА_1 ознайомився з Паспортом споживчого кредиту та підписав його одноразовим ідентифікатором, що підтверджується візуальною формою.
Крім того, позивачем було додано відомості клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/), де були зазначені дані клієнта: номер телефону, адреса реєстрації, РНОКПП/ІПН та інформацію щодо бажаного кредиту.
До позову додані довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 28.11.2023 про перерахування коштів відповідачу відповідно до кредитного договору №338612-КС-004 від 04.01.2022.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти..
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".
У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України "Про споживче кредитування", у зв'язку із чим у Законі України "Про захист прав споживачів" текст статті 11 викладено в такій редакції: "Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України "Про споживче кредитування".
Положення ч. 1, 2, 5 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" з набуттям чинності Закону України "Про споживче кредитування" залишилися незмінними.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відносно нарахування заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитним договором колегія суддів погоджується з доводами позивача з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 договору: протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із врахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Додатковою угодою встановлено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник. Останній платіж в рахунок повернення боргу позичальник мав сплатити 01.09.2022, загальний розмір платежів, які мав сплатити позичальник за кредитним договором складав 122388,54 грн, з яких: проценти за користування кредитом 65504,32 грн, кредит 48000,00 грн, комісія за надання кредиту 4634,30 грн.
Матеріалами справи підтверджено неналежне виконання позичальником умов кредитного договору. ОСОБА_1 було здійснено лише платежі за договором № 338612-КС-004 про надання кредиту на суму 8634,30 грн., чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що в свою чергу призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка в розмірі 0,86586807% нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою в розмірі 0,86586807% нараховані позивачем чітко в межах дії договору, а саме з 4.01.2022 по 1.09.2022 включно, тобто після 1.09.2022 проценти не нараховуються.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» процентів за користування кредитом у сумі 91530,12 грн, а відтак рішення суду першої інстанції в частині часткового задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом підлягає зміні, а саме стягнута сума процентів за користування кредитом - 56870,02 грн. підлягає збільшенню до 91530,12 грн.
Щодо відмови суду першої інстанції у задоволенні позову в частині стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 4634,30 грн, у зв'язку з тим, що пункт 1 вищевказаного договору зі змінами внесеними додатковою угодою №1 щодо обов'язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в розмірі 4634,30 грн, не відповідає вимогам чинного законодавства, колегія суддів зазначає наступне.
30 лютого 2022 року між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №338612-КС-004 про надання кредиту, відповідно до умов якої термін дії договору: до 1 вересня 2022 року, строк кредиту - 241 день.
Таким чином, підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодився на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов'язання.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.
Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).
Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст. 1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», роз'яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосування ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», які викладені у постанові від 13 липня 2022 року по справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.
Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).
Включення до тексту кредитного договору умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 4634,30 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, колегія суддів вважає таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а тому висновок суду першої інстанції про те, що положення спірного кредитного договору в частині стягнення суми комісії за надання кредиту не відповідає вимогам чинного законодавства є помилковим.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованості за комісією у розмірі 4634,30 грн., а відтак рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про стягнення заборгованості за комісією підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення вказаної вимоги.
Будь-яких доказів того, що зазначена комісія спрямована на оплату будь-яких послуг позивача у зв'язку з укладеним між сторонами кредитним договором, не надано.
А отже доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи і невмотивованість рішення в оскаржуваній частині знайшли своє підтвердження, тому апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Виходячи з вищенаведеного, рішення суду першої інстанції не може вважатись повністю законним та обґрунтованим, і таким, що ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для його зміни в оскаржуваній частині.
В іншій частині (в частині стягнення тіла кредиту) рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року не оскаржується і тому його законність та обґрунтованість судом апеляційної інстанції не перевіряється.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви у цій справі позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн.
Таким чином, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про зміну судового рішення, збільшення стягнутої з відповідача заборгованості, то судові витрати понесені заявником у суді першої інстанції у вигляді сплаченої суми судового збору та стягнуті з відповідача на користь позивача підлягають також збільшенню з 1552,86 грн до 2147,20 грн., а рішення суду підлягає зміні і в цій частині.
При цьому, враховуючи, що апеляційна скарга ТОВ «Бізнес Позика» фактично задоволена, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 891,52 грн.
Керуючись ст.ст.268, 367, 368, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2024 року в частині відмови у задоволенні в частині позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
Збільшити суму стягнутої заборгованості за відсотками за користування кредитом з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) з 56870,02 грн до 91530,12 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за комісією у розмірі 4 634,30 грн.
Збільшити суму стягнутого з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судового збору у суді першої інстанції з 1552,86 грн до 2147,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 891,52 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст складено 16 грудня 2024 року.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфової
Т.О. Писана