Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/9396/23
Провадження №1-кп/523/584/25
17.01.2025 Суворовський районний суд м.Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №12023164490000092 від 25.03.2023 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, який має неповну середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.89 КК України не має судимості,
по звинуваченню в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,-
25.03.2023 року, приблизно о 17:20 годині ОСОБА_5 перебуваючи, в стані алкогольного сп'яніння, за адресою: м. Одеса, проспект Добровольського, біля буд. № 73/3, в ході раптово виниклого словесного конфлікту з працівником правоохоронного органу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який виконував службові обов'язки, умисно наніс декілька ударів, долонею зжатою в кулак та один удар своєю головою в область обличчя та голови ОСОБА_6 , в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження, а саме: синці обличчя та волосистої ділянки голови, які не були небезпечними для життя, як в сукупності, так і окремо, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цим критерієм згідно з п.п. 2.3.5 і 4.6 «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р., відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснив, що він дійсно 25.03.2023 року приблизно о 17.00 годині по дорозі додому, перебуваючи у нетверезому стані, не порозумівся із співробітником поліції ОСОБА_6 та наніс йому декілька ударів рукою та один удар головою в область голови. У скоєному кається, просить суворо не карати та надати йому шанс на виправлення. Також пояснив, що має на утриманні неповнолітню доньку 2010 року народження та батьків пенсіонерів, які тяжко хворіють.
Потерпілий ОСОБА_6 , до судового засідання не з'явився, надав суду заяву с проханням слухати справу за його відсутності.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз'яснені учасникам розгляду, суд з'ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_5 необхідно кваліфікувати:
- по ч.2 ст.345 КК України за ознаками: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу, легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який відповідно до положень ст.89 КК України не має судимості, одружений, має на утриманні хворих батьків та неповнолітню дитину, офіційно не працює, добре характеризується за місцем мешкання, перебував у розшуку, а також відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання - вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом'якшують покарання - щире каяття.
Враховуючи вище зазначене, а також думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на 3-ри роки з іспитовим терміном, думку обвинуваченого та його захисника, які просили не позбавляти його свободи, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст.ст.75,76 КК України.
Цивільний позов не заявлений. Витрати на залучення експертів - відсутні. Речові докази по провадженню відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, та призначити йому покарання у виді 3-х (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання у виді 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_5 не обиралась та скасуванню не підлягає.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд м.Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя: