Справа № 947/1525/25
Провадження № 1-кс/947/1007/25
16.01.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42024164690000100 від 03.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -
І. ВИКЛАД ФАКТИЧНИХ ОБСТАВИН ДАНОГО КРИМІНАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:
Слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024164690000100, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.12.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановлені особи, діючи за попередньою змовою з військовослужбовцями однієї із військових частин на території Одеської області налагодили схему незаконного переправлення осіб призовного віку через державний кордон України поза встановленими пунктами пропуску за грошову винагороду.
За підозрою у вчинені вищезазначеного кримінального правопорушення 13.01.2025 о 14:09 годині затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході затримання ОСОБА_5 , останній добровільно видав речі та документи які у подальшому були вилучені, а саме на:
- мобільний телефон «iPhone 13 Pro» із ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 та мобільний телефон «iPhone Х» із ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-карткою з номером НОМЕР_5 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz GLE 250» чорного кольору д.н. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , посвідчення «Український військовий вісник» на ім'я ОСОБА_5 , серія УВВ номер 197, посвідчення ЗСУ на ім'я ОСОБА_5 № 4205, банківська картка «Приват Банку» № НОМЕР_8 , банківська картка «Приват Банку» № НОМЕР_9 , банківська картка «Південний» № НОМЕР_10 ;
- купюра номіналом 1 000 гривень серія та номер ГН 3293611, купюра номіналом 200 гривень серія та номер ВЗ 5615829, купюра номіналом 200 гривень серія та номер ЄД 4927313, купюра номіналом 50 гривень серія та номер АК 2123203, купюра номіналом 50 гривень серія та номер ЕА 4352081 та купюра номіналом 20 гривень серія та номер АМ 8669182;
- грошові кошти у сумі 2000 доларів США, а саме 20 (двадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: AB97389299M, AB32796610Q, AI22881043A, AB43794643D, AG63786197B, AF49208109A, AL92823407B, AB88403948P, AG68811593B, AB46157409I, AB12552511T, AB04785162V, AB15207427H, AB73731782J, AB98400926I, AB95440001D, AB53933745B, AB11981856R, AB01271957S, AB25376393D та грошові кошти у сумі 6 000 доларів США, а саме 60 (шістдесят) купюр номіналом 100 доларів США з однаковим серійним номером LG04727792 на кожній купюрі.
13.01.2025 вищевказане майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
ІІ. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОДАНОГО КЛОПОТАННЯ:
Сторона обвинувачення зазначає, що вилучені мобільні телефони, можуть зберігати інформацію, яка органом досудового розслідування у подальшому буде використана, як доказ, зокрема за допомогою мобільного телефону, могли відбуватись телефонні з'єднання осіб що мають відношення, до кримінального правопорушення, у зв'язку з чим потребують детального огляду та досліджень.
ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, за вчинення якого санкцією статті передбачено конфіскація майна, тому у подальшому на грошові кошти в сумі 1 520 гривень та мобільні телефони, можливе застосування вищевказаного виду покарання, а також даний транспортний засіб ОСОБА_5 використовував як знаряддям вчинення кримінального правопорушення.
Гроші кошти у сумі 2 000 доларів США та 6 000 доларів США з однаковим серійним номером LG04727792 на кожній купюрі, використовувались при проведенні контролю за вчиненням злочину.
Вилучені посвідчення на ім'я ОСОБА_5 мають наявні сліди підробки, тому потребує відповідних експертних досліджень.
З урахуванням викладеного у своїй сукупності, сторона обвинувачення просить дане клопотання задовольнити та накласти арешт на зазначене у клопотанні майно.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ:
Прокурор та слідчий в судове засідання не з'явилися, між тим, від них до суду надійшла заява про розгляд клопотання про арешт без їх участі. Крім того, з даної заяви вбачається, що вилучені грошові кошти є імітаційними.
Представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 також до суду звернувся із заявою, в якій просив відмовити у задоволенні клопотання та розглянути його без його участі та участі власника майна.
IV. ВИСНОВКИ СЛІДЧОГО СУДДІ:
Дослідивши подане клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступних зроблених висновків, а також звертає увагу на наступні правові підстави для прийнятого рішення.
(1). Нормативно-правова основа при вирішенні даного клопотання:
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України).
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ст. 98 КПК України).
(2). Правова підстава та мета арешту майна:
Слідчий суддя враховує, що досудове розслідування в рамках такого кримінального провадження здійснюється за фактом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, що ОСОБА_5 було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Слідчий суддя враховує доводи слідчого у клопотанні та приходить до переконання з приводу того, що вилучений мобільний телефон ОСОБА_5 може містити інформацію, яка може бути використана на підтвердження факту та обставин можливого вчинення кримінально-караних дій, у тому числі й зв'язків власника такого технічного пристрою з іншими, ймовірно причетними до вчинення кримінального правопорушення, особами.
Крім того, відносно вилученого майна слідчий суддя приходить до переконання, що вочевидь наразі існує необхідність в його додатковому дослідженні. Результати проведення експертного дослідження такого технічного пристрою можуть стати підставою для прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні, оскільки можуть підтвердити або спростувати робочу наразі версію сторони обвинувачення.
Слідчий суддя також не може залишити поза увагою доводи сторони обвинувачення вилучені посвідчення на ім'я ОСОБА_5 мають наявні сліди підробки, а тому потребує відповідних експертних досліджень.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що ОСОБА_5 наразі обґрунтовано підозрюється у ймовірному вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України з корисливих мотивів, що може свідчити про те, що грошові кошти у сумі 1 320 гривень могли бути у тому числі отримані внаслідок ймовірного вчинення кримінально-протиправної діяльності, пов'язаної із організацією незаконного перетину державного кордону України. При цьому, як зазначено у клопотанні та у заяві представників сторони обвинувачення, решта грошових коштів - у сумі 2 000 та 6 000 доларів США є імітаційними та використовувалися при проведенні контролю за ймовірним вчиненням злочину.
У зв'язку з чим, таке майно відповідає категорії речових доказів, що власне підтверджується долученою до клопотання постановою про визнання речових доказів від 13.01.2025, а отже, вилучене майно потребує збереження, в цілях його подальшого дослідження.
З урахуванням наведеного, слідчий суддя зазначає, що підставою для арешту майна є відповідність вилученого майна до категорії речових доказів (абзац 1 ч. 1 ст. 170 КПК України), при цьому метою арешту майна є необхідність забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 171 КПК України.
(3). Завдання, необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України:
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Як вбачається з підстав та мети застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, передбачених ч. 1 ст. 98 КПК України.
Відтак, оскільки майно є речовими доказами в рамках кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що існує ризик його можливого зміни або знищення, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв'язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту на вилучене майно, з встановленням заборони розпорядження та користування такого майна, з огляду на встановлені вище ризики.
(4). Розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження:
Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавлених осіб пов'язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності окремих осіб, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.
Додатково, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлені особи в порядку ст. 174 КПК України мають процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Таким чином на підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 - задовольнити.
Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було добровільно видане 13.01.2025 підозрюваним ОСОБА_5 , та у подальшому вилучене у ході його затримання у порядку ст. 208 КПК України, а саме на:
- мобільний телефон «iPhone 13 Pro» із ІМЕІ: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-карткою з номером НОМЕР_3 та мобільний телефон «iPhone Х» із ІМЕІ: НОМЕР_4 із сім-карткою з номером НОМЕР_5 ;
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Mercedes-Benz GLE 250» чорного кольору д.н. НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , посвідчення «Український військовий вісник» на ім'я ОСОБА_5 , серія УВВ номер 197, посвідчення ЗСУ на ім'я ОСОБА_5 № 4205, банківська картка «ПриватБанку» № НОМЕР_8 , банківська картка «ПриватБанку» № НОМЕР_9 , банківська картка «Південний» № НОМЕР_10 ;
- купюру номіналом 1 000 гривень серія та номер ГН 3293611, купюру номіналом 200 гривень серія та номер ВЗ 5615829, купюру номіналом 200 гривень серія та номер ЄД 4927313, купюру номіналом 50 гривень серія та номер АК 2123203, купюру номіналом 50 гривень серія та номер ЕА 4352081 та купюру номіналом 20 гривень серія та номер АМ 8669182;
- грошові кошти у сумі 2000 доларів США, а саме 20 (двадцять) купюр номіналом 100 (сто) доларів США з наступними серійними номерами: AB97389299M, AB32796610Q, AI22881043A, AB43794643D, AG63786197B, AF49208109A, AL92823407B, AB88403948P, AG68811593B, AB46157409I, AB12552511T, AB04785162V, AB15207427H, AB73731782J, AB98400926I, AB95440001D, AB53933745B, AB11981856R, AB01271957S, AB25376393D та грошові кошти у сумі 6 000 доларів США, а саме 60 (шістдесят) купюр номіналом 100 доларів США з однаковим серійним номером LG04727792 на кожній купюрі.
Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1