Справа № 947/25499/23
Провадження № 1-кс/947/989/25
15.01.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання в рамках кримінального провадження № 62023150020000587 від 11.08.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Одеса, з вищою освітою, неодруженоого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , працюючого на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції у спеціальному званні «сержант поліції», раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -
Як вбачається з клопотання, Другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні
№ 62023150020000587 від 11.08.2023 підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час здійснення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Одеської обласної прокуратури.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , наказом начальника управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції від 18.09.2019 № 738 о/с призначено на посаду поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 полку управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Статтями 3, 19, 21, 27, 68 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ч. 3 ст. 18 КК України, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 5 батальйону № 2 управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції є службовою особою правоохоронного органу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію», Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини.
Згідно з ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими
нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Статтею 7 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено,
що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав
і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний, поміж іншого, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, поважати і не порушувати прав і свобод людини.
У ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські, зокрема, несуть кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Служба в поліції, відповідно до ст. 59 Закону України «Про Національну поліцію», є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
У ході досудового розслідування встановлено, що 10.08.2023 о 21:20 год. у нічний час доби, в умовах увімкненого зовнішнього міського електричного освітлення і необмеженої видимості, без опадів і в умовах чистого сухого дорожнього покриття, ОСОБА_4 будучи особою, яка у встановленому законодавством порядку набула права керування транспортними засобами, керуючи технічно справним автомобілем «Samsung SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух по лівій смузі свого напрямку руху проїзної частини вул. Ігоря Щербака (стара назва М'ясоїдівська) у Хаджибейському районі м. Одеси з боку вул. Богдана Хмельницького у напрямку вул. Розумовської, на якій організовано двосторонній рух у кожному напрямку, які поділені відповідною дорожньою розміткою 1.1 і 1.5 згідно Правил дорожнього руху України.
При під'їзді до регульованого перехрестя вул. Ігоря Щербака (стара назва М'ясоїдівська) та вул. Комітетської в м. Одесі, режим проїзду транспортних засобів на якому на момент дорожньо-транспортної пригоди регулювався у першу чергу автоматичними світлофорами, що працювали у справному штатному режимі та вищезазначеною дорожньою розміткою, видимість та оглядовість яких для водія ОСОБА_4 була необмеженою, останній мав намір виконати на ньому маневр повороту ліворуч, у напрямку вул. Степова, проте, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну та не переконався, що цей маневр не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху.
Отримуючи об'єктивні ознаки зміни дорожньої обстановки, що виразились у наявності попереду автомобіля «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 ,який з увімкненим світловим обладнанням рухався у лівій смузі зустрічного напрямку та проїжджав вказане перехрестя у прямому напрямку руху на дозвільний зелений сигнал світлофору у своєму напряму руху, водій ОСОБА_4 заходів, що виключають виникнення і розвиток аварійної ситуації не вжив, а навпаки, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не зменшив швидкість руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, діючи з необережності, проявив злочинну самовпевненість, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, не надав йому дорогу, виїхав на зустрічну половину проїзної частини, де відбулося зіткнення з автомобілем «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 .
Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди водій зазначеного автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, з якими був доставлений до КНП «Міська клінічна лікарня № 1» Одеської міської ради.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми лівого колінного суглоба у вигляді вивиху та крайового уламкового перелому нижньо-латерального краю лівого надколінка з розривами власної зв'язки та утримувачів надколіна, забійної рани в ділянці передньої поверхні лівого колінного суглобу.
Вказані тілесні ушкодження спричинені дією тупих твердих предметів, якими могли бути елементи салону автомобіля в умовах дорожньо-транспортної пригоди (зіткнення легкових автомобілів) 10.08.2023, і відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Установлено, що в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «Samsung SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , повинен був дотримуватись п. п. 1.5., 2.3. «б», 10.1. та 16.6. «Правил дорожнього руху» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, а саме:
1.5. «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі».
10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».
16.6. «Повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч».
В діях водія автомобіля «Samsung SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , вбачаються невідповідності вимогам п. п. 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху, які створювали умови для настання події і перебували з ним у причинному зв'язку.
Водій автомобіля «Samsung SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , виконуючи вимоги п. п. 10.1. та 16.6. Правил дорожнього руху, мав технічну можливість попередити настання даної події.
В діях водія автомобіля «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , невідповідностей вимогам п. 12.3. правил дорожнього руху, не вбачається. Водій автомобіля «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , виконуючи вимоги п. 12.3. Правил дорожнього руху України, не мав технічну можливість попередити настання даної події.
Належним виконанням вищевказаних вимог Правил дорожнього руху, водій автомобіля «Samsung SQ5» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 , мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем марки «BMW 530D» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_7 , а тому його дії знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням даної пригоди.
За викладених обставин, 10.01.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що зумовлює необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.
В судовому засіданні:
-прокурор підтримав клопотання у повному обсязі та просив його задовольнити;
-підозрюваний та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.
Дослідивши клопотання та надані матеріали провадження, вислухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України, особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
10.01.2025 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: відомостями, викладеними у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної події від 11.08.2023; даними допиту потерпілого ОСОБА_7 ; даними висновку експерта № 1259 від 26.08.2023 з проведеної судово медичної експертизи ОСОБА_7 ; даними висновку експерта №24-4639 автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля Samsung SQ 5; даними висновку експерта № 24-4638 автотехнічної експертизи технічного стану автомобіля BMW 530 D; даними висновка експерта № 24-4640 судової транспортно-трасологічної експертизи по механізму зіткнення автомобілів; даними висновка експерта №24-5011 автотехнічної експертизи механізму зіткнення автомобілів Samsung SQ 5 та BMW 530 D.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 §1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 §1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» («K.-F. проти Німеччини», 27 листопада 1997, §57).
Долучені матеріали кримінального провадження, на даній стадії досудового розслідування є достатніми для висновку щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 при цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 268 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до переконання, що наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик у вигляді можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на те, що відомості про кримінальне правопорушення, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.08.2023, тобто ОСОБА_4 був обізнаний про здійснення досудового розслідування за фактом вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди вже тривалий час, при цьому, органом досудового розслідування не було зафіксовано спроб з боку останнього щодо переховування. Таким чином, слідчий суддя зазначає, що вказані обставини не нівелюють існування такого ризику у повному обсязі, проте дещо мінімізує його ступінь реалізації.
Водночас, слідчий суддя критично оцінює доводи сторони обвинувачення в частині існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки ані слідчим у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не було наведено належного обґрунтування яким саме чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню.
З огляду на вищевикладене у сукупності, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, вислухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню в повному обсязі та вказаний запобіжний захід є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-179, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 09.03.2025, в межах строку досудового розслідування, наступні обов'язки:
-не відлучатися з із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, а саме до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти наслідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1