Справа № 496/8085/24
Провадження № 1-кп/496/318/25
17 січня 2025 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Біляївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024162250000716 від 16.10.2024 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біляївка Одеської області, громадянина України, неодруженого, маючого середньою освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переслідуючи злочинну мету незаконного збагачення за рахунок незаконного збуту наркотичних засобів, у невстановлений слідством час та місці, невстановленим способом, умисно, із корисливих мотивів, незаконно придбав з метою подальшого збуту наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс у невстановленій кількості.
Далі, ОСОБА_4 , розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, став незаконно зберігати раніше придбаний особливо небезпечний наркотичний засіб за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту.
Реалізуючи злочинний умисел, ОСОБА_4 запропонував ОСОБА_6 придбати наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, по ціні 200 гривень за 1 г.
У подальшому, 06 листопада 2024 року, близько 15 годин 25 хвилин, ОСОБА_4 , попередньо домовившись про зустріч з ОСОБА_6 , який діяв на підставі постанови про контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, зустрівся з останнім в гаражному приміщенні за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 .
Так, 06 листопада 2024 року, близько 15 години 30 хвилин, перебуваючи в гаражному приміщенні, розташованому на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 200 гривень в якості плати за наркотичний засіб, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, передав, тобто, незаконно збув останньому паперовий згорток з речовиною рослинного походження темно - зеленого кольору, масою 1, 42 г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом, масою в висушеному стані 1,26 г.
В подальшому, ОСОБА_6 добровільно видав працівникам поліції придбаний у ОСОБА_4 наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс.
06.11.2024 співробітниками Одеського районного управління поліції № 2 ГУНП в Одеській області, на підставі ухвали слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого, зокрема, виявлено та вилучено:
- речовину рослинного походження сіро - зеленого кольору в паперовому згортці масою 12,23г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу у висушеному стані становить 11,02 г.;
- речовину рослинного походження сіро - зеленого кольору в паперовому згортці масою 0,36г, яка є наркотичним засобом, обіг якого обмежено - канабісом. Маса канабісу у висушеному стані становить 0,31г.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. При цьому пояснив, що на прохання знайомого ОСОБА_7 він придбав наркотичний засіб, оскільки знав, де його придбати. Після цього передав ОСОБА_7 наркотичний засіб, отримавши від останнього гроші. Усвідомлював, що вчиняє протиправне діяння. У скоєному щиро кається, просив суд не позбавляти його волі, зазначивши, що більше ніколи не матиме справи з наркотичними засобами.
Прокурор вважала, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України повністю доведена та об'єктивно підтверджується показами обвинуваченого. Вважала недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються. Враховуючи щире розкаяння обвинуваченого, просила призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 років, вирішити питання про долю речових доказів та судових витрат.
Захисник в судовому засіданні не заперечувала проти розгляду кримінального провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи особу обвинуваченого, просила звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежується допитом обвинуваченого в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому, суд з'ясував, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає ОСОБА_4 винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 307 КК України як незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують його покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, раніше не судимий, з його слів мешкає разом з матір'ю похилого віку, близько 20 років неофіційно працює у рибпорті, на обліку у лікарів нарколога чи психіатра не перебуває, до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить є щире каяття, обставини, що обтяжують покарання відсутні, та призначає покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 307 КК України.
Визначаючи справедливе покарання засудженій особі, суд виходить із положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950), ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року. Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» національні суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, у рішенні Європейського суду по справі від 03.10.2002 року «Бемер проти Німеччини» (Bohmer v. Germany), заява № 37568/97, зазначено: «…Суд насамперед відзначає, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому, навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання. Роблячи такий прогноз, кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати у зв'язку з відстрочкою...».
З урахуванням наведеного суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно ж до ч.1 ст.377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання, зокрема у разі звільнення від відбування покарання, внаслідок чого раніше застосований судом до підсудного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає скасуванню судом, а вказаний підсудний, - звільненню з-під варти в залі суду.
В силу ст.72 КК України та ураховуючи термін попереднього ув'язнення підсудного ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні з часу його затримання в порядку ст.208 КПК України 06.11.2024 року до дати постановлення цього вироку, суд вважає, що означений термін підлягає зарахуванню до строку призначеного за цим вироком покарання за правилами, передбаченими в ч.1 ст.72 КК.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
По справі понесені процесуальні витрати за проведення експертиз на суму 5571 грн 30 коп., які відповідно до ст. 124 КПК України слід стягнути з обвинуваченого.
Заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту, відповідно до ст. 174 КПК України, слід скасувати.
Керуючись статтями ч. 3 ст. 349, 371-373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України, і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Згідно із ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням на 2 (два) роки.
Відповідно до ч. 1, п. 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Початок іспитового строку засудженому ОСОБА_4 відраховувати з 17.01.2025 року.
Виходячи з вимог ст. 377 КПК України, запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, - скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду.
В порядку ст.ст. 72, 63 КК України, в строк покарання ОСОБА_4 зарахувати термін його попереднього ув'язнення у цьому кримінальному провадженні з 06.11.2024 року до дня постановлення вироку.
Скасувати арешт, застосований ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 11 листопада 2024 року (справа № 496/7135/24).
Речові докази по справі:
- паперовий згорток з речовиною рослинного походження темно-зеленого кольору у висушеному стані, поміщено до полімерного сейф пакету №PSP2093495, грошову купюру номіналом 200 грн. (ГЖ2810178), поміщено до полімерного сейф пакету №CRI1210042, фрагмент полімерної пляшки, яка на внутрішніх стінках має нашарування речовини темно - коричневого кольору, поміщено до полімерного сейф пакету №WAR1550759, паперовий згорток з речовиною рослинного походження темно - зеленого кольору у висушеному стані, поміщено до паперового конверту зразка НПУ; паперовий згорток з речовиною рослинного походження, темно-зеленого кольору у висушеному та подрібленому стані, яку було поміщено до полімерного сейф пакету №PSP1200317 та експрес тест IDT3000 LOT302723A ЕХР11/2026, який було поміщено до полімерного сейф пакету № PSP0015194, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ОРУП №2 ГУНП в Одеській області - знищити
- мобільний телефон REDMI ІМЕІ2: НОМЕР_1 , поміщено до полімерного сейф пакету №INP1005717 - повернути власнику ОСОБА_4 .
Стягнути зі ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судових експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів у загальному розмірі 5571 грн 30 коп.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення з урахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 349 КПК України.
Відповідно до ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд вважає за необхідне обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_1