Єдиний унікальний номер справи: 766/8718/23
Номер провадження: 22-ц/819/18/25
15 січня 2025 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Приходько Л. А.,
суддів: Базіль Л. В.,
Пузанова Л. В.,
секретар Андреєва В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Юрченко Наталії Сергіївни поданою від імені ОСОБА_2 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року у складі головуючого судді Скрипніка Л. А.,
встановив:
В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення коштів та штрафних санкцій за договором.
В обґрунтування своїх вимог вказував на те, що 09 лютого 2022 року між ним та ОСОБА_3 було укладеного попередній договір, який був посвідчений нотаріально. За умовами вказаного договору ОСОБА_3 зобов'язався продати ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 зобов'язався купити та прийняти у ОСОБА_3 жилий будинок з господарськими будівлями АДРЕСА_1 протягом 6 місяців з моменту укладання даного договору , тобто до 09 серпня 2023 року та укласти договір купівлі-продажу протягом цього строку на умовах передбачених даним договором.
На підтвердження зобов'язання укладення договору купівлі-продажу житлового будинку і на забезпечення виконання цього зобов'язання ОСОБА_1 сплачується ОСОБА_3 сума забезпечення виконання зобов'язання в розмірі 7000.00 доларів США, що на день підписання попереднього договору відповідає еквівалентові суми 195733.00грн. Вказана сума отримана відповідачем від позивача до моменту підписання попереднього договору в повному обсязі (пункт 8 попереднього договору).
Пунктом 16 цього ж договору сторонами врегульовано, що у разі не укладення договору купівлі-продажу протягом строку встановленого договором з вини ОСОБА_3 , то він зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути ОСОБА_1 штраф у розмірі 100% від суми забезпечення виконання зобов'язання, що була отримана ним за цим договором.
У зв'язку із військовою агресією рф та тимчасовою окупацією, в період з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року Херсонської територіальної громади, у строк визначений попереднім договором основний договір купівлі-продажу укладений не був.
Після деокупації частини Херсонської області та міста Херсона позивач неодноразово звертався до відповідача з метою укладення договору купівлі-продажу.
08 вересня 2023 року ОСОБА_3 була вручена заява-запрошення на 19 вересня 2023 року до нотаріальної контори для укладання договору купівлі-продажу. Проте у визначену дату ОСОБА_3 до нотаріуса не з'явився.
Посилаючись на викладене просив суд стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошові кошти у розмірі 7000.00доларів США передані за попереднім договором від 09 лютого 2022 року та грошові кошти у розмірі 7000.00доларів США в якості штрафу, передбаченого попереднім договором від 09 лютого 2022 року.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 кошти передані за попереднім договором укладеним 09 лютого 2022 року в сумі 7 000, 00 доларів США. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовано тим, що умови попереднього договору не було виконано сторонами у встановлені ним строки з огляду на наявність передбачених частиною 1 статті 617 ЦК України обставин (непереборної сили), а інших домовленостей з приводу виконання основного зобов'язання за цим договором у передбачений діючим законодавством спосіб ( статтями 635, 657 ЦК України) між сторонами досягнуто не було, сторони не досягли згоди та не уклали відповідний договір з приводу визначення нових строків укладення основного договору, та не дійшли іншої згоди щодо укладення основного договору купівлі-продажу нерухомого майна із нотаріальним його посвідченням, а тому такі кошти, з огляду на відсутність вини також і з боку позивача по справі із тих самих підстав, які були зазначені судом вище, повинні бути повернуті власнику в тому розмірі, в якому вони були ним передані відповідачу.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог в частині стягнення штрафу суд першої інстанції виходив з того, що до встановленої граничної дати виконання основного зобов'язання, а саме до 09 серпня 2022 року, основний договір не було укладено, з підстав, що не залежали від волі сторін, при цьому іншої дати, до якої б мав бути укладений Основний договір, сторони не погоджували та не фіксували шляхом зокрема укладення додаткових письмових договорів з цього приводу, що є обов'язковою умовою.
21 жовтня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Юрченко Н.С. подала через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Підставою апеляційного оскарження рішення суду представник заявника зазначила неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказуючи на відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості укладення основного договору внаслідок обставин непереборної сили та на недоведеність вини відповідача у неукладені основного договору купівлі-продажу.
При цьому зазначає, що суд не звернув уваги на те, що посвідчення договорів відчуження майна здійснювалося на підконтрольній території України, а у позивача була довірена особа, його мати ОСОБА_4 , якій він на підставі довіреності делегував відповідні повноваження і через цього представника позивач мав можливість звернутися до відповідача з пропозицією щодо укладення основного договору відразу після деокупації міста Херсона, що, на думку заявника, свідчить про відсутність у позивача наміру укладати основний договір купівлі-продажу жилого будинку. Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу не був оформлений саме з вини позивача, вважає, що грошова сума у розмірі 7000.00доларів США , яка була внесена на підтвердження зобов'язання щодо укладення договору купівлі-продажу, відповідно до умов попереднього договору має бути залишена відповідачу.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Петренко Н.О., діючи від імені ОСОБА_1 , поданому через систему «Електронний суд», вказувала на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Посилання в апеляційній скарзі на наявність у відповідача наміру укласти договір купівлі-продажу жилого будинку є лише власними твердженнями заявника та не підтверджуються жодними доказами.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник адвокат Юрченко Н.С. апеляційну скаргу підтримали за обставинами викладеними в апеляційній скарзі. Просили скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Відповідач будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Отже, зі змісту вказаної норми права вбачається, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. З врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
З огляду на вказане та враховуючи передбачені чинним процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, обізнаність учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача.
Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам рішення суду відповідає.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 09 лютого 2022 року було укладено нотаріально посвідчений попередній договір купівлі-продажу житлового будинку, в якому було визначено та погоджено сторонами усі істотні умови на яких буде укладено основний договір купівлі-продажу житлового будинку.
Згідно з пунктом 1 договору сторони домовились у строк до 09 серпня 2022 року укласти договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими та побутовими спорудами і будівлями під АДРЕСА_1 , на умовах, передбачених цим договором.
Пунктом 7 попереднього договору сторонами було узгоджено, що продаж будинку буде вчинено за 15 000.00доларів США., що на день підписання договору відповідає еквівалентові суми 419428.50грн, за встановленим Національним банку України обмінним курсом 1USD - 27.9619грн., тобто на 09 лютого 2022 року з урахуванням суми забезпечення зобов'язання в розмірі 7000.00доларів СЩА, переданого за даним договором до підписання. Суму продажу за житловий будинок, яку залишилося сплатити становить 8000.00 доларів США, покупець зобов'язаний сплатити у повному обсязі в момент підписання договору купівлі-продажу.
Згідно пункту 8 попереднього договору на підтвердження щодо укладення договору купівлі-продажу житлового будинку і на забезпечення виконання цього зобов'язання покупцем сплачується продавцеві суму забезпечення виконання зобов'язання в розмірі 7000.00 доларів США, що на день підписання договору відповідає еквівалентові суми 195733.30грн, за встановленим Національним банку України обмінним курсом 1USD - 27.9619грн. Зазначена сума отримана продавцем від покупця до моменту підписання даного договору в повному обсязі.
Згідно з пунктом 3 попереднього договору купівлі-продажу земельних ділянок одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Пунктом 12 попереднього договору визначено, що сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору , передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням.
Відповідно до пункту 13 попереднього договору зобов'язання, встановлене даним договором, припиняється, якщо договір купівлі-продажу не буде укладений протягом строку, встановленого пунктом 1 даного договору, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладання.
Пунктом 16 попереднього договору сторони погодили, що у разі якщо договір купівлі-продажу не буде кладений протягом строку встановленого пунктом 1 даного договору з вини продавця, то він зобов'язаний протягом трьох календарних днів з дня настання зазначеного строку повернути позивачу суму забезпечення виконання зобов'язання , отриману за даним договором та сплатити штраф в розмірі 100% від суми забезпечення виконання зобов'язання, що була отримана ним за цим договором.
24 лютого 2024 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14 березня 2022 року; з 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18 квітня 2022 року; з 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17 травня 2022 року; з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12 серпня 2022 року; з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07 листопада 2022 року; з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 58/2023 від 06 лютого 2023 року; з 20 травня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 254/2023 від 01 травня 2023 року; з 18 серпня 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 451/2023 від 26 липня 2023 року; з 16 листопада 2023 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 734/2023 від 06 листопада 2023 року; з 14 лютого 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 49/2024 від 05 лютого 2024 року; з 14 травня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 271/2024 від 06 травня 2024 року; з 12 серпня 2024 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 469/2024 від 23 липня 2024 року.
З 01 березня 2022року до 11 листопада 2022року Херсонська міська територіальна громада була тимчасово окупована російською федерацією (наказ Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією»).
14 вересня 2023 року ОСОБА_1 направив письмове повідомлення ОСОБА_3 , в якому просив з'явитись 19 вересня 2023 року о 10-00 год до нотаріальної контори за адресою АДРЕСА_2 для укладання договору купівлі-продажу житлового будинку.
Факт отримання вказаного повідомлення ОСОБА_3 визнав під час розгляду справи.
Згідно довідки приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Онищук У.О. від 19 вересня 2023 року вих.№254/01-16 07 вересня 2023 року до неї звернувся громадянин ОСОБА_1 з проханням записати на 19 вересня 2023 року на 10.00 годину його та громадянина ОСОБА_3 з приводу укладення між ними та посвідчення договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 . 19 вересня 2023 року на 10.00годину прийшов лише громадянин ОСОБА_5 .
01 жовтня 2023 року ОСОБА_1 направив на адресу ОСОБА_3 письмову вимогу про повернення йому протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги суму забезпечення виконання зобов'язання в розмірі 7000.00доларів США, отриману за попереднім договором від 09 лютого 2022 року.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 635 ЦК України встановлено, що попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.
Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладено протягом строку (у термін), встановлений попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі статтею 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, і одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
З огляду на викладене, на відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку невиконання зобов'язання.
Правила статті 570 ЦК України поширюються на випадки, коли договір було укладено, але одна із сторін ухиляється від його виконання.
Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише в разі наявності зобов'язання, яке повинно було виникнути на підставі договору купівлі-продажу.
Судом першої інстанції встановлено, що основний договір купівлі-продажу між сторонами не укладено.
Положення частини другої статті 635 ЦК України містять спеціальну норму, якою передбачено перелік правових наслідків порушення попереднього договору.
Цією нормою встановлено обов'язок сторони, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 635 ЦК України зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку, встановленого попереднім договором.
Відповідно до статті 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно із частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Отже укладення попереднього договору та виконання умов, які у ньому були передбачені, є лише передумовами для укладення основного договору, і не заміняє собою основний договір. И навпаки, внаслідок не укладення основного договору зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється.
Враховуючи наведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що основний договір не був укладений між сторонами внаслідок відсутності об'єктивної можливості укласти основний договір у визначений попереднім договором строк (до 09 серпня 2022 року) через тимчасову окупацію Херсонської міської територіальної громади з 01 березня 2022 року по 11 листопада 2022 року.
У запропоновані позивачем дату та час укладення основного договору та його нотаріальне посвідчення, відповідач не з'явився, пояснивши, під час розгляду справи, що його не влаштував нотаріус, запропонований ОСОБА_1 .
При цьому жодних доказів на підтвердження своїх доводів про надання ним своїх пропозицій щодо укладення основного договору відповідачем не надано.
Оскільки внаслідок не укладення основного договору зобов'язання, встановлене попереднім договором, припинено, отримані ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 7000.00доларів США, які є авансом, а не завдатком, підлягають поверненню позивачеві, незалежно від наявності чи відсутності вини покупця.
Наявність вини сторони попереднього договору ( необґрунтоване ухилення від укладення договору ) необхідно при вирішенні питання щодо застосування правових наслідків порушення попереднього договору відповідно до положень частини другої статті 635 ЦК України, яка передбачає відшкодування збитків другій стороні, завданих простроченням. Проте такі вимоги у даній справі не заявлялися.
Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції щодо стягнення грошової суми отриманої відповідачем за попереднім договором, зобов'язання за яким били припинені внаслідок не укладення основного договору апеляційна скарга не спростовують. Також апеляційна скарга не містить жодних доводів, що відмови у задоволення позовних вимог в частини стягнення штрафних санкцій, передбачених умовами попереднього договору.
Порушень судом норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів не встановлено.
Допущені судом першої інстанції описки у вступній та резолютивній частинах рішення, щодо по-батькові відповідача ( ОСОБА_6 замість ОСОБА_7 ), на правильність рішення не впливають, та можуть бути усуненні як за ініціативою суду, так і за заявою учасників справи в порядку визначеному статтею 269 ЦПК України.
На підставі частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням вимог закону, підстав для його скасування з мотивів, наведених у скарзі не має.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Дія рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року у цій справі, яка була зупинена ухвалою Херсонського апеляційного суду від 07 листопада 2024 року, підлягає відновленню.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 подану від імені ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року залишити без змін.
Відновити дію рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 04 вересня 2024 року у цій справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складений 17 січня 2025 року.
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: Л. В. Базіль
Л. В. Пузанова