Номер провадження: 22-ц/813/1993/25
Справа № 522/17476/22
Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.
Доповідач Кострицький В. В.
14.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року
за заявою представника позивача - адвоката Якових Євгена Володимировича про ухвалення додаткового рішення та заяву представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Оксюти М.О. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини ,-,-
26 грудня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), зареєстрований 25 листопада 2000 року, фактично припинив своє існування. У цьому шлюбі народилося двоє дітей. На даний момент молодший син проживає з матір'ю, яка перешкоджає батькові у спілкуванні з сином, що призводить до морального тиску на дитину. Наполягає, що ним виявлено, що ОСОБА_7 мала стосунки з іншою особою, в той час як її чоловік був у відрядженні. Після викриття зради, ОСОБА_7 залишила домівку з дитиною та відмовилася від спілкування з чоловіком. Незважаючи на спроби ОСОБА_8 врегулювати ситуацію, ОСОБА_9 продовжувала стосунки з іншим чоловіком, що призводило до конфліктів перед дитиною. ОСОБА_7 змінила замки у домі, обмеживши доступ батька до сина. Після оголошення воєнного стану в Україні, ОСОБА_10 запропонував евакуювати сім'ю, але отримав відмову. В результаті звернення до поліції було встановлено, що ОСОБА_7 та її син перетнули кордон з ОСОБА_11 . ОСОБА_10 провів пошуки сина в Молдові. Наразі ОСОБА_7 не дозволяє батьку та старшим дітям спілкуватися з молодшим сином, хоча раніше вони мали тісні сімейні зв'язки. Існують свідчення морально-психологічного тиску на молодшого сина з боку ОСОБА_12 та її нового партнера, спрямованого на відчуження дитини від батька та брата.
Виходячи з вищевикладених вимог позивач просив суд:
Визначити спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні сина ОСОБА_13 та спілкуванні з ним, шляхом встановлення систематичних зустрічей наступним чином:
- два вихідних дні (субота, неділя) кожні два тижня (перший та третій тиждень місяця) з 10:00 год. до 20:00 год., а також по 2 години ввечері кожної середи, четверга і п'ятниці тижня, за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 , без обов'язкової присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_3 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері;
- протягом 30 днів під час літніх канікул з виїздом за до країн Європейського Союзу, Туреччини, Єгипту та Республіки Молдови з 15.07 по 15.08 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 , з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з сином, без обов'язкової присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_3 супроводу дитини з місця її проживання на, побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері;
- протягом 7 днів у період зимніх канікул з виїздом за кордон до країн Європейського Союзу, Туреччини, Єгипту та Республіки Молдови з 03.01 по 10.01 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 , з ночівлею по місцю проживання батька чи його перебування на відпочинку разом з сином, без обов'язкової присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_3 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері;
- побачення ОСОБА_3 , у день народження сина ОСОБА_13 з 10:00 год до 20:00 год, шляхом чергування років, без обов'язкової присутності матері, з обов'язковим здійсненням ОСОБА_3 супроводу дитини з місця її проживання на побачення та повернення дитини за місцем її проживання до матері. Черговість років визначити наступним чином: ОСОБА_3 - у рік, який закінчується на непарне число, ОСОБА_2 - у рік, який закінчується на парне число;
- побачення під час усіх святкових заходів в освітніх закладах та/або інших місцях;
- необмежене спілкування з ОСОБА_13 особисто засобами: телефонного, поштового, електронного та іншого способу зв'язку (Viber, Skype, Telegram тощо);
- у разі хвороби ОСОБА_13 , якщо це припадає на день зустрічі, зустріч підлягає перенесенню на іншу погоджену з ОСОБА_3 дату, враховуючи інтереси сина, його стан здоров'я та потреби у повноцінному розвитку відповідно до віку дитини.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини було задоволено частково.
Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року стягнуто з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_15 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з доведеності сторонами розміру витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Не погодившись з вказаним рішенням 02 серпня 2024 року адвокат Оксюта М.О. звернулись з апеляційною скаргою.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року відкрито провадження за апеляційною скаргою апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року, ухвалою від 03 жовтня 2024 року у справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
23 грудня 2024 року адвокат Якових Є.В. подав до суду заяву, згідно якої між сторонами укладена мирова угода, яку вони просили затвердити ухвалою апеляційного суду та закрити провадження в даній справі на підставі статей 207, 373 ЦПК України.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 січня 2024 року заяву адвоката Якових Євгена Володимировича про затвердження мирової угоди по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини - задоволено.
Затверджено мирову угоду, укладену в цій справі між позивачем ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та відповідачем ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року - визнано нечинним.
Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини.
Представники сторін з'явились до судового засідання та надали свої пояснення.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів доходить до наступних висновків.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов'язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід'ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові ВП ВС у постанові від 05 липня 2023 у справі №904/8884/21.
Отже зважаючи на те, що рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 травня 2024 року - визнано нечинним, а провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи: Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення способу участі у вихованні дитини закрито, апеляційний суд вважає, що додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року, як невід'ємна частина рішення від 20 травня 2024 року також підлягає визнанню нечинним.
Керуючись ст. ст. 373-374, ЦПК України, апеляційний суд, -
Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 червня 2024 року - визнати нечинним.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено 16 січня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді О.Ю. Карташов
Ю.П. Лозко