Номер провадження: 22-ц/813/511/25
Справа № 521/13593/21
Головуючий у першій інстанції Мирончук Н. В.
Доповідач Кострицький В. В.
14.01.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2
відповідач - Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі»
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Мирончук Н.В., у приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», про визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
До Малиновського районного суду м. Одеси звернулась ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», про визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що 10.10.2020 року представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» відносно неї було складено акт про порушення № 8001366, яким зафіксовано порушення обліку електроенергії за адресою: АДРЕСА_1 .
Як вказала позивач, вона підписала даний акт із зауваженнями, що їй не було відомо про необлікові підключення, вказаною розеткою вона ніколи не користувалась, оскільки не знала про її існування.
Позивач стверджує, що цей акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, не відповідає вимогам законодавства, а саме:
- Акт не містить інформацію про необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: - меж балансової належності; - номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; - фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення;
- у Акті не відображена повністю схема електроживлення споживача. Тобто достеменно не було встановлено, чи є підключення безобліковим чи обліковується лічильником.
Позивач вказала, що оскільки зміст акту не відповідає дійсності, а тому вимога про сплату збитків є безпідставною, так як не доведено факту розкрадання електричної енергії та відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вказаного. Актом не встановлено метод розкрадання електричної енергії та не перевірено технічної можливості розкрадати електричну енергію.
На думку позивача, правопорушенням в електроенергетиці є не сам факт самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, а саме факт розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку, адже за відсутності факту розкрадання електроенергії відсутні і підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, так як і стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" і пункт 48 ПКЕЕН передбачають умову для настання такої відповідальності.
Позивач стверджує, що представниками електропостачальника не було встановлено, яким чином із змонтованої розетки з прихованою електропроводкою споживається та здійснюється розкрадання електричної енергії. Інспектори мали перевірити працездатність пристрою (розетки) та продемонструвати виявлене порушення споживачу на вимогу п. 1.24 Інструкції по складанню актів про порушення ПКЕЕН..
Як вказала позивач, працівники АТ "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" неуважно розгляну наявні у них матеріали, що призвело до винесення протиправного рішення.
На підтвердження своєї позиції позивач надала до суду лист від 23.03.2021 р. за №1390/20.3/8-21 представника НКРЕКП на її лист, та яким було вказано на порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N 312.
Окрім того, як вказала позивач, відповідачем було порушено право на участь у засіданні комісії з розгляду Акта та ознайомленні з матеріалами її та її представника:
- Відповідач спочатку відстрочив строк надання відповіді на адвокатський запит представника ОСОБА_1 , який стосувався суті справи, а у наступному відмовив у його задоволенні;
- ОСОБА_1 просила відкласти розгляд акту про порушення за своїми заявами і заявами представника, з метою отримання повної, точної і достовірної інформації на адвокатський запит з метою повноцінного захисту своїх прав на засіданні комісії;
- 23.11.2020 р. о 17.00 на електронну адресу представника Позивача надійшла відповідь, що у задоволенні її адвокатського запиту їй відмовлено і вона може ознайомитися з матеріалами, які слугували підставою для складення акта, безпосередньо на засіданні комісії, яке відбудеться 24.11.2020 р. з 09.00 по 12.00;
- карантинні обмеження, які на той час застосовувалися на території м. Одеси, не дозволяли, ні представнику Позивача, ні заявнику з'явитися на засідання з розгляду акта про порушення;
- пропозицією АТ «Одеські Електромережі» викладеною у листі від 06.11.2020 р. за № 110/03-5068, було повідомлено про можливість Кордон С.П. взяти участь у розгляді акта про порушення на 24.11.2020 року у режимі відеоконференції, але вказане не передбачено законодавством та в силу похилого віку ОСОБА_1 та хвороби її представника, це було неможливо.
Враховуючи викладене, з урахуванням уточненої позовної заяви (а. с. 75 - 81), позивач просила суд визнати недійсним та скасувати рішення комісії постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом комісії з розгляду актів про порушення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", від 24.11.2020 року, за № 261 та розрахунком до нього.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 квітня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі», про визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом комісії з розгляду актів про порушення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», від 24.11.2020 року, за № 261 та розрахунком до нього - відмовлено у повному обсязі.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, щокомісією з розгляду актів про порушення AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з метою дотримання вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ було обґрунтовано прийнято рішення про проведення засідання комісії без участі позивача та його представника.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги до AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Доводи апеляційної скарги.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.03.2023 - скасувати, винести нове рішення, яким ОСОБА_1 позовні вимоги - задовольнити у повному обсязі та визнати недійсним та скасувати рішення комісії постачальника електроенергії про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом комісії з розгляду актів про порушення АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" від 24.11.2020 р. за №261 та розрахунком до нього.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, судом проігноровано обставини справи, на які посилався позивач, та безпідставно не застосовано практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Вказує, що оскаржуване судове рішення не відображає наданих відповідачем у справі доказів і їх оцінки судом, які, за переконанням апелянта, вказували на відсутність причетності ОСОБА_1 до того правопорушення, у якому вона визнана винною, не обґрунтовуються мотиви відхилення доводів ОСОБА_1 ..
Наявні у справі доводи свідчать про наявність підстав для задоволення її позовної заяви, а тому оскаржуване рішення має бути скасоване як незаконне і необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Вказує, що зі змісту акту про порушення №8001366 від 10.10.2020 року вбачається, що даний акт не відповідає дійсності, тому вимога про сплату збитків є безпідставною, оскільки не доведено факту розкрадання електричної енергії та відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вказаного.
Актом не встановлено метод розкрадання електричної енергії та не перевірено технічної можливості розкрадати електричну енергію, оскільки правопорушенням в електроенергетиці є не сам факт самовільного підключення до об'єктів електроенергетики, а саме факт розкрадання споживачем електричної енергії у разі самовільного підключення і споживання електроенергії поза межами приладів обліку, адже за відсутності факту розкрадання електроенергії відсутні і підстави для цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків, так як і стаття 27 Закону України "Про електроенергетику" і пункт 48 ПКЕЕН передбачають умову для настання такої відповідальності.
Представниками електропостачальника не було встановлено, яким чином із змонтованої розетки з прихованою електропроводкою споживається та здійснюється розкрадання електричної енергії. Вказаною розеткою ОСОБА_1 ніколи не користувалась, оскільки не знала про її існування, як і було зазначено в зауваженнях до акта.
Інспектори мали перевірити працездатність пристрою (розетки) та продемонструвати виявлене порушення споживачу на вимогу п. 1.24 Інструкції по складанню актів про порушення ПКЕЕН.
Про невідповідність даного акта про порушення вимогам законодавства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) було надано висновок у листі від 23.03.2021 р. за №1390/203/8-21, тобто органом державної влади, який уповноважений на здійснення державного »контролю за діяльністю АТ «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» було вказано на порушення вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 N 312.
НКРЕКП встановило, що «згідно з схемою електроживлення споживача, наведеної в Акті, самовільне підключення виконано до дооблікового мідного проводу з перерізом 2x6 м.м.2 При цьому, ні на схемі, ні в Акті не зазначено місце самовільного підключення до електричної мережі».
Зі змісту відповідного листа НКРЕКП прийшло до висновку про те, що АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» не мало підстав для застосування положень глави 8.4. Розділу УП ПРЕЕ для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта.
ОСОБА_1 спочатку було обмежено у праві на захист її прав під час розгляду акта про порушення (не надавши жодної інформації, яка стосувалася підстав його складення), зіславшись на те, що вона зможе ознайомитися з матеріалами своєї справи на засіданні комісії АТ «ДТЕК Одеські Електромережі», а потім її просто було попереджено, що ОСОБА_1 не зможуть забезпечити явку на засідання комісії, з причини дії карантинних обмежень.
Також апелянт посилається на релевантну практику ВС з даного питання.
Щодо явки сторін.
Представники сторін з'явились до суду та надали суду свої пояснення.
Позиція апеляційного суду.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).
Колегією суддів встановлено, що позивач ОСОБА_1 , відповідно до Договору про користування електричною енергією, від 19.06.2013 року є споживачем електроенергії (а. с. 12 - 13).
Вказане сторонами не оспорюється та не спростовується.
10.10.2020 року уповноваженими представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» при проведенні перевірки на предмет дотримання ОСОБА_1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, було виявлено порушення, а саме: «ПРРЕЕ п. п. 1 п. 5.5.5 та п. п. 8 п. 5.5.5 самовільне підключення електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» з порушенням схеми улаштування розетки поза приладом обліку, частина електроенергії споживається безобліково. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. При контрольному огляді виявити неможливо. Порушення продемонстровані споживачу», про що в присутності ОСОБА_1 було складено Акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року (а. с. 17 - 18).
Зазначений Акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, було підписано ОСОБА_1 із зауваженням « ОСОБА_3 не знала что эта розетка подключена мимо счетчика» (а. с. 18).
24.11.2020 року комісією з розгляду актів про порушення АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було розглянуто акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, та прийнято рішення:
«Розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (зі змінами), проводиться у відповідності до пунктів 8.4.2.7, 8.4.7, 8.4.8.3., 8.4.13, положення п. 8.4. ПРРЕЕ за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, по допустимому тривалому струму подовжувача 16А (що зафіксовано на відеоматеріалах та зазначено у поясненні до акту про порушення) за тарифами, які діяли протягом розрахункового періоду.
Обсяг не облікованої електроенергії складає 9267 кВт*год на суму 26203,64 грн, в т. ч. ПДВ».
Як вбачається з протоколу № 261, від 24.11.2020 року, акт розглядався у відсутність споживача, про дату засідання повідомлений листом від 06.11.2020 року № 110/03-5068 (а. с. 19).
Відносини між громадянами (споживача електричної енергії) та енергопостачальниками станом на момент виникнення спірних правовідносин врегульовані, зокрема, Законом України «Про ринок електричної енергії», «Привалами роздрібного ринку, електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 та Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 1.2.1. ПРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання електричної енергії здійснюється за умови постачання електричної енергії на підставі Договору про постачання електричної енергії.
Згідно п. 1.2.5 укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
На підставі ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом, а у розумінні п. 62 ч. 1 ст. 1 цього Закону учасником ринку є також і споживач.
Побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об'єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
Як вже було встановлено, відповідно акту про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, фахівцями АТ «ДТЕК Одеські електромережі» зафіксовано порушення, а саме: «ПРРЕЕ п. п. 1 п. 5.5.5 та п. п. 8 п. 5.5.5 самовільне підключення електропроводки до електромережі АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» з порушенням схеми улаштування розетки поза приладом обліку, частина електроенергії споживається безобліково. Електроенергія споживається, приладом обліку не враховується. При контрольному огляді виявити неможливо. Порушення продемонстровані споживачу».
Акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, було підписано ОСОБА_1 із зауваженням « ОСОБА_3 не знала что эта розетка подключена мимо счетчика».
Дослідивши наданий стороною відповідача відеозапис порушення (а. с. 96), суд вбачає наступне.
Працівником АТ «ДТЕК Одеські електромережі» фіксується відсутність руху покажчиків лічильника № 5056675, встановленого у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , при одночасному ввімкненні приладів (фен, телевізор та ін) в подовжувач, провід якого веде в іншу кімнату (під кімнатним килимом), та вилка якого ввімкнута у розетку. Далі працівник АТ «ДТЕК Одеські електромережі» спеціальним приладом демонструє факт підключення розетки повз приладу обліку, оскільки електроенергія споживається, але приладом обліку не враховується.
Суд першої інстанції вірно прийняв вказаний відеозапис як належний та допустимий доказ, оскільки, працівником АТ «ДТЕК Одеські електромережі» його було зазначено у Акті про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року.
Підпунктом 4 ч. 2 ст. 77 вказаного Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
З урахуванням п. п. 3 п. 5.1.1 Правил, оператор системи має право серед іншого проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії.
Таким чином, на думку колегії суддів, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність порушення позивачкою ОСОБА_1 ЗУ «Про ринок електричної енергії», зокрема, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Стосовно доводів апелянта, що Акт про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, не відповідає вимогам законодавства, то суд не приймає вказані доводи, так як ті спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Так, відповідно до п. 8.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, передбачалось, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням:
- меж балансової належності;
- перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;
- номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;
- фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Згідно до Акту про порушення № 8001366 від 10.10.2020 р., складеного у присутності позивача, вбачається, що за формою він відповідає додатку 8 ПРРЕЕ. В акті про порушення зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача. У графічному зображенні схеми підключення електроустановки споживача, яка наводиться в акті, зазначені межі балансової належності, переріз, номінальна напруга та матеріал всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення.
Крім того, актом про порушення № 8001366 від 10.10.2020 р. зафіксовано порушення, яке за змістом відповідає п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі з порушенням схеми обліку.
Зазначене, також, не оспорюється стороною позивача.
Відповідно до 8.4.13. Правил у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6-8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п.,кВт·год),визначається за формулою 8 цієї глави. При цьому час використання самовільного підключення протягом доби (t вик.с.п.) приймається рівним 8 год.
Пунктом п. 8.2.6. Правил встановлено, що на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.
У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Окрім того, в силу підпункту 4 ч. 2 ст. 77 ЗУ «Про ринок електричної енергії», згідно якого, правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, не заслуговують на увагу доводи позивача, що вимога про сплату збитків є безпідставною, так як не доведено факту розкрадання електричної енергії та відсутні належні та допустимі докази на підтвердження вказаного.
Крім того, апеляційний суд не може прийняти до уваги твердження представника позивача про порушення прав ОСОБА_1 в частині надання можливості бути присутньою на засіданні комісії при розгляді Акту про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, так як:
- ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про розгляд справи;
- АТ «ДТЕК Одеські електромережі» повідомили ОСОБА_1 про її можливість взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції;
Щодо розгляду Акту про порушення № 8001366, від 10.10.2020 року, в той час як представником Кордон С.П. були подані заяви про відкладення засідання, що суд зазначає, що під час складання Акту про порушення № 8001366, 10.10.2020 р., зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 20.10.2020 року, про що Кордон С.П. склала особистий підпис.
Враховуючи звернення позивача та його представника, засідання комісії з розгляду Акту про порушення було перенесено, про що ОСОБА_1 повідомлялась у строки, передбачені п. 8.2.6 ПРРЕЕ: про перенос на 05.11.2020 р., про перенос на 24.11.2020 р.
Зазначене під час розгляду даної справи не було спростовано стороною позивача.
Між тим, відповідно до абз. 7 п. 8.2.6 ПРРЕЕ (дійсний на час виникнення спірних правовідносин), акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.
Тому, комісією з розгляду актів про порушення AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» з метою дотримання вимог п. 8.2.6 ПРРЕЕ було обґрунтовано прийнято рішення про проведення засідання комісії без участі позивача та його представника.
Виходячи з системного аналізу наведених норм права та доказів, вивчених у судовому засіданні, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої вимоги до AT «ДТЕК ОДЕСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ», про визнання недійсним та скасування рішення комісії постачальника електроенергії не знайшли підтвердження в ході судового розгляду, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити.
Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною позивача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.
Посилання апелянта, що оскаржуване судове рішення не відображає наданих відповідачем у справі доказів і їх оцінки судом, які, за переконанням апелянта, вказували на відсутність причетності ОСОБА_1 до того правопорушення, апеляційний суд не приймає, оскільки судом було надано оцінку всім поданим доказам з якою погоджується і колегія суддів.
Посилання апелянта не розгляд справи без участі споживача не є слушними так як представником ОСОБА_1 були подані заяви про відкладення засідання, що суд зазначає, що під час складання Акту про порушення № 8001366, 10.10.2020 р., зазначено, що комісія оператора системи з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 20.10.2020 року, про що Кордон С.П. склала особистий підпис. Враховуючи звернення позивача та його представника, засідання комісії з розгляду Акту про порушення було перенесено, про що ОСОБА_1 повідомлялась у строки, передбачені п. 8.2.6 ПРРЕЕ: про перенос на 05.11.2020 р., про перенос на 24.11.2020 р..Зазначене під час розгляду даної справи не було спростовано стороною позивача.
Доводи апеляційної скарги, що представниками електропостачальника не було встановлено, яким чином із змонтованої розетки з прихованою електропроводкою споживається та здійснюється розкрадання електричної енергії, та вказаною розеткою ОСОБА_1 ніколи не користувалась, оскільки не знала про її існування, як і було зазначено в зауваженнях до акта, спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом наданим стороною відповідача, та змістом акту.
Посилання апелянта на судову практику не є ревалентною, так як випадки які розглядав ВС не є подібними до вказаної оскільки судом встановлений факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем.
Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням та посилання які містяться в ній є власним трактуванням норм законодавства, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих сторонами доказів, оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду першої інстанції по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначає у апеляційній скарзі скаржник.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Частиною першою статті 229 ЦПК України передбачено, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі, у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Докази та обставини, ні які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, висновки суду першої інстанції є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.
Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм процесуального закону.
З огляду на наведене вбачається, що судом з дотриманням вимог ст. ст. 89,263 ЦПК України дана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 березня 2023 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 15 січня 2025 року.
Головуючий суддя В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко