“15» січня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
учасника судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР за №12021152200000123 за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 на вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вертіївка, Ніжинського району Чернігівської області, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ,
- обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України,
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Вироком Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення експертиз в сумі 5 972,32 грн.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка», ТОВ “ГРЕЙН АГРОТРАНС» про стягнення майнової та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» майнову шкоду в розмірі 28 939 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. В задоволені іншої частини вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Комунального некомерційного підприємства "Кривоозерська багатопрофільна лікарня" Кривоозерської селищної ради витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в сумі 91 036,71 грн.
Скасовано заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна. Вирішено питання про речові докази.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 просить вирок у частині вирішення цивільного позову змінити.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА'' на користь ОСОБА_8 майнову шкоду в розмірі 28 939 грн. та моральну шкоду в розмірі 1 446,95 грн.
Стягнути з ТОВ «ГРЕЙН АВТОТРАНС» на користь ОСОБА_8 моральну шкоду у розмірі 18 553,05 грн.
У іншій частині вирок залишити без змін.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
Вважає, що вирок у частині задоволення цивільного позову у частині стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» моральної шкоди має бути змінений, так як він був ухвалений з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи (неповнота судового розгляду), а також з неправильним застосуванням норм матеріального права, що полягає у наступному.
Апелянт погоджується з вироком суду в частині стягнення витрат на лікування з ПрАТ «СК «УНІКА» в розмірі 28 939 грн., так як такі витрати підтверджуються матеріалами справи.
Водночас, апелянт не погоджується з стягненням на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, вважаючи, що оскаржуване рішення в цій частині не узгоджується з нормами спеціального закону.
Посилається на ст. 26-1 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальна власників наземних транспортних засобів», згідно якої, страховиком відшкодовується потерпілому фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Зазначає, що оскільки позовні вимоги щодо страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю, задоволені в розмірі 28939,00 грн., то відшкодування моральної шкоди зі Страховика має обраховуватися в розмірі 5 відсотків від суми такої виплати, тобто в сумі 1 446,95 грн (28939,00 х 5% = 1 446,95 грн.)
Позиції інших учасників судового провадження.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник цивільного відповідача ТОВ “ГРЕЙН АГРОТРАНС» - адвокат ОСОБА_9 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 як водія транспортного засобу MAN TGX 18.440 д.н., який перебував у з'єднанні з напівпричепом BODEX р.н., була забезпечена за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 204313864 та № 207238753, виданих ПрАТ «СК «Уніка» з лімітами відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров'ю 260 000 грн.
Вказує, що ПрАТ «СК «Уніка», уклавши договір з ТОВ «ГРЕЙН АГРОТРАНС» щодо страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів, а саме автомобіля MAN TGX 18.440 д.н., який перебував у з'єднанні з напівпричепом BODEX р.н., при настанні страхового випадку, тобто вчинення водієм ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди саме на цих транспортних засобах, несе цивільно-правову відповідальність за спричинення потерпілому майнової та моральної шкоди в межах ліміту відповідальності.
Зазначає, що із позовної заяви вбачається, що розмір майнової та моральної шкоди не виходить за межі ліміту страхової відповідальності.
Також вважає, що вимоги апелянта можуть стосуватися самої ПрАТ «Страхова компанія «Уніка», а ніяким чином не ТОВ «ГРЕЙН АВТОТРАНС».
Встановлені судом першої інстанції обставини.
07 липня 2021 року близько 15 год. 00 хв., в денний час доби, при сонячному освітленні, ОСОБА_7 , керуючи автомобілем-тягачем марки «MAN», модель TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 , у з'єднанні із спеціалізованим напівпричепом марки «BODEX», моделі KIS 3W, р.н. НОМЕР_2 , рухався по сухій, чистій проїжджій частині автодороги М-05 «Київ-Одеса», яка має чотири смуги (включаючи асфальтовану ділянку проїжджої частини поза її межами), призначені для руху в двох напрямках (по дві в кожному напрямку), на яких транспортні потоки протилежних напрямків розділені розподільчим металевим відбійником, а транспортні потоки, призначені для руху в одному напрямку, розділені лінією дорожньої розмітки 1.5 Розділу 34 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами та доповненнями (далі - ПДР України), та межі проїжджої частини позначені лінією дорожньої розмітки 1.2 Розділу 34 ПДР України, в напрямку від м. Одеса до м. Київ, у правій смузі руху, зі швидкістю близько 70 км/год.
В цей же час, за вказаних дорожніх умов, на ділянці вищевказаної автодороги, в районі 295 км., проводилися дорожні роботи працівниками ТОВ будівельна компанія «Ескадор», пов'язані з нанесенням дорожньої розмітки. Перед початком ділянки автодороги, на якій проводилися роботи встановлені дорожні знаки 1.37 «Дорожні роботи», 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 50 км.», 4.8 Об'їзд перешкоди з лівого боку. Крім цього, межах правої смуги руху, під керуванням водія ОСОБА_8 , з встановленими проблисковими маячками оранжевого кольору, та встановленими на задній частині кузова дорожніми знаками 1.37 «Дорожні роботи», 4.8 Об'їзд перешкоди з лівого боку рухався вантажний-спеціалізований бортовий (з краном маніпулятором), автомобіль марки «УМЗ МОДУС», моделі АВ-501.11 р.н. НОМЕР_3 , зареєстрований за ТОВ будівельна компанія «ЕСКАДОР», на кузові якого знаходився ОСОБА_10 , яким здійснювався збір дорожніх конусів.
Водій ОСОБА_7 , рухаючись в обраному ним напрямку, в районі 295 км. + 387 м. автодороги М-05 «Одеса-Київ», яка пролягає в межах території Кривоозерської селищної ради Первомайського району Миколаївської області, грубо порушив вимоги ПДР України, а саме:
- п.п, 2.3 «б» «Бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
- п.п. 12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
- п.п. 13.1. «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;
внаслідок чого допустив зіткнення передньою лівою частиною керованого ним автомобіля марки «MAN», модель TGX 18.440, р.н. НОМЕР_1 , у з'єднанні із спеціалізованим напівпричепом марки «BODEX», моделі KIS 3W, р.н. НОМЕР_2 , та задньою частиною автомобіля марки «УМЗ МОДУС», моделі АВ-501.11, р.н. НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_8 .
Внаслідок даної ДТП, водій автомобіля марки «УМЗ МОДУС», моделі АВ-501.11 р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого вивиху акроміального кінця правої ключиці з розривом зв'язок, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості. Пасажир автомобіля марки «УМЗ МОДУС», моделі АВ-501.11, р.н. НОМЕР_4 , ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому кісток лівої гомілки в нижній треті, рани лівої гомілки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_7 вимог 2.3 «б», 12.3 та 13.1 ПДР України, які знаходяться у прямому причинному зв'язку із наслідками, що настали.
Своїми діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому ОСОБА_8 середньої тяжкості тілесні ушкодження та заподіяли тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_11 .
Приймаючи рішення за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка», товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙН АГРОТРАНС» про стягнення в солідарному порядку майнової шкоди в розмірі 28 939 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_7 та ТОВ “ГРЕЙН АГРОТРАНС» про стягнення майнової та моральної шкоди задоволенню не підлягають, а майнова шкода в розмірі 28 939 грн. та моральна шкода в розмірі 20 000 грн. підлягають стягненню з ПрАТ “Страхова компанія “Уніка».
Позиції учасників судового провадження.
Представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 надіслала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в заяві підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просив вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники судового провадження повідомлені про дату та час апеляційного розгляду, до суду не з'явились. Причини неявки не повідомили. Їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційній суд дійшов таких висновків.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України є правильними та апелянтом в цій частині не оспорюються.
Також апелянтом не оспорюється призначене ОСОБА_7 покарання, а тому відповідно до вимог ст. 406 КПК України вирок в цій частині не перевіряється.
Що стосується вирішення судом цивільного позову потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_7 , приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка», товариства з обмеженою відповідальністю “ГРЕЙН АГРОТРАНС» про стягнення в солідарному порядку майнової шкоди в розмірі 28 939 грн. та моральної шкоди в розмірі 50 000 грн., апеляційний суд встановив наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Як передбачено ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Дані вимоги закону судом дотримано в повній мірі.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 як водія транспортного засобу MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , який перебував у з'єднанні з напівпричепом BODEX р.н. НОМЕР_5 , була забезпечена за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 204313864 та № 207238753, виданих ПрАТ “СК “Уніка» з лімітами відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров'ю по 260 000 грн. кожний.
Страхова компанія “Уніка», уклавши договори з ТОВ “ГРЕЙН АГРОТРАНС» щодо страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортних засобів, а саме: автомобіля MAN TGX 18.440 д.н. НОМЕР_1 , який перебував у з'єднанні з напівпричепом BODEX р.н. НОМЕР_5 , при настанні страхового випадку, тобто вчинення водієм ОСОБА_7 дорожньо-транспортної пригоди саме на цих транспортних засобах, несе цивільно-правову відповідальність за спричинення потерпілому ОСОБА_8 майнової та моральної шкоди в межах ліміту відповідальності.
Приймаючи оскаржуване рішення в частині вирішення цивільного позову, суд першої інстанції послався на вимоги ст. 1194 ЦК України, згідно яким особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)
Під час судового розгляду встановлено, що розмір майнової та моральної шкоди не виходить за межі ліміту страхової відповідальності.
Судом першої інстанції встановлено, що розмір майнової шкоди, заявлений ОСОБА_8 , підтверджується випискою із медичної картки стаціонарно хворого ОСОБА_8 : копіями чеків та квитанцій на придбання ліків на загальну суму 28 939 грн., яка підлягає стягненню з приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» відповідно до полісів № 204313864 та №207238753 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Щодо відшкодування моральної шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню та цивільно-правова відповідальність за відшкодування моральної шкоди також покладається на страховика ПрАТ “Страхова компанія “Уніка» відповідно до полісів № 204313864 та №207238753 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що передбачено ст. 23 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Цивільний позивач - потерпілий ОСОБА_8 , визначив розмір моральної шкоди в сумі 50 000 грн., однак, на переконання суду першої інстанції, не обґрунтував зазначений розмір належним чином.
Беручи до уваги, що потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, внаслідок чого перебував на стаціонарному лікуванні упродовж 12 ліжко/днів, на що лікарнею було витрачено кошти в розмірі 15 313,32 грн, а потерпілим витрачено додатково на лікування 28 939 грн., загальний розмір витрат складає 44252 грн.
З урахуванням ступеню тяжкості отриманих тілесних ушкоджень, не тривалий період лікування, суд першої інстанції вважав за доцільне стягнути на користь ОСОБА_8 із ПрАТ “Страхова компанія “Уніка» моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., що буде відповідати вимогам розумності та справедливості.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги пред'явлені до ОСОБА_7 та ТОВ “ГРЕЙН АГРОТРАНС» про стягнення майнової та моральної шкоди задоволенню не підлягають, а майнова шкода в розмірі 28 939 грн. та моральна шкода в розмірі 20 000 грн. підлягає стягненню з ПрАТ “Страхова компанія “Уніка».
З даними цими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 вважає, що вирок у частині задоволення цивільного позову у частині стягнення з ПрАТ «СК «УНІКА» моральної шкоди має бути змінений, так як він був ухвалений з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи (неповнота судового розгляду), а також з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Разом з тим, ці доводи не є слушними, з огляду на таке.
Так, розрахунок розміру страхового відшкодування проводиться страховою компанією на підставі Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальна власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон).
Згідно ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 23 Закону, шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Порядок здійснення відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням потерпілого регулюється ст. 24 Закону.
Згідно п. 24.1 Закону, у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються, обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого відповідному закладу охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.
Відповідно до абз. 3 п. 24.1 ст. 24 Закону, зазначені в цьому пункті витрати необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідно закладом охорони здоров'я.
Апелянт погодився з вироком суду в частині стягнення витрат на лікування з ПрАТ «СК «УНІКА» в розмірі 28 939 грн., так як такі витрати підтверджуються матеріалами справи.
Разом з тим, є безпідставними доводи апелянта про те, що стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, не узгоджується з нормами спеціального закону.
Так, представник ПрАТ «СК «УНІКА» послався на ст. 26-1 Закону, згідно якої страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Разом з тим, ця норма закону передбачає окремі випадки, у яких страховиком відшкодовується моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю та ця норма діє лише щодо окремих категорій осіб.
Окрім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, із позовної заяви вбачається, що розмір майнової та моральної шкоди не виходить за межі ліміту страхової відповідальності, яка була забезпечена за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за № 204313864 та № 207238753, виданих ПрАТ “СК “Уніка» з лімітами відповідальності страховика за шкоду заподіяну життю та здоров'ю по 260 000 грн. кожний.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що майнова шкода в розмірі 28 939 грн. та моральна шкода в розмірі 20 000 грн. підлягає стягненню саме з ПрАТ “Страхова компанія “Уніка».
За такого, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку з підстав зазначених в апеляційній скарзі. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 412, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова компанія «Уніка» ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Доманівського районного суду Миколаївської області від 04 вересня 2024 року щодо ОСОБА_7 , - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_12