Справа № 127/2697/23
Провадження № 88-ц/801/1/2025
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Войтко Ю. Б.
17 січня 2025 рокуСправа № 127/2697/23м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
судді - доповідача: Войтка Ю. Б.,
суддів: Ковальчука О.В., Стадника І. М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді доповідача - Войтка Ю. Б. та суддів Ковальчука О. В., Сала Т. Б. у заяві ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у цивільній справі № 127/2697/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку,
встановив:
До Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2024 року у цивільній справі № 127/2697/23 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку.
Відповідно до протоколу передачі судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 06 січня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий - суддя Войтко Ю. Б., судді: Ковальчук О. В., Сало Т. Б.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 січня 2025 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Вінницького апеляційного суду від 21 травня 2024 року залишено без руху.
16 січня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід суддям Вінницького апеляційного суду Войтку Ю. Б., Ковальчуку О. В., Салу Т. Б., у зв'язку сумнівами в неупередженості і об'єктивності суддів. Заява мотивована тим, що судді приймали участь у розгляді даної цивільної справи №127/2697/23 та діяли не у спосіб, визначений процесуальним законом, надмірним формалізмом та неправомірним обмеженням права на доступ до суду, як елемента права на справедливий суд згідно ст. 6 Конвенції з прав людини.
Згідно даних електронного табеля обліку робочого часу у комп'ютерній програмі "Д-3", суддя Сало Т. Б., який входить до складу колегії суддів з 13 січня 2025 року по 19 січня 2025 року перебуває у відпустці, тому відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 17 січня 2025 року суддю Сала Т. Б. замінено на суддю Стадника І. М.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частин другої, третьої статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Однак всупереч вимог законодавства заявник ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтував свою заяву, та не врахував, що згідно норм ЦПК України задоволення відводу можливе у разі існування передбачених законом підстав, що є доведеними та обґрунтованими.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом частин першої, другої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Презумпція особистої неупередженості діє до тих пір, поки не доведено інше.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини «безсторонність», як правило, означає відсутність упередженості або необ'єктивності, а її існування або відсутність можуть встановлюватися різними шляхами. Існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, при якому мають ураховуватися особисті переконання та поведінка конкретного судді (тобто чи мав суддя будь-які особисті упередження або чи був він об'єктивним у цій справі); та (іі) об'єктивним критерієм, тобто шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд (та, серед інших аспектів, його склад) достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Критерієм суб'єктивної безсторонності є відсутність з боку судді умисних або необережних дій чи висловлювань, які б свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у вирішенні справи або іншим чином давали б підстави сумніватися в його неупередженості.
У контексті об'єктивного критерію, крім поведінки судді, слід визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає у якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об'єктивно обґрунтованим. Об'єктивний критерій в основному стосується ієрархічних чи інших зв'язків між суддею та іншими учасниками провадження. У зв'язку з цим навіть зовнішні прояви мають певну важливість, або іншими словами, «правосуддя має не лише здійснюватися, має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається його незгода з процесуальними рішеннями суддів у даній справі щодо розгляду поданої ним апеляційної скарги, а тому заява про відвід суддям Войтку Ю. Б., Ковальчуку О. В., Салу Т. Б. не свідчить про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України для відводу суддів.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже судом не встановлено і матеріалами скарги не підтверджується наявність обставин, які б дійсно викликали сумніви в неупередженості або об'єктивності суддів Войтка Ю. Б., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.. при розгляді вказаної справи, заінтересованості у розгляді справи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а тому подану заяву необхідно передати до канцелярії суду для визначення судді в порядку частини першої статті 33 ЦПК України для вирішення питання про відвід.
Керуючись ст. 36, 39, 40, 381 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 , суддям Войтку Ю. Б., Ковальчуку О. В., Салу Т. Б., необґрунтованим.
Вирішення питання про відвід передати на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає вказану справу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Ю. Б. Войтко
Судді: О. В. Ковальчук
І. М. Стадник