Справа № 766/10410/21
н/п 2-з/766/106/25
про відмову в задоволенні заяви про застосування зустрічного забезпечення
16.01.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Шестакова Я.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Крижановського Миколи Михайловича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Куниця Валерія Валеріївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток житлового будинку, визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності, -
Представник заявника - адвокат Крижановський М.М. 10.01.2025 року звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із вищезазначеною заявою у якій просить вжити заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов'язання позивача внести на депозитний рахунок Херсонського міського суду Херсонської грошові кошти в розмірі 737698,08 грн.
Ухвалою суду від 09.07.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 31.08.2021 року у справі №766/10410/21 вжито заходи забезпечення позову.
10.01.2025 року представник заявника - адвокат Крижановський М.М. 10.01.2025 року звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову.
В обґрунтування заяви зазначає, що наявність заходів забезпечення позову перешкоджає відповідачу продати спірний будинок та отримати грошові кошти від його продажу, існує загроза, що будинок внаслідок обстрілів м. Херсон може бути знищений або пошкоджений, тому, на думку представника відповідача, суд повинен вжити заходи зустрічного забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до з наступного.
Постановою Херсонського апеляційного суду від 31.08.2021 року у справі №766/10410/21 заяву про забезпечення позову задоволено частково, вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та заборони суб?єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним та приватним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію прав та вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на набуття, зміну чи припинення речових прав та вносити будь-які зміни до Державного реєстру речових прав на зазначене нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч.1,2,3,4 ст.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов'язаних із забезпеченням позову.
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.
При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Предметом позову є оспорення договорів купівлі-продажу будинку, іпотекодавцем якого був позивач та власником якого внаслідок оспорюваних правочинів став ОСОБА_1 , а також неправомірність рішення щодо реєстрації права власності на будинок з підстав порушення вимог законів України.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за виключенням випадків, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України, згідно з якою суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Такої ж позиції дотримується і В верховний Суд, яка викладена в постанові в справі № 753/2380/18-цз від 19 квітня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Крім того, суд зважає на те, що відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Приймаючи до уваги, що позивач має зареєстроване місце проживання на території України, з огляду на заяву представника відповідача, суд не вбачає належних доказів на підтвердження вичерпного переліку вимог щодо застосування зустрічного забезпечення, відповідно до норм чинного цивільного законодавства України.
На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 81, 149-154,259,260,353 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Крижановського Миколи Михайловича про зустрічне забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа: Приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Куниця Валерія Валеріївна про визнання недійсним договору купівлі-продажу часток житлового будинку, визнання протиправним та скасування рішень про державну реєстрацію права власності - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 16.01.2025 року.
СуддяЯ. В. Шестакова