Справа № 486/119/25
Провадження № 1-кс/486/19/2025
17 січня 2025 року м. Південноукраїнськ
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , розглянув клопотання прокурора Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16 січня 2025 року за №12025152120000015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
16 січня 2025 року прокурор Южноукраїнського відділу Вознесенської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому просить накласти арешт на вилучений під час огляду речі 16 січня 2025 року, мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який було упаковано до сейф пакету PSP 2003805, що полягає у забороні користування та розпорядження вказаним майном, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати та відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Клопотання прокурор мотивує тим, що в провадженні СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадженні за № 12025152120000015 від 16 січня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що 15 січня 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївської області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 03 січня 2025 року близько о 17:00 год. невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 вчинила крадіжку мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю близько 30000 грн та банківської картки АТ «Ощад банк» № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), використовуючи яку в подальшому в період часу близько 03 січня 2025 року по 19:00 год. 05 січня 2025 року, заволоділа грошовими коштами, сума яких встановлюється.
16 січня 2025 року в ході допиту потерпілого ОСОБА_4 встановлено, що в літку близько 2021 року потерпілий особисто за власні кошти в магазині «Кібернетики» придбав мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за грошові кошти в сумі близько 30000 грн. В подальшому потерпілий їм користувався, телефон був повністю справний, без будь-яких явних механічних ушкоджень. 03 січня 2025 року знаходячись за місцем мешкання до потерпілого в гості прийшла раніше мало знайома йому особа на ім'я ОСОБА_5 з якою він вживав алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_5 пішла з місця мешкання потерпілого, після чого останній виявив відсутність мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Під час допиту ОСОБА_6 стало відомо, що 03 січня 2025 року остання разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_7 прийшли до мало знайомого їй чоловіка на ім'я ОСОБА_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де разом відпочивали та вживали алкогольні напої. Під час розмови з ОСОБА_8 остання попрохала у нього вищевказаний мобільний телефон зателефонувати, на що ОСОБА_8 погодився та надав його. Далі остання взяла мобільний телефон та направилась до себе додому. Наступного дня, 04 січня 2025 року ОСОБА_5 використовуючи вказаний телефон зайшла в мобільний додаток «Ощад Банк» (при цьому змінила пін код), після чого використовуючи банківську карту «Ощад Банка» потерпілого взяла грошові кошти на його ім'я.
16 січня 2025 року в ході огляду речі, ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету PSP 2003805.
16 січня 2025 року ст. слідчим СВ відділення поліції № 3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області вилучені матеріальні об'єкти визнані речовими доказами.
Враховуючи, що наявні всі законні підстави для накладення арешту на вилучене майно з метою збереження їх, як речових доказів, оскільки незастосування арешту на майно може призвести до його приховування, зникнення, втрати, відчуження майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Крім того, майно має сліди злочину, які можуть бути використані, як докази під час проведення досудового розслідування, а також для проведення необхідних криміналістичних експертиз.
Зважаючи на те, що іншим способом довести обставини, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні неможливо, звернувся з клопотанням.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Заслухавши прокурора, дослідивши докази, додані до клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025152120000015 внесені відомості за ч. 4 ст.185 КК України. Короткий виклад обставин: 15 січня 2025 року до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївської області надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 03 січня 2025 року близько о 17:00 год. невідома особа, таємно, шляхом вільного доступу, перебуваючи в приміщенні кв. АДРЕСА_1 вчинила крадіжку мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , вартістю близько 30000 грн. та банківської картки АТ «Ощад банк» № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ), використовуючи яку в подальшому в період часу близько 03 січня 2025 року по 19:00 год. 05 січня 2025 року, заволоділа грошовими, сума яких встановлюється.
Відповідно до постанови від 16 січня 2025 року, досудове розслідування здійснює група слідчих в складі - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
Згідно постанови від 16 січня 2025 року визначено групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, серед яких ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
Відповідно до протоколу допиту потерпілого ОСОБА_4 від 16 січня 2025 року влітку близько 2021 року потерпілий особисто за власні кошти в магазині «Кібернетика» придбав мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 за грошові кошти в сумі близько 30 000 грн. В подальшому потерпілий їм користувався, телефон був повністю справний, без будь-яких явних механічних ушкоджень. 03 січня 2025 року знаходячись за місцем мешкання до потерпілого в гості прийшла раніше мало знайома йому особа на ім'я ОСОБА_5 з якою він вживав алкогольні напої. Через деякий час ОСОБА_5 пішла з місця мешкання потерпілого, після чого останній виявив відсутність мобільного телефону «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 .
Під час допиту ОСОБА_6 стало відомо, що 03 січня 2025 року остання разом зі своїм знайомим на ім'я ОСОБА_7 прийшли до мало знайомого їй чоловіка на ім'я ОСОБА_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , де разом відпочивали та вживали алкогольні напої. Під час розмови з ОСОБА_8 остання попрохала у нього вищевказаний мобільний телефон зателефонувати, на що ОСОБА_8 погодився та надав його. Далі остання взяла мобільний телефон та направилась до себе додому. Наступного дня, 04 січня 2025 року ОСОБА_5 використовуючи вказаний телефон зайшла в мобільний додаток «Ощад Банк» (при цьому змінила пін код), після чого використовуючи банківську карту «Ощад Банка» потерпілого взяла грошові кошти на його ім'я.
Згідно протоколу огляду речі від 16 січня 2025 року, ОСОБА_6 добровільно видала працівникам поліції мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який поміщено до сейф пакету PSP 2003805.
Постановою від 16 січня 2025 року, виданий мобільний телефон, визнано речовим доказом.
Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, тобто є речовим доказом. Так, ч.1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
В силу ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
В даному кримінальному провадженні існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що вищевказане майно є доказом кримінального правопорушення, і внаслідок не накладення арешту може бути передано, знищено або зазнати змін внаслідок ремонту.
Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
При цьому необхідно зауважити, щодо завдань суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та, які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.
Враховуючи, що мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 є речовим доказом, а також існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що він може бути переданий, знищений або зазнати змін, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя
Задовольнити клопотання, накласти арешт на вилучене під час огляду речі 16 січня 2025 року майно - мобільний телефон «iPhone 12 Black 128 GB», ІМЕІ: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , який було упаковано до сейф пакету PSP 2003805, що полягає у забороні користування та розпорядження вказаним майном, з метою позбавлення можливості його приховування, зникнення, втрати та відчуження вказаного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Вилучене майно залишити на зберіганні в Відділенні поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції, заборонивши відчуження, користування та розпоряджання даним майном.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1