Справа № 487/199/25
Провадження № 1-кс/487/863/25
15.01.2025 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , в присутності прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , молодшого сержанта,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України,
встановив:
14.01.2025 старший слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
У клопотанні слідчий зазначає, що другим СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080200000115 від 13.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
13.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
Підставою для внесення клопотання стало те, що ОСОБА_4 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на неможливість запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якої міри запобіжного заходу ніж тримання під вартою, просив про його задоволення.
Захисник підозрюваного заперечував щодо клопотання, посилаючись на не доведення прокурором ризиків, зазначених у клопотанні, які мають формальний характер, просив застосувати до його підзахисного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Крім того вказав, що ОСОБА_4 брав участь в антитерористичній операції, має низку нагород та посвідчення учасника бойових дій.
Підозрюваний заперечував щодо задоволення клопотання, підтримав позицію захисника. Крім того з приводу підозри зазначив, що ОСОБА_7 був у стані алкогольного сп'яніння, ображав його та почав бити, зокрема, ногами, у зв'язку з чим, в процесі захисту, він вдарив потерпілого ножем.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя доходить до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із матеріалів клопотання вбачається, що другим СВ (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025080200000115 від 13.01.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України.
13.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме за таких обставин.
Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.03.2022 за №64 ОСОБА_4 призначено на посаду помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , зараховано до списків особового складу зонального відділу та поставлено на всі види забезпечення. ОСОБА_4 перебуває у військовому званні «молодший сержант».
Так молодший сержант ОСОБА_4 , 12 січня 2025 року приблизно о 21 годині 55 хвилин, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в умовах воєнного стану, в порушення ст. 9, 11, 13, 14, 16, 30, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи з прямим умислом направленим на вбивство людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, після сумісного розпиття спиртних напоїв, під час конфлікту зі своїм колегою по службі стрільцем групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_2 солдатом ОСОБА_8 , взяв до рук кухонний ніж та наніс цим ножем останньому не менше 5 ударів в область тулуба та грудної клітини зліва, виконавши усі дії, які вважав необхідними для вбивства ОСОБА_8 , однак свій злочинний намір у вигляді настання смерті останнього не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі, оскільки військовослужбовець ОСОБА_9 , вчасно втрутився в цей конфлікт та вибив ніж з рук ОСОБА_4 , в результаті чого заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаних ран м'яких тканин правої половини грудної клітки, непроникаючих, проникаючої торако-абдомінальної колото-різаної рани лівої половини грудної клітки 7 міжребір'я по задній пахвинній лінії з пошкодженням діафрагми та селезінки, лівобічного пневмотораксу.
13.01.2025 о 14.10 год ОСОБА_4 затримано у порядку п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 КПК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріали кримінального провадження, а саме: заявою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій останній просить прийняти міри до ОСОБА_10 , який наніс ножові поранення в ході розпиття спиртних напоїв; формою № 100 відповідно до якої 13.01.2025 об 01.10 год. до ПХВ ВМКЦ ПР м. Херсона доставлено солдата ОСОБА_8 , з діагнозом: колото-різані рани (12.01.2025) м'яких тканин правої половини грудної клітки, непроникаючі. Проникаюча торако-абдомінальна колото-різана рана лівої половини грудної клітки 7 міжребір'я по задній пахвинній лінії з пошкодженням діафрагми та селезінки, лівобічний пневмоторакс, гемоперитонеум; довідкою від 13.01.2025 з аналогічним діагнозом за підписом капітана медичної служби ОСОБА_11 ; оглядом місця події, проведеним 13.01.2025 за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: 1) контрольний змив на фрагмент бинту; 2) змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати №1 (коридора) біля вхідних дверей в кімнату № 1; 3) змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 1 (коридора) між вхідними дверями до кімнати № 2 та ванної кімнати; 4) змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 2; 5) змив речовини бурого кольору з підлоги кімнати № 2, біля дивану; 6) кухонний ніж з пластиковою ручкою світло-коричневого кольору з кухні; 7) кухонний ніж з пластиковою ручкою чорного кольору з сірими вставками, на кінчику якого є нашарування речовини бурого кольору з кухні; 8) футболка темного кольору з написом: «Puma», зі слідами речовини бурого кольору на ній, в кімнаті № 1 (коридорі); 9) кофта синього кольору зі слідами РБК на ній на тумбочці в кімнаті № 2; 10) пусті пляшки об'ємом 0,375 та 0,7 літра з під горілки «Хортиця» під столом в кухні; 11) пуста пляшка з-під пива «Повна діжка» на тумбочці в кімнаті № 2; показами свідка ОСОБА_9 .
Так у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено « … Метою допитів під час тримання під вартою відповідно до пункту (с) частини 1 статті 5 … є сприяння кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження чи розвіювання конкретної підозри, яка послужила причиною арешту. Тому факти, які є причино виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Європейський суд з прав людини у рішенні «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» 12244/86; 12245/86; 12383/86, 30 серпня 1990 р. зазначив «…наявність «обґрунтованої підозри» передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин …».
Фактичні дані, які містяться у наданих органом досудового розслідування доказах, на думку слідчого судді, здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_4 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того з матеріалів кримінального провадження та пояснень, наданих у судовому засіданні, слідчий суддя доходить до переконання про доведення прокурором існування ризиків, передбачених п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, про що свідчить таке: підозрюваний, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі; ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, тобто перебуваючи на волі та володіючи обставинами вчиненого ним кримінального правопорушення може продовжити свою злочинну діяльність направлену на знищення речей, предметів на яких могли залишились сліди злочину; підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, у зв'язку з тим, що він обізнаний про місце перебування останніх. Свідки та потерпілі у кримінальному провадженні є військовослужбовці, які проходять службу у складі одного підрозділу військової частини та проживали разом з ОСОБА_4 , особисто були присутні під час вчинення останнім кримінального правопорушення, що вказує на те, що залишаючись на свободі підозрюваний матиме змогу незаконно впливати на свідків та потерпілих, з метою зміни ними своїх показів.
Разом з тим слідчий суддя доходить до переконання про не доведення прокурором ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрюваний раніше не судимий та доказів, що підтверджують існування вказаного ризику прокурором під час судового розгляду не зазначено.
Відповідно до положень ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, має зареєстроване місце проживання.
Слідчий суддя, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, вважає, що саме такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, позбавить його можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей, яка має істотне значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, чинити вплив на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні.
При цьому слідчий суддя критично оцінює доводи захисника щодо можливості застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, оскільки будь-які більш м'які види запобіжного заходу не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти вказаним ризикам.
Крім того відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків.
Згідно із положеннями п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Таким чином, зважаючи на початкову стадію досудового розслідування, враховуючи обставини справи, а також те, що підозрюваним ОСОБА_4 вчинено злочин із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави у кримінальному провадженні та не застосовувати щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_6 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід - тримання під вартою до 13.03.2025 року.
Ухвала слідчого судді діє до 13.03.2025 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом 5 днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1