Доманівський районний суд Миколаївської області
вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/474/24
Іменем України
17.01.2025смт. Доманівка
Суддя Доманівського районного суду Миколаївської області Кривенко О.В., за участі секретаря Маташнюк О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща. Доманівка адміністративний матеріал відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1
за ст.130 ч.1 КУпАП,
05.04.2024 року о 20 год 20 хв в с. Прибужжя по вул. Свободи водій гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen, д.н.з НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей. Тест на стан сп'яніння 'ДРАГЕР' пройшов на місці зупинки, результат 1,17 % проміле.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
У зв'язку із зазначеним поліцейським СРПП ВП № 2 Вознесенського РУП ст. сержантом Помазуновим Д.В. відносно ОСОБА_1 складений протокол ААД № 481899 про вчинення правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 , адвокат Каратассо Л.Г. надала до суду письмове клопотання в якому просила закрити адміністративну справу, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, мотивуючи його тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №481899 від 05.04.2024 року, складеного відносно ОСОБА_2 зазначено «що водій керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння», що не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП та п.2.9а ПДР, а тому водій не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності на підставі зазначеної норми, тобто відповідальність водія виключається.
Також звертає увагу на те, що об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), проте відеоматеріалами, доданими до протоколу про адмінправопорушення від 05.04.2024 року не зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_3 . Крім цього ці відеозаписи є електронним доказом, а тому вони мають бути обов'язково засвідчені електронним цифровим підписом автора, що є додатковою підставою для визнання їх неналежним та недопустимим доказом.
Також зазначила, що до матеріалів справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП додано постанова про притягнення ОСОБА_2 за ст.ст.121 та 126 КУпАП, проте із наданих суду відеоматеріалів запис розпочинається у момент, коли працівник поліції пропонує ОСОБА_4 надати документи на право управляти транспортним засобом. В цьому записі, о 19.20 годині працівник поліції повідомляє про те, що відносно ОСОБА_2 буде складено постанову за ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред'явила їх для перевірки), проте, що
відносно ОСОБА_2 буде складено постанова за ст.121 КУпАП (порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами) не повідомлялось в жодному із записів. Але постанову було складено за ст. ст.121 та 126 КУпАП, проте ОСОБА_5 не міг порушити це правило, так як не керував транспортним засобом, то відповідно працівником поліції безпідставно складено про це постанову. Із- за відсутності факту керування транспортним засобом ця вимога інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є також неправомірною.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №481899 від 05.04.2024 року зазначено, що ОСОБА_5 керував транспортним засобом 05.04.2024 року 0 20.20 години, проте на відеозапису зазначений такий час: 20:07; 19:28; 19:27; 19:25; 19:20, тобто час зазначений в протоколі не співпадає із часом на відеозапису.
Також, в протоколі про адміністративне правопорушення водієм ОСОБА_6 зазначено, що він визнає свою вину у скоєному правопорушенні. Проте сам факт визнання особою вини у порушенні ПДР або відсутність заперечень щодо проведеного огляду та притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідача від доведення правомірності свого рішення.
Вивчивши клопотання захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , переглянувши відеозапис та дослідивши інші письмові матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов'язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов'язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.
За таких обставин, користуючись правом та реалізуючи бажання керувати транспортним засобом, ОСОБА_1 одночасно прийняв на себе і обов'язок неухильно підкорятися вимогам нормативно-правових актів України, визначених для водіїв транспортних засобів, в тому числі на вимогу працівників поліції проходити медичний огляд для визначення стану алкогольного чи іншого сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, доведена: протоколом про адміністративне правопорушення, серії ААД № 481899 від 05.04.2024 року з підписом ОСОБА_1 ; результатами тесту №1552, проведеного 05.04.2024 року о 20 год. 27 хв. за допомогою газоаналізатора «ДРАГЕР» 6810, згідно якого покази на приладі ARCD-6810 становили 1,17 % проміле, підписаного ОСОБА_1 ; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким встановлено, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, результат тесту 1,17 % проміле, підписаним ОСОБА_1 ; довідкою ВП №2 відповідно до якої за ОСОБА_1 значиться посвідчення водія НОМЕР_3 ; долученим до матеріалів компакт-диском, в якому відображені обставини, що відбувалися на місці за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, які узгоджуються з викладеними у протоколі обставинами, та згідно якого ОСОБА_1 пояснив що вживав пиво, сів за кермо, хотів їхати ще за пивом, процедуру проходження тесту та складення протоколу, чинною постановою серії БАД № 856089 від 05.04.2024 року, згідно якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки та без документів на право керування
Оцінюючи вищевказані докази у їх сукупності, суддя визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки вони містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою на те посадовою особою.
Будь яких належних та допустимих доказів на спростування вини ОСОБА_1 суду в ході розгляду справи надано не було.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою та у відповідності до вимогст. 256 КУпАП. Протокол містить підпис ОСОБА_1 , що права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП поліцейським роз'яснено.
Щодо доводів захисника щодо невідповідності в протоколі фабули адміністративного правопорушення диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП, суд зазначає, що вказане не тягне за собою закриття провадження за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки працівником поліції було вірно кваліфіковано адміністративне правопорушення за частиною 1 ст. 130 КУпАП, виходячи із зібраних матеріалів справи, що свідчить відповідна графа протоколу «чим порушив вимоги 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч 1 ст. 130 КУпАП». Вказаний
протокол був підписаний ОСОБА_1 і в частині кваліфікації водій не заперечував . В протоколі поліцейським описано, що спочатку у водія були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а після проходження огляду на стан сп'яніння на приладі 'Драгер' виявлено перебування в стані сп'яніння, що є порушенням п. 2.9 а ПДР. У акті огляді на стан сп'яніння ОСОБА_1 зазначив, що згоден з результатами огляду, що засвідчив власноручним підписом.
Суд критично оцінює доводи захисника про відсутність факту керування, враховуючи винесену працівниками поліції постанову серії БАД № 856089 від 05.04.2024 року, згідно якої водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки та без документів на право керування та згоду ОСОБА_1 , як водія транспортного засобу на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Дана постанова в судовому порядку не оскаржувалася. Той довод, що працівники поліції під'їхали до автомобіля який стояв, не спростовує факту керування транспортним засобом, оскільки матеріали справи містять докази такого керування, зокрема показання самого ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до відеозапису поліцейських, під час спілкування ОСОБА_1 не заперечив, що вживав пиво у кількості 3,5 л до того як сісти за кермо, потім захотів ще пива, та будучи у стані алкогольного сп'яніння, сів за кермо та поїхав.
З відеозапису вбачається, що протягом досить тривалого спілкування, що записане на відео, водій, жодного разу не заперечував факту керування транспортним засобом.
Також, норми діючого КупАП та Інструкції не вимагають щоб факт керування був зафіксований на відеозаписі поліціейських, законом передбачено лише доведення такого факту доказами.
Щодо доводів стосовно правомірності зупинки транспортного засобу, то суд звертає увагу на те, що питання поважності чи неповажності причин зупинки транспортного засобу не є предметом судового розгляду в справі про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Крім того, диспозицією ч.1ст.130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАПта не залежить від законності зупинки чи перевірки документів водіяпрацівниками поліції.
Отже, обставини законності зупинки автомобіля працівниками поліції та законність причин перевірки документів водія жодним чином не впливають на доведеність факту наявності в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП- керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Суд не погоджується з доводами, що не засвідчення наданих відеозаписів електронним цифровим підписом має наслідком визнання таких доказів недопустимими, оскільки вказане засвідчення не передбачене чинним КУпАП, зокрема, ст. 266 (аналогічно, як і КПК України), а Кодексом адміністративного судочинства встановлено порядок здійснення судочинства іншої юрисдикції. Крім того, відсутність засвідчення електронним цифровим підписом відеозапису не спростовує відображені на ньому події.
Електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах, оптичних дисках тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
У постанові від 10.09.2020 року у справі № 751/6069/19 Верховний Суд зазначив таке: «відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22 травня 2003 року у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив'язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.
Необґрунтованими є твердження захисника про те, що наявні в адміністративних матеріалах
відеозаписи некоректно відображають час відео зйомки, оскільки відеозаписи є електронними документами, оцінюються судом у сукупності з іншими доказами, які підтверджують наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
У суду не виникає сумніву в достовірності та належності відеозапису поліцейських, оскільки на ньому відображений певний перебіг подій, який не заперечує сам ОСОБА_1 та який дає підстави стверджувати про наявність у останнього усіх ознак складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Також, захисник в клопотанні не заперечила, що події, зафіксовані на відеозаписах дійсно мали місце 05.04.2024 року.
У своїй сукупності безпосередньо досліджені судом докази є достатніми для прийняття рішення, оскільки беззаперечно доводять факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Також суд враховує, що будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 481899 від 05.04.2024 року ОСОБА_1 не подавав, вину свою визнав, протокол підписав, надав письмові пояснення 'дійсно підтверджую працівникам поліції за вживання спиртного напою (пива)
ОСОБА_1 не оскаржував дії працівників поліції.
Відповідно до положеньстатті 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено уст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннямист. 252 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суддя враховує: характер та суспільну небезпеку вчиненого ним правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, яка доведена повністю, істотність наслідків вчиненого правопорушення, а також те, що ОСОБА_1 не спростував факти, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, та приходить до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення, за перелічених фактичних обставин, буде необхідним та достатнім для його виховання у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 23, 33, 40-1, ч.1 130, 283, 284 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд,
У задоволенні клопотання захисника Каратассо Л.Г. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення - відмовити.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік з перерахуванням коштів на рахунок: UA438999980313010149000014001, код ЄДРПОУ 37992030, отримувач коштів: Миколаїв. ГУК/Микол.обл./21081300, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат), призначення «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення дорожнього руху», протокол серії ААД №481899.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп. з перерахуванням коштів: отримувач коштів Миколаїв.ГУК/тг с-ще.Доманівка/22030101, Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37992030, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Номер рахунку(IBAN) UA228999980313101206000014390, Код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу: Судовий збір (Державна судова адміністрація,050).
Роз'яснити , що згідно зі ст.307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений частиною ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Доманівський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя :О. В. Кривенко