Справа № 127/39439/24
Провадження № 2/127/5828/24
16 січня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Воробйов В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
15.01.2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Вивчивши зустрічну позовну заяву, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача.
Отже, зустрічний позов - це заявлена відповідачем до позивача у справі самостійна позовна вимога для сумісного її розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов забезпечує відповідачу захист його самостійного права й охоронюваного законом інтересу проти пред'явленої до нього вимоги позивачем.
Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
З матеріалів справи вбачається, що предметом первісного та зустрічного позовів є матеріально-правова вимога обох сторін про припинення шлюбних правовідносин.
Підставою первісного позову є припинення подружніх стосунків через їх погіршення, відсутності взаєморозуміння між ними, байдужості до життя та проблем кожного, втрату почуття любові та поваги один до одного, а подальше спільне життя і збереження шлюбу стало неможливим.
Підставою зустрічного позову є припинення подружніх стосунків через сімейний конфлікт, а після приховування чоловіком спільного майна про довіру і повагу в шлюбних стосунках не може йти мови, тому не вважає за можливе збереження шлюбу.
Отже, первісний та зустрічний позов виникають з однакових підстав.
Виходячи з наведеного вимога про розірвання шлюбу, яка заявлена ОСОБА_2 як зустрічна, за своєю суттю не є зустрічною вимогою, оскільки в ній відповідач не захищає самостійного права й охоронюваного законом інтересу проти пред'явленої до неї вимоги позивачем, а фактично не заперечує проти розірвання шлюбу.
Крім того, суд зазначає, що задоволення зустрічного позову в даній ситуації не може повністю або частково виключити задоволення первісного позову. Крім того, об'єднання вказаних позовів в одне провадження є не доцільним, оскільки фактично призведе до затягування розгляду справи.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне відмовити в прийняття зустрічного позову до розгляду із первісним.
На підставі викладеного та керуючись ст. 13, 193 ЦПК України, суд, -
У прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Роз'яснити позивачу за зустрічним позовом право звернутися з вказаним позовом у загальному порядку.
Зустрічну позовну заяву разом із доданими матеріалами повернути ОСОБА_2 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: