Справа № 991/259/25
Провадження 1-кс/991/258/25
16 січня 2025 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та
1.14 січня 2025 року на адресу Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
2.Скарга обґрунтована тим, що 04 січня 2025 року ОСОБА_3 направив електронною поштою до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 376 КК України. За фактом можливого вчинення протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які будучи організаторами організованої злочинної групи, мають сталі злочинні корупційні зв'язки з екс-Заступником керівника Офісу Президента України - ОСОБА_6 . Останній, з метою власного незаконного збагачення, отримання частини грошових коштів від реалізації ряду злочинних схем, зловживаючи службовим становищем та перевищуючи надані повноваження, зловживаючи впливом, використовує власні злочинні корупційні зв'язки з суддями, зокрема суддею Шевченківського районного суду м. Києва - ОСОБА_7 , та представниками правоохоронних, державних, контролюючих органів, в тому числі Офісу Генерального прокурора, БЕБ України, Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, Печерської окружної прокуратури міста Києва, Печерського УП ГУНП в м. Києві, Вишгородської окружної прокуратури, Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, ТУ БЕБ в м. Києві, Київської міської прокуратури, СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, Фастівської окружної прокуратури, Фастівського РУП ГУНП в Київській області, ТУ ДБР у м. Києві, ТУ БЕБ у Київській області, Київської обласної прокуратури, СУ ГУНП в м. Києві, СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Білоцерківської окружної прокуратури, для покривання злочинної діяльності ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та учасників організованої злочинної групи, яку вони очолюють. У свою чергу, судді, зокрема суддя Шевченківського районного суду м. Києва - ОСОБА_7 , та представники правоохоронних, державних, контролюючих органів, в тому числі Офісу Генерального прокурора, БЕБ України, Дніпровської окружної прокуратури міста Києва, Дніпровського УП ГУНП в м. Києві, Печерської окружної прокуратури міста Києва, Печерського УП ГУНП в м. Києві, Вишгородської окружної прокуратури, Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, ТУ БЕБ в м. Києві, Київської міської прокуратури, СВ Шевченківського УП ГУНП в м. Києві, Шевченківської окружної прокуратури міста Києва, Фастівської окружної прокуратури, Фастівського РУП ГУНП в Київській області, ТУ ДБР у м. Києві, ТУ БЕБ у Київській області, Київської обласної прокуратури, СУ ГУНП в м. Києві, СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, Білоцерківської окружної прокуратури, зловживаючи службовим становищем, систематично отримуючи неправомірну вигоду, за злочинними вказівками екс-Заступник керівника Офісу Президента України - ОСОБА_6 , активно покривають злочинну діяльність ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та учасників організованої злочинної групи, яку вони очолюють, а саме не вносять відомості до ЄРДР, не розслідують кримінальні правопорушення, не притягають винних осіб до кримінальної відповідальності, а також сприяють подальшій реалізації злочинних схем. Крім того, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , налагодили злочинні бізнес-структури, в тому числі шляхом рейдерського захоплення ряду підприємств, які вони використовують для реалізації злочинних схем, в тому числі щодо ухилення від сплати податків, легалізації грошових коштів та майна, отриманих злочинним шляхом, які, зловживаючи службовим становищем, покривають посадові особи Державної податкової служби України. Також, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , маючи вплив та перебуваючи у злочинній корупційній змові з представниками ТЦК та СП сприяють організації схем по ухиленню від мобілізації особам, які працюють на підприємствах, зокрема на тих, які приймають безпосередню участь у реалізації злочинних схем. Вимога повідомлення зводилися до наступного - внести до ЄРДР вищевказані відомості.
3.Згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді від 14 січня 2025 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.1.Заявник ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився. У скарзі зазначив про розгляд справи за його відсутності. Доводи скарги підтримав, просив її задовольнити.
3.2.САП не було забезпечено явку представника на судове засідання.
4.Дослідивши обставини, що викладені в скарзі та доданих до неї матеріалах, слідчий суддя доходить таких висновків:
4.1.Оцінка скарги на бездіяльність щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань на предмет обґрунтованості передбачає вивчення: 1) наявності правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку внести відомості до ЄРДР); 2) наявності встановленого законом строку вчинення певної дії; 3) встановлення факту невиконання цього обов'язку у встановлений законом строк.
4.2.В ході судового розгляду встановлено, що 04 січня 2025 року представником ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_3 подано до САП заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 376 КК України. Заява була отримана САП 04 січня 2025 року через електронну пошту.
4.3.Вказана заява ґрунтується на тому, що рядом осіб, про яких зазначено вище вчиняються неправомірні дії, які були кваліфіковані заявником за ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 336, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 365, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 376 КК України.
4.4.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджено Наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298) встановлено таке: «Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.» Аналізуючи вказане вище можна констатувати, що в заяві про вчинення кримінального правопорушення наявний короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а також попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, тому її можна вважати належною правовою підставою для вжиття органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК України.
5.З огляду на вимоги скарги та встановлені обставини, які викладені в заяві про вчинення кримінальних правопорушень, слідчий суддя констатує порушення правил підсудності - сукупності специфічних характеристик кримінального провадження, яка визначає певний судовий орган, на який покладається обов'язок розгляду даного провадження.
6.Правила визначення предметної підсудності Вищого антикорупційного суду містяться у статті 33-1 КПК України. У частині 2 цієї статті вказано, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
7.За частиною першою статті 33-1 КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п'ятої статті 216 КПК України.
8.Правила визначення підслідності, що визначені частиною п'ятою статті 216 КПК України умовно можна поділити на наступні: за суб'єктом вчинення кримінального правопорушення (п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України); за розміром предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України); за «адресатом активного підкупу чи впливу» (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України). Відтак, для того, щоб слідчий суддя Вищого антикорупційного суду мав повноваження здійснювати розгляд будь-яких скарг чи клопотань належить встановити, зокрема, наявність одного із критеріїв, які пов'язані із умовами, які визначені у вищевказаній частині п'ятій статті 216 КПК України.
9.Так, до підслідності САП та НАБ України належить кримінальне провадження за фактом вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, передбачених ст.ст. 364, 368, 369 КК України, якщо предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державно або комунальної власності перевищує 50 відсотків). Вказана заява стосується ймовірного вчинення кримінальних правопорушень начебто екс-Заступником керівника Офісу Президента, суддями, прокурорами, слідчими та іншими особами, проте заява не містить доказів про дійсність вчинення злочинів вказаними суб'єктами. Із зазначеної скарги випливає, що заявник робить припущення, які не ґрунтуються на доказах.
10.Крім того, заявником не доведено у своїй скарзі розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ними шкоди, який би у дві тисячі і більше разів перевищував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
11.Відтак у заяві ОСОБА_3 не наведено достатніх даних та не підтверджено факти, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
12.Окрім того, з заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 04 січня 2025 року вбачається, що відносно фактів, відображених у ній, вже проводиться досудове розслідування/досудові розслідування - БЕБ України; однак ОСОБА_3 вважає, що неефективно - неналежним чином та не з повною кваліфікацією.
13.Таким чином, оцінюючи доводи скарги та матеріали, що додані до неї, можна прийти до висновку про відсутність підстав для надання заявнику можливості ініціювати початок кримінального провадження та, відповідно, необхідність відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись вищенаведеним та на підставі ч. 1 ст. 214, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя постановив:
1.Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, залишити без задоволення.
2.На ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_9