Провадження № 11-сс/821/27/25 Справа № 703/6874/24 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
16 січня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії:
головуючогоОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі за участі : прокурора підозрюваного захисника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2024 року, якою застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах досудового розслідування, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Ватутіно, Звенигородського району, Черкаської області, проживаючого в дачному кооперативі «Дружба» по АДРЕСА_1 , депутата Тернівської сільської ради,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КК України, -
Старший слідчий СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 .
Своє клопотання слідчий обґрунтував тим, що слідчим відділенням відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024250350001064 від 24 грудня 2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2024 року клопотання задоволено частково.
Застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, і покладено на нього такі обов'язки:
- прибувати за першою вимогою до слідчого відділу Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області чи суду;
- цілодобово не відлучатись із будинку АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду за винятком випадків необхідності отримання медичної допомоги та необхідності прибуття за викликом до суду чи іншого уповноваженого органу держави ;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками даного кримінального правопорушення;
- повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що, в разі невиконання вказаних обов'язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого, застосувати стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що слідчий суддя не дав належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Спричинив тяжкі наслідки, внаслідок яких могла загинути людина.
На думку сторони обвинувачення, підставою для застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, ч. 2 ст. 177 КПК, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний зможе вчинити тиски на потерпілого та свідків, переховуватися від слідства та суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі, просив її задовольнити, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, посилаючись на її безпідставність, просили відмовити в її задоволенні, а ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, думки сторін кримінального провадження, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Водночас, при здійсненні апеляційного перегляду колегія суддів керується Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477 від 23.02.2006 року, статтями 2, 17 якого передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як обов'язкове джерело права. Основним джерелом правозастосовної діяльності ЄСПЛ є Конвенція «Про захист прав людини та основоположних свобод», якою на міжнародному рівні закріплені головні принципи права на свободу та особисту недоторканість, за яким особа може бути позбавлена свободи виключно на підставах передбачених законом, права на справедливий публічний розгляд справи незалежним та безстороннім судом, права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Таким чином, норми Конституції України,національного законодавства, в тому числі і кримінально процесуального законодавства мають узгоджуватися з нормами Конвенції та рішеннями ЄСПЛ.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням відділу поліції №2 Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024250350001064 від 24 грудня 2024 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 , 24.12.2024 близько 01 год. 40 хв., перебуваючи, по АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклих неприязних відносин, під час сварки із ОСОБА_11 , умисно наніс останньому один удар предметом колото діючої дії схожим на ніж, який тримав у правій руці, в область живота, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді проникаючого поранення живота з ушкодженням клубової кишки.
24 грудня 2024 року ОСОБА_7 був затриманий в порядку ст.208 КПК України.
25 грудня 2024 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 121 КК України.
Відповідно до статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 зазначеної статті.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Статтею 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу, які доведені сторонами кримінального провадження і які слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності з наявними ризиками, зазначеними у ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог ч.1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок слідчого судді, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, буде необхідним і достатнім запобіжним заходом для підозрюваного ОСОБА_7 та таким, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного під час проведення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини, зокрема у викладених рішеннях по справах «Калашников проти Росії», «Томазі проти Франції» та інших, роз'яснив, що сама по собі тяжкість злочину згідно повідомлення особі про підозру, не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Тому посилання прокурора про необхідність застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку із тяжкістю злочину, у вчиненні якого він підозрюється, на думку колегії суддів є безпідставним.
Одним із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, є домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Відповідно до частин 2, 6 статті 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може впливати на свідків, потерпілого, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вказані обставини були предметом розгляду в суді першої інстанції та не спростовують правильності висновків слідчого судді щодо можливості застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі.
Так, слідчим суддею повно та всебічно досліджено матеріали клопотання, у судовому засіданні заслухано думку учасників справи та надано належну оцінку обґрунтованості підозри та наявності ризиків, вказаних в клопотанні.
Колегія суддів також враховує, що з моменту застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту 26 грудня 2024 року до постановлення даної ухвали судом апеляційної інстанції доказів про порушення підозрюваним застосованого обмеження прокурором не надано, що свідчить про ефективність застосованого слідчим суддею запобіжного заходу та відсутність підстав для зміни його на більш суворий тримання під вартою, як того просить прокурор.
Крім того, на час розгляду апеляційної скарги прокурором не надано доказів ухилення ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, прокурора чи суду під час перебування під домашнім арештом.
Доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги прокурора, на думку колегії суддів суттєвими не є та не можуть бути підставами для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вони не підтверджені матеріалами справи.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно п. 1 ч. 3ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Враховуючи наведене, характеризуючі дані підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчий суддя, при розгляді клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує застосування запобіжних заходів. При цьому, врахувавши пояснення всіх учасників судового розгляду, прийшов до обґрунтованого висновку про необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та належним чином мотивував своє рішення.
Порушень норм кримінального процесуального законодавства України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Керуючись ст. ст. 181, 183, 309, 405,407,419,422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 26 грудня 2024 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: