Справа №760/1092/25
1-кс/760/1621/25
16 січня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом'янського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені 08.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоестонія Красногвардійського району АР Крим, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -
До слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва надійшло зазначене клопотання, в обґрунтування якого зазначено, що Слідчим управлінням Головного управління здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024111310001622, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2024, за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 та ч. 2 ст. 194 КК України, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України та за підозрою громадян України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 06.10.2024 отримав пропозицію від свого товариша ОСОБА_8 під час їх спільної розмови, яка полягала у злочинній змові за грошову винагороду вчинити підпал спрямований на зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, з корисливих мотивів з метою ослаблення держави, у тому числі релейних шаф системи сигналізації, централізації і блокування Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця», та зафіксувати вказану дію на відеозапис, на що останній погодився.
При цьому, ОСОБА_8 роз'яснив ОСОБА_5 що він попередньо використовуючи свій особистий мобільний телефон марки «TECNO», за допомогою месенджеру «Telegram», у вересні 2024 (точної дати під час досудового розслідування не встановлено) вступив у злочинну змову із невстановленою досудовим розслідуванням особою, яка запропонувала останньому за грошову винагороду за вчинення вищевказаних дій стосовно об'єктів які мають народногосподарське та оборонне значення, із детальними інструкціями вчинення злочину.
В цей час, у громадянина України ОСОБА_5 , розуміючи у повному обсязі пропозицію ОСОБА_8 та її суспільну небезпеку, достовірно знаючи про збройний напад російської федерації на Україну, з метою вчинення кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, виник злочинний умисел на вчинення підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське та оборонне значення, з корисливих мотивів з метою ослаблення держави.
За вказаних обставин, в ході спілкування ОСОБА_5 також отримав детальні інструкції вчинення злочину від ОСОБА_8 .
При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_8 було достовірно відомо про наслідки вчинення таких підпалів, а саме неможливість використання згідно функціональних особливостей залізничної колії Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на окремих ділянках, що ослаблює державу та те, що вказані дії спрямовані на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Так, 07.10.2024, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, з метою ослаблення держави - вчинення дій, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» - релейної шафи, завчасно підготували заздалегідь придбану речовину - розчинник для фарб.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на пошкодження релейних шаф системи сигналізації, централізації і блокування Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» шляхом підпалу, розуміючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 07.10.2024 близько 14 год. 30 хв. знаходячись за адресою: адміністративні межі с. Мотовилівка Фастівського району, 917 км пікет 7 перегону Фастів - Київ, поруч із релейними шафами, які обравши предметом свого злочинного посягання вирішили підпалити, після чого умисно, з корисливих мотивів, будучи у злочинній змові ОСОБА_5 , облив заздалегідь підготовленим розчином для розпалювання вказані релейні шафи та здійснив їх підпал.
Так, для підтвердження здійснення підпалу, на виконання вказівки невстановленої під час досудового розслідування особи, ОСОБА_5 здійснив відеофіксацію вчиненого підпалу на власний мобільний телефон марки «Infinix» моделі «Smart 8».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 року «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави», АТ «Укрзалізниця» входить до об'єктів стратегічного значення у сфері транспортної галузі.
У зв'язку з вищевикладеним релейні шафи системи сигналізації, централізації і блокування Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» є об'єктом що має важливе народногосподарське значення.
Таким чином, ОСОБА_5 у період воєнного стану, з метою ослаблення держави вчинив дії спрямовані на організацію підпалу та підпал релейних шаф системи сигналізації, централізації і блокування Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» що за адресою: адміністративні межі
с. Мотовилівка Фастівського району, 917 км пікет 7 перегону Фастів - Київ, чим вчинив зруйнування та пошкодження об'єкту, який має важливе народногосподарське значення.
21.10.2024 ОСОБА_5 слідчим за погодженням з прокурором повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
22.10.2024 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11 у справі № 1-кс/381/1045/24 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 20 грудня 2024 року включно.
16.12.2024 ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_12 у справі № 1-кс/381/1226/24 підозрюваному ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 20 січня 2025 року включно.
Анкетні відомості підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Новоестонія Красногвардійського району АР Крим, громадянин України, українець, неодружений, з середньо-спеціальною освітою, офіційно не непрацюючий, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Таким чином, повідомивши ОСОБА_5 про підозру, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, знищити сховати або створити речі і документи, продовжити злочинну діяльність, вважає за необхідне застосувати щодо підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду. ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому особливо тяжкому злочині, за який законом передбачене безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі. Розуміючи, що відносно нього розпочалось кримінальне переслідування, останній розуміючи невідворотність покарання, будучи без процесуального обмеження зможе використати нагоду та переховуватись від органу досудового розслідування/суду.
Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками не вдалось встановити знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_5 , перебуваючи без процесуального обмеження, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину. З метою уникнення кримінальної відповідальності, підозрюваний ОСОБА_5 може впливати на покази, які заплановано отримати від інших учасників кримінального правопорушення, коло яких на даний час встановлюється, з метою подальшого викривлення їх показів у вигідному для нього значенні. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України. Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, в тому числі які перераховували кошти на картковий рахунок, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб. Крім того, підозрюваний ОСОБА_5 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Маючи достатнє фінансове забезпечення може змінювати місця проживання. Шляхом підкупу впливати на свідків та потерпілих.
Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Не маючи законних джерел доходу, з метою отримання грошових коштів підозрюваний може надалі вчиняти аналогічні злочини та продовжити на виконання вказівок «куратора» здійснювати підпали військових авто, інші протиправні завдання, з метою отримання грошових коштів.
З метою запобігання вказаним ризикам об'єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті тобто тримання під вартою.
Орган досудового розслідування посилаючись на отримані матеріали, характер вчиненого злочину, у тому числі наявність відомостей про продаж товарів до підприємств на які накладені санкції, вважає, що в даному випадку відсутня необхідність у визначенні альтернативи у вигляді застави, оскільки при перебуванні ОСОБА_5 на волі дасть йому змогу продовжити вчиняти злочин у якому він підозрюється.
Обставинами, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу є необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій.
На підставі викладеного слідчий за погодженням з прокурором звернувся до суду з відповідним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи викладені в ньому та пояснив, що підозра пред'явлена ОСОБА_5 обґрунтована і підтверджується належними доказами. З метою запобігання наявним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки необхідно виконати ряд слідчих (розшукових) та прийняти ряд процесуальних рішень, і, вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник заперечували проти задоволення даного клопотання, оскільки вважали підозру необґрунтованою, а ризики, викладені у клопотанні, - безпідставними. Просили суд застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який полягає у забороні підозрюваному цілодобово залишати житло за місцем мешкання та покладенням обов'язку носити електронний засіб контролю.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими слідчий та прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Вимогами ч.1 ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені даною статтею.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя відповідно до вимог ст. 199 КПК зобов'язаний впевнитися в тому, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також встановити обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184, 199 КПК України, а вручення копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність продовження запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 184, ч. 1 ст.199 КПК України.
В судовому засіданні встановлено, що у провадженні слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області перебувають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 08.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111310001622 за підозрою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.114-1 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113 та ч. 2 ст. 194 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
21.10.2024, відповідно до вимог ст. ст. 111, 276-278 КПК України, ОСОБА_5 вручено письмове повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 178 КПК України слідчий суддя перевіряє вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-актом про пожежу від 09.10.2024;
-протоколом огляду місця події від 09.10.2024;
-протоколами допитів свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 від 10.10.2024, ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_25 від 20.10.2024;
-актом технічного стану пошкодженого об'єкта від 09.10.2024;
-висновком за матеріалами перевірки факту пошкодження об'єкта залізничного транспорту від 09.10.2024;
-протоколом огляду камер відеоспостереження;
-протоколом огляду відеозаписів
-інформацією по номеру ОСОБА_5 ;
-випискою з банківського рахунку ОСОБА_5 , ОСОБА_8 ;
-протоколами пред'явлення для впізнання за фотознімками від 20.10.2024;
-протоколом огляду місця події від 20.10.2024;
-атом про пожежу від 20.10.2024;
-протоколом огляду місцевості від 20.10.2024;
-протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину ОСОБА_8 від 20.10.2024;
-протоколом обшуку від 20.10.2024;
-іншими матеріалами кримінального провадження в іх сукупності.
Слідчий суддя вважає, що за обставин, викладених у клопотанні про застосування запобіжного заходу, слідчим та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення та існування фактів, які в контексті практики Європейського суду з прав людини можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.
При цьому слідчий суддя враховує, що на даній стадії кримінального провадження та слідчим суддею не вирішуються питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, з огляду на викладене слідчий суддя не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а тому докази, які є достатніми для висновку про наявність обґрунтованої підозри, не обов'язково мають бути настільки ж переконливими та повними, як докази на стадії висунення особі обвинувачення у вчиненні злочину або на стадії судового розгляду такого обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що в судовому засіданні слідчим надано достатньо доказів щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, а саме вчинення з метою ослаблення держави підпалу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське значення, вчинене в умовах воєнного стану.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя пересвідчився у тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, оскільки санкція ч. 2 ст. 113 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна.
Відповідно до вимог п. 3 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зауважує, що підозрюваний має молодий вік, має задовільний стан здоров'я.
Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя встановив, що підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків, а саме має постійне місце проживання, не одружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Встановлюючи обставини, передбачені п. 5 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя визначив, що підозрюваний має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований.
Щодо репутації підозрюваного, відповідно до вимог п. 6 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя зазначає, що даних про негативну репутацію підозрюваного в ході судового розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Щодо майнового стану підозрюваного, в дотримання вимог п. 7 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя відзначає, що ані стороною захисту, ані стороною обвинувачення не надано відомостей щодо майнового стану підозрюваного.
На виконання вимог п. 8, 9, 10 ч.1 ст. 178 КПК України в ході розгляду клопотання відомостей про наявність у підозрюваного судимостей не встановлено. Даних про застосування до підозрюваного інших запобіжних заходів не надано, як і відомостей про повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення.
Відомості щодо розміру майнової шкоди у даному кримінальному провадженні, на момент розгляду клопотання, у матеріалах кримінального провадження відсутні, відповідно до вимог, визначених п. 11 ч. 1 ст.178 КПК України.
На виконання вимог п. 12 ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя зазначає, що відсутні ризики продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризику летальності, що створює підозрюваний, у зв'язку з його доступом до зброї.
Стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, визначеного до п.1 ч. 1 ст.177 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 113 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів та за який передбачена відповідальність у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна, характер та зухвалість інкримінованого злочину, який вчинено в умовах воєнного стану. Не можна залишити поза увагою і відомості щодо особи підозрюваного, який не має міцних соціальних зв'язків, оскільки підозрюваний не постійного місця роботи и навчання, суспільно-корисною діяльністю не займається, не одружений та не має на утриманні неповнолітніх дітей чи осіб похилого віку.
Стороною обвинувачення, також, доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки проведеними слідчими діями, у тому числі обшуками не вдалось встановити знаряддя вчинення кримінального правопорушення, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а відтак ОСОБА_5 , перебуваючи без процесуального обмеження, може знищити або сховати вказані матеріальні об'єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, також, враховує що під час подальшого досудового розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 може впливати у будь-який спосіб на свідків або інших підозрюваних у вказаному кримінальному провадженні з метою зміни ними показань, адже підозрюваному надано копії відповідних процесуальних документів із зазначенням їх анкетних даних, тому підозрюваний може незаконно впливати на свідків з метою зміни показів останніми в ході досудового розслідування та судового розгляду, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України є ризиком.
Крім того, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення, тому ОСОБА_5 може повідомити про факт виявлення його злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
Слідчий суддя, також, приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 статті 177 КПК України, а саме можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 не працевлаштований та не має офіційного джерела прибутку, а вчинення інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення пов'язано, в тому числі, з реалізацією корисного мотиву та отриманням грошових коштів за вчиненні дій, визначених «куратором».
З огляду на викладене в судовому засіданні встановлено, що вказані ризики не зменшились і продовжують існувати.
Слідчий суддя, також, враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного ОСОБА_5 та вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки, вчиненого в умовах воєнного стану у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того вимогами ст. 197 КПК України передбачено, що строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
22.10.2024, ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11 у справі № 1-кс/381/1045/24, відносно підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 20 грудня 2024 року включно.
11.12.2024, постановою керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 20 січня 2025 року включно.
16.12.2024, ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_12 у справі № 1-кс/381/1226/24, відносно підозрюваного ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто, до 20 січня 2025 року включно.
16.01.2025, ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва, строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, тобто до 20 квітня 2025 року включно.
Досудове розслідування до цього часу не закінчено у зв'язку з тим, що слід провести ряд слідчих (розшукових) дій та процесуальних дій, за результатами проведення яких прийняти відповідні процесуальні рішення, що потребує додаткового часу, зокрема:
- отримати висновки за результатами проведення експертизи матеріалів, речовин та виробів, які були надана на виконання 16.10.2024 та 11.10.2024;
- отримати висновок за результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи, яка була надана на виконання 21.10.2024
- отримати висновок за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи, яка була надана на виконання 15.10.2024
- здійснити тимчасовий доступ до речей і документів до які знаходяться у володінні ПрАТ «ВФ Україна» на підставі ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області;
- провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_9 ;
- провести слідчий експеримент за участю підозрюваного ОСОБА_10 ;
- призначити проведення судової пожежно-технічної експертизи, за фактом пошкодження автомобілів марки «Nissan» моделі «Navara» з номерними знаками НОМЕР_1 ;
- виконати інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність під час досудового розслідування кримінального провадження;
- виконати вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України, зокрема скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Дані твердження не оспорюються сторонами по справі.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення, що в термін дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 завершити досудове розслідування неможливо, оскільки не виконано ряд необхідних слідчих процесуальних дій і вказані дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин, але при цьому наявність обґрунтованої підозри щодо нього залишається.
Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України та продовжується в межах строку досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК України, є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам, які продовжують існувати, і жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, враховуючи, що прокурором доведено, що обставини, визначені ч. 3 ст. 199 КПК України, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою та не перевищують встановлений ст. 197 КПК України сукупний строк.
Слідчий суддя зазначає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за ч. 6 ст. 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу.
Дане твердження узгоджується із рішенням КСУ (Другий сенат) № 7-р(ІІ)/2024 від 20 червня 2024 року.
Разом із тим, керуючись ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи встановлені у судовому підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, в даному випадку, під час дії воєнного стану слідчий суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні щодо особливо тяжкого злочину, передбаченого ст. 113 КК України, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування строком на 60 діб по 16 березня 2025 року включно без визначення розміру застави із утриманням у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала слідчого судді діє по 16 березня 2025 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1