ун. № 759/16673/24
пр. № 2/759/673/25
14 січня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Кривонос Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві з повідомленням без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТП,
І. Позиція сторін у справі
у серпні 2024 р. представник позивача звернувся з позовними вимогами про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) матеріальної шкоди в розмірі 78535 грн 10 коп., пені (подвійної облікової ставки) в розмірі 53339 грн 20 коп., індексу інфляції в розмірі 8110 грн 47 коп., 3% річних у розмірі 4075 грн 61 коп.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_2 , 12.08.2021 близько 20 год. 30 хв., керуючи автомобілем «Mitsubishi Outlander», д.н.з НОМЕР_1 та рухаючись в м. Черкаси по вул. Сумгаїтська зі сторони вул. Казбетська в напрямку вул. 30 річчя Перемоги, на регульованому перехресті з вул. Одеська, поблизу буд. №50, при виконанні маневру повороту ліворуч на вул. Одеська в напрямку вул. Михайла Грушевського, проявив неуважність, не надав перевагу в русі мотоциклу моторолеру «МХ 150C», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого здійснив зіткнення з позивачем. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2021 у кримінальній справі №712/11699/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП, кримінальне провадження закрито у зв'язку з примиренням з потерпілим. Даною ухвалою встановлено, що внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості, позивача було госпіталізовано до лікарні. Матеріальні затрати на лікування та переміщення з одного медичного закладу до іншого, в загальному розмірі становили 78353 грн 10 коп. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована в АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) відповідно до полісу №000611087. 04.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування. Листом від 16.11.2022 позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що відбулось примирення позивача та винної особи, відшкодування останнім 60000 грн 00 коп. на користь позивача про що надано відповідні розписки, а тому підстави для відшкодування відповідачем шкоди, відсутні. Вказану відмову позивач вважає необгрунтованою та безпідставною, оскільки грошові кошти від ОСОБА_2 були отримані в якості моральної шкоди, про що зазначено в розписках. Розрахунку з позивачем за завдану шкоду, пов'язану з витратами на лікування, не було.
09.10.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що відшкодуванню страховиком підлягають лише обгрунтовані та документально підтверджені медичним закладом витрати на лікування. Позивач подав заяву про виплату відшкодування шкоди, завданої життю та здоров'ю на підтвердження чого надав квитанції, чеки витрат, які дійснив на лікування на загальну суму 61041 грн 32 коп. АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) переглянуло рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування та здійснило позивачу виплату витрат на лікування в сумі 57016 грн 32 коп. Також, через порушення позивачем строку виплати страхового відшкодування, відповідачем здійснено наахування пені в розмірі 35374 грн 36 коп., з якої здійснено відрахування сум податків, за виключенням яких позивачу перераховано 28476 грн 36 коп. Враховуючи проведені виплати, відсутні підстави для задоволення позовних вимог (а.с. 70-71).
14.10.2024 представник позивача подав заяву про уточнення та зміну позовних вимог, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в розмірі 21336 грн 78 коп. та штрафні санкції в розмірі 37048 грн 94 коп. Зазначає, що позивачем понесено витрати на лікування та переміщення з медичних закладів на суму 78353 грн 10 коп., тобто відповідачем здійснено часткове відшкодування витрат, а тому з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) підлягає стягненню невиплачена сума відшкодування в розмірі 21336 грн 78 коп. та штрафні санкції в розмірі 37048 грн 94 коп. (а.с. 95-97).
ІІ. Процесуальні дії і рішення суду
відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 справу розподілено на суддю Ул'яновську О.В. (а.с. 63-64).
Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін без виклику (а.с. 65-66).
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
ІІІ. Фактичні обставини справи
судом встановлено, що ОСОБА_2 , 12.08.2021 близько 20 год. 30 хв., керуючи автомобілем Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та рухаючись в місті Черкаси по вулиці Сумгаїтська зі сторони вулиці Казбетська в напрямку вулиці 30 річчя Перемоги, на регульованому перехресті з вулицею Одеська, поблизу будинку №50 при виконанні маневру повороту ліворуч на вулицю Одеська в напрямку вулиці Михайла Грушевського, проявив неуважність та порушив вимоги п. 2.3.6), п. 10.1, п. 16.6 ПДР, а саме при виконанні маневру повороту ліворуч на вулицю Одеська в напрямку вулиці Михайла Грушевського, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, перед зміною напрямку свого руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не надав перевагу в русі мотоциклу моторолеру МХ 150С, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку, тобто по вулиці Сумгаїтська зі сторони вулиці 30 річчя Перемоги в напрямку вулиці Казбетська, внаслідок чого здійснив зіткнення з мотоциклом моторолером MX 150С, реєстраційний номер НОМЕР_3 . Внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_1 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24.11.2021 у справі №712/11699/21 ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, кримінальне провадження №12021250310002183 закрито у зв'язку з примирення з потерпілим (а.с. 21-22).
04.10.2022 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) із заявою про виплату страхового відшкодування, заподіяного життю та здоров'ю під час ДТП, що сталась 12.08.2021 (а.с. 24).
16.11.2022 відповідач листом повідомив про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилючись на те, що ОСОБА_2 здійснив на користь позивача грошові виплати відповідно до розписки від 24.11.2021 та 21.08.2021 на загальну суму 60000 грн 00 коп. (а.с. 60).
15.08.2024 на підставі страхового акту №07788/34/724, розрахунку суми страхового відшкодування, відповідач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 57016 грн 32 коп. на користь позивача (а.с.73- 75).
Крім того, 15.08.2024 АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) здійснило виплату ОСОБА_1 пені в розмірі 28476 грн 36 коп. (а.с. 78). Також відповідачем здійснено обов'язкові платежі до державного бюджету, а саме сплачено 530 грн 62 коп. військового збору та 6367 грн 38 коп. податку з доходів фізичних осіб (а.с. 76-77).
ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду
згідно ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (далі - Закон № 1961-IV), метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників.
Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого (ст. 6 Закону № 1961-IV).
Частиною 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV зазначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до ч. 23.1 ст. 23 Закон № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Згідно ч. 24.1 ст. 24 Закон № 1961-IV у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.
Пунктом 19 Постанов Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 зазначено, що розмір витрат на ліки, лікування, протезування (крім протезів із дорогоцінних металів), предмети догляду за потерпілим визначається на підставі виданих лікарями рецептів, довідок або рахунків про їх вартість.
Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Позивач, звертаючись до суду зазначає, що його витрати на лікування в результаті ДТП склали 78353 грн10 коп., про що відповідачу надано відповідні фіскальні чеки. До матеріалів справи додано копії чеків, квитанцій, листи лікарських призначень (а.с. 30-36, 39-44).
Відповідач зазначає, що на підтвердження понесених витрат на лікування ОСОБА_1 надано медичні документи та чеки на загальну суму 61041 грн 32 коп.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд приходить до висновку, що розмір понесених витрат, на які посилається позивач, не підтверджені належними доказами. Зокрема, з частини доданих копій квитанцій, чеків,листів лікарських призначень неможливо встановити чи мають дані документи відношення до періоду лікування позивача, оскільки ідентифікувати, визначити дату або лікарський препарат та відповідність листам лікарських призначень не виявляється за можливим через неякісні фотокопії, а тому не є належними доказами у справі. Інших доказів на підтвердження понесених витрат матеріали справи не містять. А тому суд враховує доводи відповідача, який зазначає, що документально підтверджені медичним закладом витрати на лікування становлять 57016 грн 32 коп. 15.08.2024 відповідач здійснив виплату матеріальної шкоди на користь позивача в розмірі 57016 грн 32 коп.
З огляду на викладене, підстави для стягнення матеріальної шкоди в судовому порядку відсутні, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені.
Згідно зі ст. 992 ЦК України, у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.
Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» зокрема встановлено, що страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його.
Прострочення виплати страхового відшкодування починається з наступного дня після спливу 90-денного строку для виплати страхового відшкодування, що відраховується з дати отримання страховиком заяви про страхове відшкодування.
Судом встановлено, що 04.10.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Вказана виплата була здійснена страховиком лише 15.08.2024, тобто з порушенням встановленого законом строку, а тому позивач має право на відшкодування пені, з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, починаючи після спливу 90 днів з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування, а саме, з 02.01.2023.
Враховуючи, що страховиком нараховано виплату позивачу пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 35374 грн 36 коп., виплачено 28476 грн 36 коп., що не покриває повністю розмір нарахованої суми пені, а тому з відповідача підлягає стягненню різниця невиплаченої суми пені в розмірі 6898 грн 00 коп.
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до наступних висновків.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження № 12-14гс18) зазначила, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов'язань, та погодилася з висновками Верховного Суду України, викладеними у постанові від 01.06.2016 у справі № 3-295гс16, за змістом яких грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
За правилами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
За ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідальність відповідача, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, настає саме з моменту набрання законної сили рішенням суду про стягнення з АТ «Страхова група «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_1 майнової шкоди та можливість застосування до неї цивільно-правової відповідальності за прострочення його виконання.
Таке застосування норм матеріального права узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.04.2022 у справі № 447/2222/20.
Отже, виходячи із зазначених обставин, відсутні підстави до задоволення позову в цій частині.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності та взаємному зв'язку, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
V. Розподіл судових витрат
відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового зборуна підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в сумі 1211 грн 20 коп.
Що стосується витрат на правову допомогу, слід зазначити.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги - ч. 3 ст. 137 ЦПК України.
При цьому, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги, та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
За положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У порушення наведених положень, позивачем не надано жодних доказів на пітвердження понесених витрат на правову допомогу. Підстави для стягнення таких витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись вимогами керуючись вимогами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 15, 22, 625, 992 ЦК України,ст.ст. 12, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 315, 354, 355 ЦПК України,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом внаслідок ДТПзадовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) пеню у розмірі 6898 (шість тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн 00 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (код ЄДРПОУ 30115243) в дохід держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 14.01.2025.