ун. № 759/20353/24
пр. № 1-кп/759/663/25
17 січня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100080001675 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Велика Димерка Броварського району Київської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,
сторони кримінального провадження - прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , інші учасники - потерпілі: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
17.05.2024, не пізніше 19 години 22 хвилин, у невстановленому місці у ОСОБА_3 виник злочинний умисел направлений на вчинення умисного знищення чужого майна шляхом підпалу, переслідуючи при цьому корисливий мотив особистого збагачення, а саме отримання від невстановленої особи грошової винагороди в сумі 200 доларів США (7 886,1 грн відповідно до курсу НБУ станом на 17.05.2024), за свої дії. Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на виконання отриманого від невстановленої особи замовлення, діючи умисно, з корисливих мотивів ОСОБА_3 , заздалегідь знайшов на смітнику у невстановленому місці дві гумові покришки від автомобіля, після чого викликавши собі автомобіль таксі та помістивши зазначені покришки до багажного відсіку автомобіля, направився до будинку АДРЕСА_2 . Прибувши на автомобілі таксі до вищезазначеного будинку ОСОБА_3 , дістав з автомобіля дві гумові покришки, попросив водія, щоб той його почекав, після чого піднявся до вхідних дверей кв. АДРЕСА_3 та став очікувати найбільш сприятливого часу для вчинення підпалу. Приблизно о 19 год. 22 хв., знаходячись на загальному коридорі п'ятого поверху будинку АДРЕСА_2 , біля вхідних дверей до кв. № 96 , поклав вищезазначені дві гумові покришки під вищезазначеними вхідними дверима до квартири, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою знищення або пошкодження чужого майна, шляхом підпалу, облив дві гумові покришки легкозаймистою речовиною, яку заздалегідь взяв з собою, помістивши в поліетиленову пляшку, після чого, діставши запальничку, вчинив підпал вищезазначених гумових покришок, після чого залишив місце події.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і надав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення, пояснивши, що дійсно 17.05.25024 в денний час зустрівся із наглядно знайомим, який запропонував йому 200 доларів США за підпал дверей квартири АДРЕСА_3 . Він погодився та з метою підпалу знайшов на сміттєзвалищі дві гумові покришки, взяв із собою легкозаймисту речовину, яку поклав до поліетиленового пакету. Після цього він викликав таксі та поклав покришки у багажник. На таксі він приїхав за необхідною йому адресою, попросив таксиста його почекати, а сам піднявся на пятий поверх будинку до дверей квартири № 96 . Почекав найсприятливішого моменту та приблизно о 19 год. 22 хв. поклав покришки під двері квартири № 96 , облив їх легкозаймистою речовиною, та діставши запальничку підпалив їх. Вийшов з будинку, сів у таксі та поїхав до місця свого проживання.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає вину ОСОБА_3 доведеною повністю, кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 194 КК України вірною, оскільки він вчинив умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
Крім того, відповідно до вимог ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів. Значення заходу примусу для досягнення такої цілі визначається не лише його суворістю, а й неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю застосування за кожний злочин. Реалізація мети покарання є одним із аспектів виконання визначених у ст. 2 КПК України завдань кримінального провадження, якими, зокрема, є: захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, у тому числі потерпілих.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини вчинення злочину, дані про особу винного, який є соціально адаптованою особою, має постійне місце проживання, під наркологічним та психоневрологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.
Крім того, суд враховує позицію потерпілих, які претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_3 не мають.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, суд, враховуючи конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , а також те, що закон визначає принцип індивідуалізації покарання, а правова держава, вважаючи покарання передусім виправним, превентивним засобом, використовує не надмірні, а лише необхідні і зумовлені загальною метою заходи, а також з урахуванням даних про особу обвинуваченого, наведених вище, поведінку обвинуваченого під час досудового розслідування, а також під час судового розгляду, його відношення до вчиненого та зроблені ним висновки, а також зважаючи на те, що до ОСОБА_3 у ході досудового розслідування та під час судового розгляду було застосоване попереднє ув'язнення строком на 8 місяців, під час якого останній усвідомив неправомірність своїх дій, також суд враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання, суд вважає ефективним призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 194 КК України у виді позбавлення волі із застосуванням правил ст. 75 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.
Долю процесуальних витрат та речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_3 - скасувати.
Обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити з-під варти в залі судового засідання.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати: 10601 (десять тисяч шістсот одну) гривню 92 коп. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/42803-ПТ від 17.09.2024; 3786 (три тисячі сімсот вісімдесят шість) гривень 40 коп. витрат за проведення експертизи № СЕ-19/111-24/33217-ФХД від 07.06.2024.
Речові докази: мобільний телефон торгівельної марки «Xiaomi Redmi» IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , з наявною в ньому сім картою мобільного оператору «Лафселл» та мобільного номеру телефону НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Samsung» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 без наявної в ньому сім картки мобільного оператору та мобільний телефон «NOMI» IMEI1: НОМЕР_6 , IMEI2: НОМЕР_7 з наявною в ньому сім карткою мобільного оператору «Лайфсел» та номером мобільного телефону НОМЕР_8 ; мобільний телефон «Samsung» з кришкою білого кольору, IMEI1: НОМЕР_9 з наявною в ньому сім карткою мобільного оператору «Лайфселл» та мобільним номером телефону НОМЕР_10 ; сонцезахисні окуляри чорного кольору; кросівки синього кольору з червоними вставками та написом «Fila»; спортивну кофту чорного кольору, футболку біло-блакитного кольору, спортивні штани чорного кольору, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП Національної поліції в м. Києві, повернути ОСОБА_3 за належністю; автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_11 ; ключі від вище зазначеного транспортного засобу, довіреність на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу «Vjikswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_11 він-код № НОМЕР_12 , що передано на відповідальне зберігання ОСОБА_9 , залишити законному володільцю, автомобільну гуму; обгорілий фрагмент з підлоги; металеві відрізки на яких знаходиться предмет зовні схожий на гуму; металеві відрізки; сумка в клітинку; металевий предмет коробку зеленого кольору з кришкою, з речовиною зеленого кольору рослинного походження; металевий предмет круглої форми із залишками речовини рослинного походження, пристрій для куріння з залишками зеленої речовини, металеві ваги; три поліетиленових пакети з порошкоподібною речовиною та аркуш паперу, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Святошинського УП Національної поліції в м. Києві, знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1