Справа № 930/2954/24
Провадження №3/930/33/25
15.01.2025 року м.Немирів
Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Войницька Т.Є., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з ВП №5 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючу,
за ч.2 ст.184 КУпАП,
Постановою Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2024 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.
Згідно протоколу серії ВАД № 154305 від 15.11.2024 о 10:10 год. в АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 ухилилася від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання, виховання своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , а саме неналежне відвідування навчального закладу, чим порушила вимоги ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства», чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 184 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, суду пояснила, що її син не відвідував школу в вересні та жовтні у зв'язку із тим, що проходив медичний огляд. За дитиною доглядає та намагається забезпечувати необхідні умови життя та навчання сина, оскільки також є матір'ю ще чотирьох дітей.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Положення частини першої статті 184 КУпАП встановлюють адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно ст. 252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 зібрані та додані до наступні документи, які були досліджені у судовому засіданні:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 154305 від 15.11.2024; копія паспорта ОСОБА_1 ; постанова Немирівського районного суду Вінницької області від 10.04.2024; копія свідоцтво про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія НОМЕР_1 ; пояснення ОСОБА_3 .
Інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, матеріали справи не містять.
Так, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним і беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Протокол про адміністративне правопорушення не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування поза розумним сумнівом (Рішення ЄСПЛ від 18 січня 1978 року у справі Ірландія проти Сполученого Королівства (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25) , який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Відповідний правовий висновок викладено у п.39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Отже, доказів про те, що ОСОБА_1 не виконала належним чином обов'язки по вихованню дитини до матеріалів справи не долучено.
Обов'язок щодо збирання доказі покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Враховуючи, що КУпАП не покладено на суд обов'язку збирання доказів у справі, суд, у відповідності до принців диспозитивності та безсторонності, приймає рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, з урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що матеріали справи відносно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, так як і в судовому засіданні не встановлено доказів про те, що ОСОБА_1 не виконала належним чином обов'язки по вихованню дитини, а отже факт вчинення останньою правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП, не доведений, що виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Отже, в діях останньої відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 184 КУпАП, що на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст.173, 245, ч. 1 ст.247, 280,283,284 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Т.Є.Войницька