Справа № 930/1956/24
Провадження №2/930/275/25
08.01.2025 року м.Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Войницької Т.Є.
за участі секретаря судового засідання Загребельного С.В.,
представника позивача Мироненко В.В.,
представника відповідача Ускової С.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Немирові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мироненко Вікторії Валеріївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Представник позивача - адвокат Мироненко В.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі 1/4 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання заяви до суду.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та відповідач по справі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , 09.10.2011 року зареєстрували шлюб.
Під час спільного проживання у позивача та відповідача народився спільний син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , про що зроблений відповідний актовий запис № 20.
Представник позивача зазначає, що спільне життя позивачки з відповідачем не склалося, через різні погляди на життя, несумісність характерів і 09.09.2021 року шлюб між сторонами було розірвано, що підтверджується рішенням Немирівського районного суду Вінницької області, справа № 759/6782/21. На даний час позивач разом з сином проживають у м. Києві. Дану квартиру позивач орендує, так як іншого житла не має. Син ОСОБА_4 навчається у 5-А класі середньої загальноосвітньої школи № 13 Святошинського району міста Києва, що підтверджується довідкою № 01-30/264 від 22.07.2024 року. Дитина повністю перебуває на утриманні матері, відповідач не приймає участі у духовному розвитку та вихованні дитини. Сторони практично не спілкуються. Відповідач добровільно сплачує аліменти на утримання сина, без рішення суду, по 2000,00 грн. щомісяця, однак для нормального життя та забезпечення для дитини відповідного віку у м. Києві, на думку представника позивача, категорично де достатньо даних коштів, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Позивачу відомо, що відповідач фізично здоровий, перебуває в працездатному віці, а тому має забезпечувати достатній життєвий рівень своїй дитині.
Натомість дитині постійно потрібне нормальне харчування, одяг та розвиток, усе це потребує значних коштів і мамі самій важко у повній мірі забезпечувати нормальний рівень життя своїй дитині.
Також, представник позивача зазначає, що син позивачки та відповідача - ОСОБА_4 постійно проживає з мамою ОСОБА_1 , дитина навчається у 5 класі, а також додатково відвідує англійську та має інтереси відповідно віку. Мати ОСОБА_5 забезпечує і розвиває дитину, купує новий одяг, харчує та займається вихованням, однак інтереси дитини, у зв'язку з віком, ростуть, а також, беручи до уваги теперішній стан економіки в Україні, матері стало важко, практично не можливо, одній належним чином забезпечити інтереси сина, так як 2 тисячі, які сплачує відповідач категорично мало, тому задля забезпечення нормального майбутнього для свого сина, позивач змушена звертатися до суд з позовом про стягнення аліментів саме в частині суми від доходу, а саме 1/4% від усіх видів заробітку відповідача.
Ухвалою суду від 02.08.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
17.09.2024 від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, погодився на сплату аліментів на утримання сина у розмірі 1/10 усіх його видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Вважає, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами факту самостійного матеріального утримання нею сина та підстав для стягнення аліментів у визначеному позивачкою розмірі. Зазначив що він з 01.05.2018 по 01.08.2024 добровільно переказував кошти (аліменти) позивачу ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_6 , купує іграшки, одяг, канцелярське приладдя тощо. Піклується про дитину, наразі не може приймати участь вихованні сина та відвідувати школу у зв'язку з перебування на військовій службі. Також на його утриманні перебуває шестеро осіб: спільний син з позивачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дружина ОСОБА_7 , дитина від другого шлюбу ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , падчерка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пасинок ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , непрацездатний батько ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
02.10.2024 від представника позивача - адвоката Мироненко В.В. надійшла відповідь на відзив, у якому зазначила про відсутність належних та допустимих доказів підтвердження утримання відповідачем другої дружини, падчерці та пасинка, у зв'язку з відсутністю у нього обов'язку, передбаченого законодавством, за наявних обставин щодо їх утримання, оскільки друга дружина не є непрацездатною, не перебуває у декретній відпустці (доказів протилежного стороною відповідача не надано). Щодо утримання відповідачем падчерці зазначила, що відомості про батька дитини другої дружини - ОСОБА_9 записані відповідно до ч.1 ст.135 СК України, а тому матір має право на отримання допомоги від держави. Також щодо утримання відповідачем пасинка зазначила, що в останнього є законний батько, у якого є обов'язок щодо утримування дитини, а матір за наявності заборгованості за аліменти, на думку представника позивача, не вживає всіх необхідних заходів щодо отримання сином належного утримання від біологічного батька (збільшення розміру аліментів, примусового стягнення виконавцем, звернення за отриманням допомоги від держави).
Щодо утримання відповідачем батька зазначила, що відповідачем, окрім пенсійного посвідчення, не надано інших доказів, що батько є непрацездатним та потребує матеріальної допомоги, а також доказів утримання останнього відповідачем.
Також, представник позивача зазначила про відсутність доказів підтвердження твердження відповідача про утримання спільного з позивачкою сина, а саме купівлю іграшок, одягу, канцелярії.
Стосовно твердження відповідача щодо відсутності доказів перебування їхнього з позивачкою сина на утриманні позивачки, зазначила, що ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю, яка несе щоденні витрати щодо його утримання.
У відповіді на відзив представник позивача зменшила позовні вимоги щодо стягнення аліментів з 1/4 до 1/5 частини доходів у зв'язку із тим, що у відповідача ще на утриманні перебуває неповнолітній син від другого шлюбу - ОСОБА_8 , а згідно законодавства на двох дітей стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини доходу, тобто по 1/6 на дитину, але в розрахунку, що діти проживають в одній родині, а в даному випадку діти живуть у різних родинах.
Представник позивача - адвокат Мироненко В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача - адвокат Ускова С.Е. в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, визнала позов частково в частині сплати аліментів в розмірі 1/10 у зв'язку із наявністю інших утриманців у відповідача та заперечувала щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у зв'язку із не наданням представником позивача підтверджуючих доказів їх понесення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно паспорта серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народилася в с.Пирогівка Віньковецького району Хмельницької області.
Згідно паспорта серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в с.Красненьке Іллінецького району Вінницької області.
Позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_6 .
Рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 09.09.2021 шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , розірвано.
Згідно довідки №01-30/264 від 22.07.2024, виданої середньою загальноосвітньою школою №13 ім. І.Хитриченка, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в 5-А класі середньої загальноосвітньої школи №13 Святошинського району міста Києва. Навчання відбувається в очному форматі. Мати, ОСОБА_1 , постійно підтримує зв'язок з класним керівником, цікавиться здобутками своєї дитини, відвідує батьківські зустрічі, бере участь у вирішенні громадських справ на рівні класу та школи. Батько, ОСОБА_2 , не цікавиться здобутками свого сина, батьківські збори не відвідує, не бере участі у вирішенні громадських справ на рівні класу та школи.
ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 , та перебуває на військовій службі, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_8 .
Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_9 27.05.2023 ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_12 Прізвище після реєстрації шлюбу: «Бас».
У ОСОБА_13 є діти: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_10 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_11 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_12 у ОСОБА_2 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_8 .
Згідно витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно посвідчення серії НОМЕР_13 ОСОБА_7 та ОСОБА_2 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей.
Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.08.2024 за період з 1 кварталу 2022 по 2 квартал 2024 інформація по ОСОБА_7 відсутня.
Згідно довідки про відсутність індивідуальних відомостей про особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відомості про страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) та інші дані, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_7 в реєстрі застрахованих осіб відсутні.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України 12.08.2010 реєстратором Відділу реєстрації актів цивільного стану Гайворонського районного управління юстиції Кіровоградської області зроблено актовий запис №104 про народження ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , батько: ОСОБА_14 , матір: ОСОБА_12 . Відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Згідно виконавчого листа від 28.07.2016 у справі №385/878/16-ц з ОСОБА_10 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_12 на утримання ОСОБА_10 в твердій грошовій сумі 200 грн. щомісячно до 08.09.2032 р.
Згідно довідки №21162 від 04.10.2016, виданої Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_12 не отримувала аліменти у період з 07.07.2016 по 20.09.2016 згідно з виконавчим листом №385/878/16-ц від 28.07.2016.
Відповідно до довідки №52361452/23 від 11.03.2021, виданої Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби міста Київ Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_12 не отримувала аліменти від ОСОБА_10 у період з 01.09.2020 по 28.02.2021, а саме згідно виконавчого листа №385/878/16-ц від 28.07.2016.
Згідно інформації від 07.10.2024 №ВП 52361452 наданої Дарницьким районним відділом державної виконавчої служби у місті Києві на примусовому виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження №52361452 з примусового виконання наказу з85/878/16-ц від 28.07.2016. державним виконавцем проведено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, згідно якого станом на 01.01.2024 становить 82484,75 грн. Згідно матеріалів виконавчого провадження кошти у розмірі 6760 грн. (платіжне доручення №11464 та №11466 від 06.12.2018) та кошти у розмірі 410 грн. ( платіжне доручення № 7442 від 21.03.2019) перераховані на рахунок стягувача.
Відповідно до довідки про наявність заборгованості зі сплати аліментів сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання від 09.10.2024 ОСОБА_10 має заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документу до примусового виконання, яка станом на 01.10.2024 становить в сумі 82484,75.
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_14 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , народився в с.Красненьке Іллінецького району Вінницької області. Його батьками записані: батько - ОСОБА_11 , матір - ОСОБА_15 .
ОСОБА_11 є пенсіонером, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_15 .
Згідно з виписок з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у період з 31.05.2018 по 14.07.24 ОСОБА_2 здійснював переказ на картку ОСОБА_1 - аліменти.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ст.ст.180-184, 191 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви
Обов'язок батьків утримувати неповнолітніх дітей є безумовним, право отримувати аліменти на дитину та право визначати спосіб їх стягнення має той із батьків, з ким проживає дитина, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, при задоволенні позову суду надано право лише визначати розмір (частку від доходу) аліментів виходячи із встановлених обставин справи.
У підпункті 1 пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Ускова Є.Е. вказувала на те, що у ОСОБА_2 , крім малолітнього ОСОБА_3 , на утриманні перебувають ще 5 осіб: син від шлюбу з ОСОБА_12 - ОСОБА_8 , дружина ОСОБА_2 - ОСОБА_13 , діти ОСОБА_13 - ОСОБА_16 та ОСОБА_10 та батько відповідача - ОСОБА_11 . Зазначені обставини, на думку представника відповідача, є підставою для стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/10 від усіх його видів заробітку (доходу).
З такими доводами представника відповідача суд не погоджується, враховуючи що відповідно до норм ст.180 СК України ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати до досягнення повноліття власних дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , в той час, як утримувати дітей своєї дружини, за наявності у них інших родичів, визначених ч.1 ст.268 СК України, здатних надавати їм належне утримання, у відповідача обов'язку немає.
Що стосується дружини відповідача - ОСОБА_13 , то вона є здоровою, працездатною особою (зворотнього судом не встановлено), у зв'язку із чим, у суду відсутні підстави вважати, що вона не може утримувати власних дітей та потребує утримання чоловіка, який відповідно до закону зобов'язаний надавати таке утримання (непрацездатність, перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, тощо).
Щодо утримання відповідачем свого батька - ОСОБА_11 , суд зазначає, що належними та допустимими доказами утримання відповідачем останнього не підтверджено, а досягнення батьком пенсійного віку не свідчить про його утримання.
Таким чином, з огляду на те, що ОСОБА_2 є батьком малолітнього - ОСОБА_3 та зобов'язаний його утримувати до досягнення повноліття, суд враховуючи, що у відповідача на утриманні перебуває ще одна малолітня дитина у другому шлюбі, а належних підстав та доказів перебування на його утриманні інших осіб відповідачем не наведено, є особою працездатного віку, перебуває на військовій службі та отримує заробітну плату, має можливості сплачувати аліменти у відповідному розмірі, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає за необхідне позов, з урахуванням зменшення позовних вимог, задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини в розмірі 1/5 частини заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 % від встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі заяви і до досягнення дитиною повноліття, що буде достатнім для забезпечення належного рівня життя, необхідний для фізичного, розумового, морального і соціального розвитку дитини.
Разом з цим, суд вважає за необхідне роз'яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них, а також положення ст.185 СК України щодо обов'язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Статтею 196 СК України передбачена відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
На підставі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 та ч. ч. 1, 3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Також, відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
З матеріалів справи встановлено, що представником позивача в позовній заяві не зазначено орієнтованого розрахунку понесених витрат та не надано доказів витрат на правничу допомогу, понесених позивачем.
У зв'язку із зазначеним, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат понесених позивачем на правничу допомогу.
Також, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно положень ч.6ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від сплати судового збору за звернення до суду з відповідною позовною заявою, адже приписами вказаної норми визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави у розмірі 1211,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 150, 180-184, 191, 192, 196 СК України, ст.ст. 13, 81, 133, 134, 137, 141, 178, 179, 430 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт: № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт: № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/5 усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дати подачі позову до суду, тобто з 30.07.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт: № НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 судовий збір на користь держави у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць ( з 30.07.2024 р. по 30.08.2024 р.)
Рішення суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 13.01.2025 року.
Суддя Т. Є. Войницька