Справа № 758/9330/17
Категорія 1
05 грудня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Захарчук С. С.,
за участю секретаря судового засідання - Обиход В. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Територіальний сервісний центр № 8043, про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Зазначала, що у провадженні Печерського районного суду м. Києва перебуває кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 3 ст. 289, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що в серпні 2013 року ОСОБА_4 , діючи з особистих корисливих мотивів з метою власного збагачення, шляхом зловживання її довірою незаконно заволодів автомобілем марки Land Rover Range Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , який належить їй на праві власності та у подальшому продав автомобіль.
Автомобіль було придбано ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку № ААВ 365043, виданої ТОВ «Ореон Трейд».
Таким чином, зазначений автомобіль неправомірно та незаконно, не з її волі вибув з її володіння, а тому на підставі ст. ст. 330, 388 ЦК України вона має право витребувати вказаний автомобіль у відповідача як добросовісного набувача.
Посилаючись на зазначені обставини, просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , як добросовісного набувача, на її користь автомобіль марки Land Rover Range Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , зобов'язати Територіальний сервісний центр № 8043 скасувати реєстрацію права власності на зазначений автомобіль, який зареєстрований за ОСОБА_2 , зобов'язати Територіальний сервісний центр № 8043 здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений автомобіль за нею.
У відзиві на позов представник ОСОБА_2 , заперечуючи проти позову, вказала наступне.
19.05.2013 ОСОБА_2 придбала на підставі довідки-рахунку особисто у ОСОБА_1 автомобіль марки Land Rover Range Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 , який було зареєстровано 22.05.2013 та видано нові номерні знаки - НОМЕР_3 , сплативши за нього ринкову вартість.
З 19.05.2013 по 05.12.2016 ОСОБА_2 безперешкодно користувалася вказаним автомобілем, ніколи жодних претензій ОСОБА_1 їй особисто не пред'являла, тому коли отримала виклик до Оболонського УП ГУ НП у м. Києві була здивована, оскільки ОСОБА_1 особисто продала їй вказаний автомобіль, вказавши на потребу в матеріальних витратах на утримання майна після смерті чоловіка.
Як вбачається з відповіді Головного сервісного центру МВС, даний автомобіль було знято з обліку для реалізації 23.04.2013 та зареєстровано за ОСОБА_2 22.05.2013 на підставі довідки-рахунку, оформленого ТОВ «Ореон Трейд» 19.05.2013.
Тобто, практично цілий місяць цей автомобіль продавався, доки його не придбала ОСОБА_2 , тому твердження ОСОБА_1 , що її автомобілем незаконно заволодів ОСОБА_4 , який у подальшому його продав ОСОБА_2 не ґрунтується на жодних доказах, оскільки продавцем автомобіля виступала жінка, а не чоловік, і отримувала гроші за автомобіль саме жінка, яка надала паспорт на ім'я ОСОБА_1 .
До вересня 2015 року ОСОБА_1 , як власник дорого елітного автомобіля жодним чином ним не цікавилася, ні його місцезнаходженням, ні його схоронністю, ні його цілісністю, технічним станом, та ін., починаючи з 23.04.2013, тобто з часу зняття його з обліку.
Таким чином, вона є добросовісним набувачем автомобіля.
Також, відповідач просила застосувати строк позовної давності, оскільки позивачка звернулася до суду 12.07.2017, тобто через більше ніж чотири роки після вибуття автомобіля з її власності.
Посилаючись на зазначені обставини відповідач просила відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
У письмових поясненнях щодо позову представник Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві (РСЦ МВС в м. Києві) вказав наступне.
Згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів, 13.04.2007 у ВРЕР-7 УДА1 в м. Києві транспортний засіб LAND ROVER RANGE ROVER, 2007 року випуску, об'єм двигуна 4196 см3, номер кузова НОМЕР_1 зареєстровано на ім'я ОСОБА_1 , підстава реєстрації - довідка-рахунок серія ЄГП № 527565 від 13.04.2007. 22.05.2013 у ВРЕР-12 УДАІ вказаний транспортний засіб з ОСОБА_1 перереєстровано на ім'я ОСОБА_2 , підстава перереєстрації - довідка-рахунок серія ААВ № 36504, видана суб'єктом господарювання ТОВ «ОРЕОН-ТРЕЙД». Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2016 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу LAN ROVER RANGE ROVER, 2007 року випуску, об'єм двигуна 4196 см3, помер кузова НОМЕР_1 . Проте, згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних, станом на 10.06.2024 актуальним власником транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2007 року випуску, о б 'єм двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . З моменту укладення вказаного договору ОСОБА_3 до територіальних сервісних центрів МВС для здійснення державної реєстрації транспортного засобу LAND ROVER RANGE ROVER, 2007 року випуску, не звертався.
Разом з тим, державна реєстрація транспортного засобу не є державною реєстрацією права власності на нього.
Державна реєстрація транспортного засобу проводиться з метою контролю.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання третю особу скасувати реєстрацію права власності на вказаний автомобіль та здійснити реєстрацію права власності на автомобіль за позивачем не відповідають вимогам чинного законодавства.
До того ж, пред'явлення позовних вимог до третьої особи не відповідає вимогам ЦПК України, відповідно до якого позовні вимоги пред'являються до відповідачів у справі.
Посилаючись на зазначені обставини, просив відмовити у задоволенні позовних вимог до третьої особи.
Відповідно до ухвали Подільського районного суду м. Києва від 24.11.2021 в якості співвідповідача у справі залучено ОСОБА_3 .
Представником позивача - ОСОБА_5 , було подано клопотання про зупинення провадження у справі, однак, позивач у судовому засіданні 18.09.2024 не підтримала вказане клопотання, у зв'язку з чим, воно не розглядалося судом.
У судове засідання 05.12.24 позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача у судове засідання 05.12.24 не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.
У судове засіданні 05.12.24 ОСОБА_3 та представник третьої особи не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Суд, відповідно до ст. 223 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності учасників справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази у їх сукупності, дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що автомобіль марки Land Rover Rang Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 на праві власності належить ОСОБА_2 з 22.05.2013 (а.с. 21 т. 1 ).
Відповідно до листа Головного сервісного центру МВС України від 15.06.2017 № 31/276аз станом на 15.06.2017 згідно з інформацією з даних Єдиного державного реєстру МВС автомобіль LAND ROVER RANGЕ ROVER, 2007 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який 13.04.2007 було зареєстровано за ОСОБА_1 , 23.04.2013 знято з обліку для реалізації та 22.05.2013 зареєстровано за ОСОБА_2 ..
Підставою для реєстрації стали довідка-рахунок ААВ №365043, оформлена ТОВ «Ореон Трейд» 19.05.2013 та попереднє свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 (а.с. 22 т. 1).
ОСОБА_6 17.02.2016 видано довіреність на ім'я ОСОБА_3 на експлуатацію та розпорядження належним їй автомобілем - Land Rover Rang Rover (а.с. 31-32 т. 1).
17.02.2016 між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 було укладено договір-купівлі продажу автомобіля Land Rover Rang Rover, відповідно до якого ОСОБА_3 було придбано зазнаний автомобіль у ОСОБА_6 (а.с. 189 т. 1).
Положеннями ст. 334 ЦК України щодо переходу права власності на рухоме майно не передбачено в імперативному порядку, що право власності на таке рухоме майно переходить до набувача транспортного засобу з моменту здійснення його державної реєстрації. Право власності на рухоме майно переходить до набувача відповідно до умов укладеного договору, що узгоджується з принципом свободи договору відповідно до статей 6, 627, 628 ЦК України. Якщо договором не передбачено особливостей переходу права власності у конкретному випадку шляхом вчинення певних дій, воно переходить з моменту передання транспортного засобу.
Таким чином, на даний час власником автомобіля є ОСОБА_3 .
Позовних вимог до ОСОБА_3 ОСОБА_1 заявлено не було.
Обґрунтовуючи позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , посилаючись на незаконне вибуття з її володіння зазначеного вище автомобіля, посилаючись на норми ст. 388 ЦК України просила витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , як добросовісного набувача, на її користь автомобіль марки Land Rover Range Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до статті 41 Конституції України та частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно з частиною першою статті 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.
Відповідно до положень статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Згідно з частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Віндикація - це витребування своєї речі неволодіючим власником від володіючого не власника. Віндикація - це передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульного володільця), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правомочностей. Майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником (законним володільцем) і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.
Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.
Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. В цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).
Як установлено судом, автомобіль LAND ROVER RANGЕ ROVER, 2007 року випуску, чорного кольору, кузов № НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 , який 13.04.2007 було зареєстровано за ОСОБА_1 , 23.04.2013 знято з обліку для реалізації та 22.05.2013 зареєстровано за ОСОБА_2 ..
Підставою для реєстрації стали довідка-рахунок ААВ №365043, оформлена ТОВ «Ореон Трейд» 19.05.2013 та попереднє свідоцтво про реєстрацію ТЗ НОМЕР_5 (а.с. 22 т. 1).
З наявних у матеріалах справи документів вбачається те, що автомобіль марки Land Rover Rang Rover придбаний ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку ААВ №365043, оформленої ТОВ «Ореон Трейд» та на підтвердження придбання також було подано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с 33-41 т. 1).
Договір купівлі-продажу - це угода, за якою продавець (одна сторона) зобов'язується передати майно у власність покупцеві (другій стороні), а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Правове регулювання відносин, пов'язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у відповідних положеннях Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.
Відповідно до п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388, у редакції, діючій на час виникнення спірних правовідносин (17.04.2013) державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України "Про дорожній рух").
Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою - довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.
Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку.
Таким чином, довідка-рахунок підтверджує обставини укладення договору купівлі-продажу автомобіля.
Отже, правовідносини щодо витребування майна на підставі статті 388 ЦК України без оспорювання договору купівлі-продажу спірного автомобіля між сторонами не виникли. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу.
Виходячи з вищевикладеного, правових підстав для задоволення позовних вимог про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , як добросовісного набувача, на користь ОСОБА_1 автомобіля марки Land Rover Range Rover, 2007 року випуску номер кузова НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_2 немає.
Не підлягає задоволенню і позов в частині вимог до третьої особи - Територіального сервісного центру № 8043, про скасування реєстрації права власності на зазначений автомобіль, який зареєстрований за ОСОБА_2 та зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на зазначений автомобіль за позивачем, оскільки позовні вимоги заявлені до сервісного центру як третьої особи, що суперечить вимогам ЦПК України щодо того, що позовні вимоги пред'являються до відповідачів (ст. 50 ЦПК України).
Відповідач у відзиві на позов просила застосувати строк позовної давності, оскільки позивачка звернулася до суду 12.07.2017, тобто через більше ніж чотири роки після вибуття автомобіля з її власності.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).
Як установлено, судом ОСОБА_2 є власником спірного автомобіля з 22.05.2013, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом - 12.07.2017, тобто з пропуском строку позовної давності, у судовому засіданні - 18.09.2024 поважних причин пропуску строку позовної давності ОСОБА_1 вказано не було.
Одночасно, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
Суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим, відмовляє у задоволенні позову саме з цих підстав.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 74, 76-82, 258-259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер і серія паспорта НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта невідомі), третя особа - Територіальний сервісний центр № 8043 (04073, м. Київ, пр. С. Бандери, 26-в), про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С. С. Захарчук